Оранжевими стрілками вказано шлях наступного дня.

Звідси можна побачити наш подальший шлях у напрямку н/к перевалу Бугойчат (фото 52).

Урочище «Чортів млин»

Над каньйоном «Чортового млина» йде хороша стежка. Вона заходить у прадавній піхтовий ліс. Видно нею їздять верхи на конях споглядати чудо природи. По дорозі швидко та зручно йти. Зустрічаються білі гриби. Маршрут спускається до широчезної повноводної, трохи мутної від шаленості ріки Кизгич, яка котить каміння, причому русло ріки розлите на декілька потоків. Вони протягом невеликого проміжку часу змінюють свій шлях.

Пам’ятаємо - ми у заповіднику. Тут є два варіанти, або орієнтовно ще 10 км спуститись по лівому березі ріки, знайти там міст і потім 10 км повертатись до потрібного напрямку на н/к перевал Бугойчат, заплативши при цьому природо-охоронцям по 100 грн. з людини за перебування у заповіднику, або здійснити переправу через р. Кизгич. Яка здається на перший погляд просто нереальною. Та ще пам’ятаємо, що рівень води зранку у Кавказьких ріках суттєво спадає.

Доречно розвідати територію з метою пошуку зручного броду. Наша розвідка доклала: стінку з трьох людей – зносить. А також знайшли нижче по течії на гальці вертолітну площадку, поруч погранзаставу – це декілька дерев’яних будинків в одному з яких були запаси продуктів (тушонки, консерви, олія та ін.). Військових не було.

Нашою групою було прийнято рішення ночувати у цьому казковому лісі на території заповідника. Та переправитись за допомогою укладання колоди зранку. (Колоду приготували з вечора).

Місце для ночівлі є біля стежки на безпечному підвищенні. За 300 м від погранзастави. Зустрічаються старі біваки. Дрова є, але у зв’язку із заповідною зоною багаття краще не розпалювати.

Чистий ходовий час на даному відрізку маршруту 5 годин.