ДАЙДЖЕСТ. (на прикладі Закарпаття)

“ЕКОЛОГІЧНЕ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ”

(на прикладі Закарпаття)

Під екологічним лісокористуванням ми розуміємо користування лісовими ресурсами такими способами, які забезпечують постійне виконання лісами екологічних функцій. Екологізація лісокористування — це основа для дотримання двох найголовніших принципів ведення лісового господарства в Україні. Перший з них — це принцип безперервного і невиснажливого лісокористування, а другий — безперервність функціонування лісу через ліквідацію розриву в часі між рубкою та відновленням лісостанів.

На сьогоднішній день цих двох принципів дотримуються при введенні лісового господарства у Закарпатті. Про це засвідчують дані динаміки показників лісового фонду, його кількісні та якісні характеристики. За останні 40 років, тобто з часу встановлення науково обґрунтованої розрахункової лісосіки та нормованих обсягів рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, щороку в наших лісах вирубується деревини менше, ніж приростає, і це без урахування природного відпаду. Такі співвідношення рубки і приросту призводять до накопичення запасів, а не їх виснаження. Якщо у 50-х роках середній запас на гектарі вкритої лісовою рослинністю землі становив 254 м³, то у 60-х він сягав 260 м³, а у 90-х, тобто при останньому державному кадастровому обліку - 348 м³.

Загальний запас лісового фонду з 120 млн.м³у 50-х роках зріс до 200 млн.м³у 2000 р. За цей період і площа лісів зросла на 10 тис.га, але за рахунок цього зростання запасів не могло перевищувати 4 млн.м³. Загальне ж зростання запасу сягає 80 млн.м³.

Починаючи з 60-х років минулого століття у Закарпатті повністю ліквідований розрив між вирубкою і відновленням лісу.

Якщо більш розширено розглядати підходи до екологічного лісокористування у Закарпатській області, то їх слід систематизувати за такими аспектами:

*правовою і технічною регламентацією раціонального ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, місцерозташування, породного складу лісів і функцій, які вони виконують;

*техніко-технологічним забезпеченням лісокористування на основі досягнень науки і передового досвіду;

*науково-технічним обґрунтуванням та виробничим забезпеченням здійснення лісогосподарських заходів щодо формування лісів майбутнього.

Правова і технічна регламентація ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів полягає у впровадженні в практику законів, законодавчих та нормативно-технічних актів щодо ведення лісового господарства, а також науково обґрунтованих нормативних обсягів лісокористування.

Слід відзначити, що у цьому напрямі в Закарпатській області проведена значна робота.

Після великих перерубів розрахункової лісосіки, що мало місце у післявоєнні роки, починаючи з 60-х років, фактичні обсяги заготівель від рубок головного користування були в межах щорічної розрахункової лісосіки. Величина розрахункової лісосіки з кожним десятиліттям істотно зменшувалась завдяки спрямованій дії прийнятих на державному рівні нормативних та законодавчих актів з охорони природи і раціонального та невиснажливого користування природними ресурсами. Скажімо, якщо в 1949 р. розрахункова лісосіка становила 1756, 9 тис.м³, а фактична заготівля сягала 2641, 6 тис.м³, то в 1956р., відповідно, - 1604, 2 та 3103, 3 тис.м³, у 1966 р.ці показники вже були - 855 та 1120 тис.м³, а в 1968 р. - 687 та 644 тис.м³. У подальші роки рубки головного користування проводились у нормативно дозволених обсягах. Розрахункова лісосіка у 70-х роках становила близько 800 тис.м³, у 80-х - 929 тис.м³, а у 90-х — 777, 2 тис.м³. На наступний ревізійний період (2001 - 2009 pp.) розрахункова лісосіка встановлена в обсязі 529, 7 тис.м³.

Найбільш важливими законодавчими і нормативними документами, що суттєво регламентують, а точніше, визначають стратегію лісокористування, на сьогодні слід уважати Лісовий кодекс України; “Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорії захисності та особливо захисних ділянок лісового фонду”, затверджені Постановою Кабміну від 27 липня 1995 р. за № 557, Законом України “Про мораторій на суцільні рубки в ялицево-букових лісах на гірських схилах Карпатського регіону”. Основна суть цих документів полягає у тому, що ліси всієї України. особливо гірські, за своїм призначенням та місцерозташуванням повинні виконувати переважно екологічні функції і мати обмежене експлуатаційне значення.

Завдяки такій цілеспрямованій, навіть дещо тенденційній правовій та технічній регламентації ведення лісового господарства та лісокористування, в лісовому фонді Закарпаття до лісів І групи віднесено 27 категорій захисності, площа яких сягає 57% загальної лісової площі. Близько 160 тис.га лісового фонду займають природно-заповідні об'єкти, що становить 23% лісового фонду та 12% території області. В лісах І групи не проводять рубки головного користування.

Фактично нині в Закарпатті тільки майже 40%лісів належать до експлуатаційних, де дозволено проводити головне користування лісом.

Щодо аспекту техніко-технологічного забезпечення лісокористуванням, то на сьогодні маємо досить слабку технічну базу і технологію транспортування деревини з гір. Це найслабкіше в екологічному плані місце при лісозаготівлях у горах.

В області, на жаль, мало місце тривале недофінансування робіт зі створення лісової інфраструктури: спочатку, з 60-х років, за браком коштів, бо вони спрямовувались на створення, підтримку та розвиток лісопереробного та меблевого виробництва, а потім, у 90-х роках, їх просто вже не було. Внаслідок цього загальна довжина доріг до 1998 р. сягала 2156 км, або 3, 6 км на 1000 га лісового фонду. Під час повені зруйновано близько 700 км доріг, і зараз маємо майже 2 км на 1000 га.

Для поліпшення стану справ за підтримки обласних владних структур за ініціативою державних органів лісового господарства, УкрНДІгірліс прийнята на державному рівні “Програма будівництва лісових доріг та впровадження природоощадних технологій в гірських умовах Закарпаття”.

Важливим є також прийняття Закону України “Про мораторій на суцільні рубки в ялицево-букових лісах на гірських схилах Карпатського регіону”, у якому регламентується з 2005 р. перехід на якісно нові природоощадні технології і передбачене будівництво лісових доріг до рівня 10 км на 1000 га.

Упровадження в практику цих двох державних документів надасть сильного поштовху в питаннях реалізації техніко-технологічного забезпечення лісокористування за умови надходження коштів для виконання робіт.

Щодо третього аспекту — науково-технічного обґрунтування та виробничого забезпечення здійснення лісогосподарських заходів з формування лісів майбутнього можна констатувати, що у лісовому господарстві, попри труднощі перехідної економіки, все-таки вдалося зберегти галузеву науку з двома науково-дослідними інститутами та дев'ятьма науково-дослідними станціями. Одна з них, Карпатська лісова науково-дослідна станція в системі УкрНДІгірліс, здійснює науковий супровід усіх лісогосподарських робіт на території області.

У лісовому господарстві діє класична схема: наука - проектування - виробництво. В області цю схему здійснюють, як вже відзначалось, з наукових проблем - УкрНДІгірліс та КЛНДС, щодо проектування ВО “Укрдержліспроект” — незалежна державна проектна установа, яка акумулює здобутки науки і практики в проектах організації ведення лісового господарства щороку та на довготривалий період. Виробничу діяльність здійснюють 17 державних лісогосподарських підприємств, безпосередньо підпорядкованих управлінню лісового господарства, 11 міжгосподарських лісгоспів об’єднання “Закарпатагроліс”, Ужгородське військове лісництво, Хустський лісотехнікум, Карпатський біосферний заповідник, НПП “Синевир” та Ужанський національний природний парк.

Отже, з цього випливають такі висновки:

1. У Закарпатті достатньою мірою на правовому та науково-технічному рівні впроваджені і впроваджуються підходи до екологічного ведення лісового господарства та лісокористування.

2. Техніко-технологічне забезпечення лісокористування потребує державної допомоги, зусиль і коштів лісозаготівельників та інших користувачів лісових ресурсів, а також широкої підтримки громадських організацій.

3. Однак рівень фінансування з державного бюджету на ведення лісового господарства ще недостатній, тому вже назріла необхідність просити Верховну Раду України врахувати це при прийнятті Закону про бюджет України на подальші роки.

Завдання. Дайте відповіді на поставлені запитання.

1. Що собою являє, на Вашу думку, екологічне лісокористування?

2. Які аспекти екологічного лісокористування зазвичай прийнято виділяти? Які б критерії Ви могли додати до існуючого переліку?

3. Порівняйте стан лісокористування у Закарпатті до та після започаткування його екологізації.

4. Які установи здійснюють науково-інноваційне забезпечення екологічного лісокористування у Закарпатті? Чи є їхня кількість, на Ваш погляд, достатньою для створення дійсно безпечного лісокористування?

5. Які недоліки все ще існують у Закарпатській області. Запропонуйте власні шляхи їх розв’язання.