Методи контролю

7.1 Випробовування повинні проводитись за температури повітря +(25 ± 10) °С, відносної воло­гості (45—80) %, атмосферного тиску 630—800 мм рт.ст.

7.2 Міцність лакофарбового покриття (п.5.2.4) перевіряють шляхом нанесення на покриття стале­вим вістрям перехресних подряпин до основного матеріалу. В місці перетину подряпин не повинно бути відшарування покриття.

7.3 Відповідність вимогам п.5.2.6 перевіряють таким чином:

— знаки встановлюють у робоче положення і спрямовують на них дрібні струмені води під тис­ком 203, 68 кПа, що падають з висоти 1, 5—2 м від верхньої точки знаків під кутом (ЗО ± 2)° до верти­калі і перекривають габаритні розміри знаків не менш ніж на 200 мм. Температура води — від +3 до +20 °С. Тривалість випробовування — 15 хв. Через кожні 3 хв знаки повертають навколо вертикальної осі на кут 90°. Допускається переривати випробовування на час повороту знаків;

— після закінчення випробувань із зовнішніх поверхонь витирають воду, відкривають і оглядають знаки. Знаки вважають такими, що витримали випробовування, якщо на лампах і контактах не буде ви­явлено крапель води.

7.4 Опір ізоляції (п.5.3.2) перевіряють без ламп. Опір ізоляції повинен вимірюватись мегомметром постійного струму напругою 500 В з похибкою вимірювання ±15 %.

7.5 Електричну міцність ізоляції (п.5.3.3) перевіряють без ламп на високовольтному обладнанні змінного струму частотою 50 Гц, потужністю не менш ніж 500 Вт. Напругу підвищують плавно від нуля або від значення, що не перевищує номінального, до випробувального значення протягом 20 с.

Під випробувальною напругою знаки витримують протягом 1 хв після чого напругу плавно, не менш ніж за 10 с, знижують до нуля. Похибка вимірювання не повинна перевищувати ± 5 %.

7.6 Щоб перевірити яскравість (п.5.4.1), зображення знака розділяють на рівні ділянки квадратної форми зі стороною не більш ніж 50 мм. Яскравість вимірюють фотоелектричним фотометром у центрі кожної ділянки і визначають її середньоарифметичне значення для кожного кольору.

7.7 Рівномірність розподілу яскравості (п.5.4.2) проводять для зібраних знаків в такій послідов­ності:

для кожного кольору візуально виділяють на поверхні знака дві площадки з центрами в точках 1 і 2 з найбільшим можливим перепадом яскравості, розташованих на відстані 50 мм одна від одної. Схе­му виконання наведено на рисунку 11;

вимірюють фотоелектричним фотометром величини яскравості L₁, L₂, L_z (кд-м^-2) відповідно в точ­ках 1, 2 і Z, симетрично розміщеній між точками 1 і 2, і визначають рівномірність розподілу яскравості, яку вважають допустимою у разі дотримання нерівності:

L₁ - L₂< = 0.5 L_z

7.8 Питомий коефіцієнт сили світла (п.5.4.3) перевіряють фотоелектричним методом. Для вимірю­вання використовують пристрої і обладнання призначені для вимірювання питомого коефіцієнта сили світла.

Вимірювання координат кольоровості X, У коефіцієнта яскравості ß (п.5.5.1) проводять за ос­вітлення джерелом світла С згідно з вимогами ГОСТ 7721 під кутом 45°, а спостерігання — в напрям­ку перпендикуляра до поверхні.

Допускається контроль кольору проводити візуально методом порівняння за зразками кольору, зат­вердженими в установленому порядку.

7.10 Світлоповертальний ефект (п.5.2.1), наявність марковання (п.5.3.5) перевіряють візуально.