Аналіз точки беззбитковості

Аналіз точки беззбитковості ґрунтується на взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток”. Під точкою беззбитковості розуміють такий обсяг продажу продукції, при якому витрати дорівнюються виручці від реалізації всієї продукції у короткостроковому періоді.

При цьому мають на увазі, що період, протягом якого дають рекомендації, обмежений наявними виробничими потужностями. Аналіз точки беззбитковості дає також відповідь на запитання, наскільки реальною є загроза зазнати збитки. Чим менша величина запасу міцності, тим вищий ризик виникнення збитків. Для цього необхідно обчислити запас міцності

ЗМ = В_ф - В_тб, (2.34)

де В_ф – фактична виручка від реалізації продукції; В_тб – виручка від реалізації продукції в точці беззбитковості; ЗМ – запас міцності.

Використовуються три методи визначення точки беззбитковості: рівняння, маржинальний дохід, графічне зображення.

Метод рівняння ґрунтується на розрахунку прибутку за формулою

П = (К*Ц – К * Р_зм) - Р_пос, (2.35)

де П – прибуток від реалізації продукції; Ц – ціна одиниці продукції; Р_зм – змінні витрати на одиницю продукції; Р_пос – постійні витрати; К – кількість реалізованої продукції.

Звідси

К = (П + Р_пос) / (Ц – Р_зм). (2.36)

Метод рівняння можна використовувати при аналізі структурних зрушень. Вплив на прибуток буде залежати від того, як відбулася зміна асортименту – у бік низькорентабельної чи високорентабельної продукції.

Приклад 2.7 Припустимо, що підприємство випускає два види продукції (А та В) і має, такі показники, зазначені у таблиці 2.7.1.

Таблиця 2.7.1 – Показники діяльності підприємства щодо випуску продукції

З таблиці видно, що на реалізацію одиниці продукції В припадає 5 од. продукції А.

Тоді 2000*5Х +3000Х – 1600*5Х – 1900Х – 30000000 = 0, 3100Х = 30000000.

Х = 9677 од. продукції В, 9677 * 5 = 48385 од. продукції А, беззбитковий обсяг продукції буде 58062 од.

Припустимо, що відбулися такі зміни структури реалізованої продукції (табл. 3.7.2).

Таблиця 2.7.2 – Зміни у структурі реалізації продукції

Зіставляючи структуру продукції, стає очевидним, що збільшилася частка продукції з високим маржинальним доходом і тому збільшився прибуток. Точка беззбитковості буде дорівнювати 2000*2Х + 3000Х – 1600*2Х – 1900Х – 30000000=0, 1900Х = 30000000.

Х = 15790 од. продукції В, продукція А = 31580 од.

Весь обсяг продукції = 47370 од.

Порівнюючи результат із попереднім розрахунком, відзначаємо, що беззбитковий обсяг реалізації продукції змінився на 1015 од. у бік зменшення. Отже, навіть при контролі загального обсягу продажів необхідно зробити аналіз структурних зрушень, тому що він дає картину відхилень фактичного прибутку від запланованого.

Метод маржинального доходу – різновид методу рівняння, ґрунтується на формулі

МД = В - Р_пос, (2.37)

де МД – маржинальний дохід, В – виручка від реалізації.

Тоді беззбитковий обсяг реалізації (ТБ) продукції буде

ТБ = Р_пос / МД. (2.38)

Маржинальний дохід лежить в основі управлінських рішень, пов'язаних з переглядом цін, зміною асортименту продукції.

Графічний метод виявляє теоретичну залежність доходу від реалізації, витрат і прибутку на основі побудови графіків економічної і бухгалтерської моделі беззбитковості.

Економічна модель поводження витрат - обсягу виробництва - прибутку представляє, наскільки і за яких умов підприємство може реалізувати зростаючу кількість продукції, що випускається. На її підставі можна визначити позитивний і негативний вплив зниження цін на збільшення обсягу продажів, отже, і на обсяг виробництва (рис. 2.2).

Лінія АД – загальні витрати – показує, що на проміжку АВ вони зростають при найбільших обсягах виробництва, на проміжку ВС лінія загальних витрат починає вирівнюватися. Це означає, що підприємство може повніше використовувати виробничі потужності, безупинний графік виробничого процесу і серійний випуск продукції.

Доходи і

витрати, грн

Д

В

С Е

А К

О Обсяг виробництва

Рисунок 2.2 – Графічне відображення економічної моделі беззбитковості

На проміжку вище точки С лінія загальних витрат починає зростати, що показує використання виробничого потенціалу вище проектного рівня: нестача сировини, постійні порушення графіка виробничого процесу, наявність понаднормових робіт та інші причини, що викликають різке збільшення витрат на одиницю продукції. Лінія АК показує величину постійних витрат, незалежних від зміни обсягу виробництва продукції. Загальні доходи підприємства зображені лінією ОС, що відображає зміну цін на продукцію.

Економічна модель показує в основному зміну змінних витрат у ситуаціях зростання обсягу виробництва та його знижень. Економісти розрізняють два типи впливу: зростаючий ефект масштабу і негативний ефект масштабу. Зростаючий ефект масштабу – змінні витрати на одиницю продукції вище при низьких рівнях виробництва і вирівнюються при найбільш ефективному рівні виробництва. Негативний ефект масштабу – змінні витрати на одиницю продукції різко зростають за межами ефективного рівня виробництва внаслідок дефіциту ресурсів і кризових ситуацій.

Бухгалтерська модель беззбитковості – графік лінійної залежності загального доходу і загальних витрат від зміни обсягу виробництва (рис. 2.3). Підставою для аналізу служить розрахунок точки беззбитковості. Зона прибутку і зона збитку розміщуються відповідно праворуч і ліворуч від точки беззбитковості.

Доходи і

витрати, грн

С

Д

В

А К

О Обсяг виробництва

Рисунок 2.3 – Графік бухгалтерської моделі беззбитковості

На графіку наведена одна точка беззбитковості В і прийнятний діапазон обсягу виробництва. При цьому лінія АК показує постійні витрати, АД – загальні витрати, відрізок КД – характеризує величину змінних витрат, ОС – дохід від реалізації продукції.

Бухгалтерська модель показує зміну загальних витрат і доходів при рівні виробництва, що заплановане на майбутнє. На практиці поводження витрат залежить не тільки від обсягу виробництва, взаємодіють з ними ціни на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати, продуктивність праці, зміна технологічного процесу, зміна законодавства і т.д. Тому в аналізі поводження прибуток - витрати - обсяг виробництва використовуються припущення, що обмежують точність і надійність розрахунків.