Завдання та передумови організації дебіторської заборгованості

Створення великих обсягів дебіторської заборгованості знижує платоспроможність підприємства. Для проведення розрахунків зазобов'язаннями підприємству доводиться перетворювати високоліквідні активи па грошові кошти, у протилежному випадку йому за­грожує банкрутство.

Основними завданнями організації обліку дебіторської заборго­ваності є:

· вибір оптимальних для підприємства критеріїв класифікації де­біторської заборгованості;

· вибір методу визначення резерву сумнівних боргів;

· розробка графіка документообігу для документів, що підтверд­жують виникнення дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформації до виконавців;

· достовірне відображення дебіторської заборгованості у реєстрах і звітності.

Рис. 1. Класифікація дебіторської заборгованості.

Залежно від виду дебіторської заборгованості її оцінюють по-різному.

Довготермінову дебіторську заборгованість оцінюють за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, яких очікують для пога­шення цієї заборгованості. Порядок дисконтування необхідно своє­часно довести до облікових працівників, до обов'язків яких вхо­дить облік розрахунків з дебіторами.

Заборгованість за фінансовою орендою відображають у балансі орендодавця в сумі чистих інвестицій в оренду. Поточну дебіторсь­ку заборгованість оцінюють у фактичній сумі на дату її виникнення.

Крім того, при оцінці товарної дебіторської заборгованості чинним законодавством передбачені певні особливості. Відповідно до принципу обачності, в момент визначення доходу від реалізації підприємство має визначити можливі втрати від неповернення час­тини боргів покупцями. Тобто, за сумнівною заборгованістю з ме­тою відображення реальної картини фінансового стану підприємст­ва створюють резерв сумнівних бортів, таким чином слід організу­вати відображення поточної дебіторської заборгованості за продук­цію, товари, роботи, послуги в підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Величину сумнівних боргів можна визначати:

· виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

· на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з урахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку, і як визначають коефі­цієнт сумнівності.

Перший спосіб - метод умовною визначення резерву сумнівних боргів. При визначенні величини резерву сумнівних боргів, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, підприємство на дату складання фінансової звітності повинно вивчити платоспромож­ність за кожним дебітором і вивести за ними індивідуальний коефі­цієнт сумнівності, за яким потім визначають суму резерву за даною заборгованістю. Сума резервів за кожним дебітором становитиме загальну суму резерву сумнівних боргів у підприємстві.

При застосуванні даного способу визначення коефіцієнта сум­нівності досить суб'єктивне, оскільки платоспроможність будь-якого дебітора можна визначити тільки приблизно. При цьому ступінь точності результату залежить від наявності достовірної інфор­мації про дебіторів і від кваліфікації експерта.

За допомогою другого способу резерв розраховують па підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості за термінами не­сплати й аналізу фактичного непогашений за попередні звітні пері­оди.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, по­слуги класифікують, групуючи дебіторську заборгованість за термі­нами її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Таким чином, чим більше дебітор прострочив оплату за продук­цію, тим більше \ підприємства сумнівів щодо оплати цих сум. Ко­ефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням термінів непогашений дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт сумнівності встановлює підприємство, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продук­цію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюють з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. При недостатності суми нара­хованого резерву сумнівних боргів безнадійну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списують з активів на інші операційні виграти.

Організовуючи облік і контроль за дебіторською заборгованіс­тю, необхідно передбачити:

· підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку за до­помогою відстрочення платежів;

· сприяння зростанню обсягу продажів шляхом надання комер­ційного кредиту;

· розрахунок прогнозного розміру резерву сумнівних боргів;

· падання рекомендацій щодо зменшення кількості фактично або потенційно неплатоспроможних покупців.