Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Художня література
|
|
У нашої доньки
У нашої доньки
Дві маленькі долоньки
Кіски дві й ніжки дві,
А язик, хоча й один.
Але меле, ніби млин.
В. Бондаренко
| ЗАГАДКА Десять друзів маю я. Є у кожного ім’я. І відомо, що у них Спільне прізвище на всіх. (іцьлаП) ЗАГАДКА В одній хаті п’ять кімнат. Проживає в кожній брат. Як же звуться ці брати, Добре знаєм я і ти. (іцьлаП) РУЧКИ Знають діти і батьки: Є в них два помічники. Все вони робити вміють Поливають, косять, миють, Піднімають, носять, грають, В’яжуть, шиють прибирають У дворі, в садочку, в домі... Ви давно уже знайомі З обома працівниками Працьовитими руками. СПРИТНІ ПАЛЬЧИКИ Дуже спритні пальці ми, Не лякаємось зими. Як засипе сніг доріжки, Спішимо пограти в сніжки, Чи збираємось до річки – Одягаєм рукавички. МОЇ ПАЛЬЦІ Мої пальці не ліниві, А моторні і кмітливі: Можуть в зошиті писати, Можуть квіти поливати, Можуть грати на сопілці, Лоскотати шию киці, Можуть шити нас навчити І всіх діток полічити. ВКАЗІВНИЙ В мене палець є четвертий. Дуже гордий він і впертий. Не простий, а головний І до всього – ВКАЗІВНИЙ. Тільки звернетесь до нього, То покаже вам дорогу, Де знаходиться наш сад І куди пішов мій брат. Вкаже: хто і де живе, В кого платтячко нове. Пальчик мій вчиняє чвари, Заперечує і сварить Він усіх до себе кличе, А як треба, то полічить Горобців, ромашки, зорі, Вікна, човники на морі, Білок, пальці, кавуни. Мудрий пальчик ВКАЗІВНИЙ. |
| ДЯТЕЛ |
| По рецепту на базарі Дятел вибрав окуляри, Натягнув собі на ніс, Полетів трудитись в ліс. У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук, Носом тук — і згинув жук. От які-то окуляри Вибрав дятел на базарі! |
Михайло Стельмах
| Вірші → Михайло Стельмах → Вірші для дітей |
| БОБЕР |
| У бобра Добра Багато: І надворі, І в оборі, І в коморі, І у хаті, Бо охоче Дні і ночі Він робив: Він і сіяв, Він і віяв, І косив, І молотив. А тепер Бобер На гаті — Вчить маляток- Бобреняток Майструвати. Тихо-тихо Йде бобриха Через брід. Бо несе родині Дві хлібини У хустині І обід. |
| ЗАЄЦЬ І РАК |
| Вранці заєць біля дуба Одягнувся в білу шубу, Одягнувся, оглянувся, В довгі вуса посміхнувся: — Гарна шуба, шуба гожа, І на полюс з нею можна, Тільки жаль — чобіт нема, А надворі вже зима...— Обізвався дятел з клена: — Є знайомий рак у мене, По твоєму він заказу Зшиє чоботи відразу.— Не ловив наш заєць гав, А побіг мерщій на став. Всівся заєць на колоду Та й гукає прямо в воду: — Вилізь, раче, із води, — Вируч зайця із біди, — Зший новенькі чобітки, Щоб дзвеніли підківки, Щоб і шпори дзеленчали, Злого лиса відганяли.— Із води вилазить рак Та й говорить зайцю так: — Раки взимку спочивають І замовлень не приймають. От згадав би влітку нас, Зшили б чоботи ураз Чи із хрому, чи юхтові, — Бігай, зайче, у обнові, Бережи своє здоров'я. Заєць тихо у одвіт: — Влітку тепло й без чобіт, Влітку завжди забуваю, Що прийде зима до гаю. — Думать треба, — каже рак, А тепер ходи вже так. До побачення, привіт... Заєць досі без чобіт. |
| БОРСУК |
| Біля гатки, коло хатки Засадив борсук дві грядки І світанням на зорі Завалився спать в норі. Спав борсук два дні й дві ночі, Аж запухли в нього очі, Потім встав, ум'яв пиріг, Позіхнув і... знову ліг. Коло гатки, де дві грядки, Бачить заєць непорядки: Не полив посів борсук, Заєць в нору — тук-тук-тук! Уставай скоріш, земляче, Без води посів твій плаче! Зараз, взую чобітки — За відро — і до ріки!.. Встав борсук, розправив плечі І — не в двері, а до печі: З'їв картоплю, з'їв кисіль, Позіхнув — і у постіль... Кажуть, горе тим грядкам, Що попали борсукам! |
| ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВ |
| Заєць спати захотів, Сам постелю постелив. Сам собі приніс подушку, Підмостив її під вушко, Та у зайця довге вушко — Все звисає із подушки. |
Пора діткам спати
За віконцем сон - дрімота
Зачиня свої ворота
Тихо – тихо йде до хати
Бо пора вже діткам спати.
Вже заснула сон – травичка,
У гайочку спить лисичка,
Під кущем дрімає зайчик.
Спи, мій любий чеберяйчик.
А.Камінчук
|
|