Регулювання регіонального відтворення

На сьогоднішній день структурне регулювання регіонального відтворення – це один з тих напрямків впливу, потенціал якого використовується в регіонах не в повній мірі в зв’язку з недостатнім вивченням механізму його дії, суб’єктів регулювання та очікуваних наслідків.

Регулювання регіонального відтворення повинно здійснюватись на основні таких напрямків:

1) через макроекономічну політику держави, коли структурні питання регіонального відтворення розглядаються у контексті вирішення загальноекономічних національних завдань держави;

2) через окремий напрям макроекономічної політики держави, коли розробляється комплекс нормативних документів, які забезпечують його реалізацію;

3) через окрему складову регіональної політики, коли структурні проблеми регіонального відтворення вирішуються в процесі реалізації завдань соціально-економічного і екологічного розвитку регіонів країни.

В Україні структурне регулювання регіонального відтворення здійснюється переважно на основі першого та третього напрямків. Перший напрямок здійснюється шляхом реалізації державних і галузевих програм розвитку, стратегічного та індикативного планування, визначають зміну галузевої структури та співвідношення видів економічної діяльності за обсягами виробництва і часткою зайнятих.

Другий напрямок в Україні реалізується недостатньо, що зумовлено недооцінкою важливості проблеми, а також браком фінансових ресурсів для реалізації цього структурного впливу на економіку регіонів.

Важливим елементом при регулюванні регіонального відтворення є індикативне планування.

Індикативний план конкретизує напрямки, масштаби, темпи, пропорції розвитку науково-технічного потенціалу та визначає інноваційні пріоритети держави, виходячи з основних положень концепції науково-технічного та інноваційного розвитку України, яка є його основою. Він має узгоджувати пріоритети розвитку науки, технологій із сучасними і наступними загальнонаціональними цілями розвитку країни з врахуванням світових тенденцій, ресурсних можливостей та соціокультурних традицій України.

Індикативне планування передбачає:

- підготовку макроекономічних планів-прогнозів, де визначаються основні орієнтири, масштаби, пропорції і кінцеві цілі розвитку галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери;

- формування рішень, які впливають на структуру господарства шляхом розподілу централізованих інвестицій та інших контрольованих державою (регіоном) ресурсів;

- розробку програм припинення функціонування неефективних галузей і виробництв. Це відбувається на підставі дослідження та оцінки кон’юнктури ринку;

- регулювання соціальних проблем.

Зазначені рішення повинні носити обов’язковий характер з відповідним законодавчим підкріпленням.