Херсонес

Херсонес Таврійський (дав.-гр. Χ ε ρ σ ό ν η σ ο ς — ἡ χ ε ρ σ ό ν η σ ο ς (ге¯ херсоне¯ сос) значить «півострів», за середньовіччя Херсон, у слов'янських джерелах Корсунь) — старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя).

Херсонес Таврійський був заснований 422—421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму. Херсонес розташований в південно-західній частині Криму, біля Карантинної бухти в межах сучасного міста Севастололя. Найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі — уламки чорнофігурної кераміки — датуються VI століттям до н. е.

Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського припадав на IV—II ст.до н. е. Він був демократичною державою, карбував власну монету. Основою його економіки було виноградарство, рибний промисел, ремесла і торгівля (збіжжям, а також худобою та рибою) з іншими грецькими містами, скіфами й таврами.

Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827 р., а систематичні розкопи — з 1876 р. (Р.Ленер, К.Гриневич, Г.Бєлов, П.Якобсон та ін.). При розкопах виявлено залишки грецьких, римських і візантійських оборонних мурів, житлових кварталів, домів з басейнами на дощову воду, лазничками й ін. устаткуваннями, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, терм, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста розкопано чимало поховань з багатим інвентарем.

На території Херсонесу міститься Херсонеський Історико-Археологічний Музей-Заповідник.

Сьогодні подивитися на стародавнє місто приїжджає багато туристів, адже на його території до цих пір збереглися напівзруйновані житлові квартали і візантійські споруди. У літню пору року тут проводяться екскурсії. Прогулюючись по стародавніх руїн, можна поринути в його історію і уявити, як виглядав Херсонес за часів свого існування кілька сотень років тому.

Однією з головних визначних пам'яток Херсонеса сьогодні вважається Володимирський собор. Він був зведений у XIX столітті на честь київського князя Володимира, який саме тут, у Херсонесі, прийняв хрещення. А ще в античну епоху тут знаходилися храми, вівтарі й статуї богів. На жаль, до наших днів мало що збереглося в первозданному вигляді, але тим і прекрасний Херсонес, що, побродивши по античних руїн, можна доторкнутися до історично цінних споруд, які простояли тут сотні століть поспіль.

Вкрай популярний об'єкт серед туристів - херсонеський театр. Він був побудований на рубежі III-IV століть та вміщав у себе більше тисячі глядачів. Вдало розташувавшись на схилі пагорба, театр був центром суспільного і культурного життя міста. Тут влаштовувалися вистави, відбувалися народні гуляння та зборів. А в період римського панування театр служив ареною для боїв гладіаторів. Пізніше, у момент становлення християнства, проводити спектаклі було заборонено. Сьогодні тут можна побачити ледь вцілілі сектори з місцями для глядачів, а сам об'єкт дуже популярний серед відпочиваючих.

Чималу цінність в Херсонесі несе такий історичний об'єкт, як Сигнальний дзвін. Він був присланий в Херсонес з Таганрога для будувалася тут церкви Святого Миколая. Трохи пізніше він був вивезений із Севастополя і якийсь час навіть перебував у соборі Паризької Богоматері. А в 1913 році Дзвін був знову повернутий в Херсонес і встановлений на березі моря, використовували його під час негоди. Сьогодні ж це чи не самий популярний туристичний об'єкт в усьому заповіднику.

Крім архітектурних споруд і стародавніх руїн, славиться Херсонес і своїми скелястими пляжами. Приїхавши на екскурсію до Херсонеса, ви навряд чи відмовтеся від задоволення поплавати в кристально чистій воді. Тут багато місць, не пристосованих для купання, однак це не зупиняє туристів. Неподалік від сигнальний дзвін розкинулося громадський пляж. Ніяких екстремальних спусків до моря тут не спостерігається, а бажаючих іскупнуться дуже багато. Крім того, завдяки напівзруйнованому станом цей пляж називають " античним".