Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Україна






Загальна освіта. Характерними для освітньої політики сучасної школи в Україні, як і загалом у світі, є курс демократизацію шкільної системи, диверсифікацію і диференціацію освіти, гуманістичну спрямованість виховання, модернізацію класно-урочної системи, посилення дослідно-експериментальної діяльності, використання нових технологій навчання і виховання, інтеграцію шкільної і позашкільної освіти тощо.

В Україні діє така система освіти: дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядип-ломна освіта, аспірантура, докторантура, самоосвіта.

Головна мета освіти — всебічний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [9].

Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім тих, які засновані релігійними організаціями.

На сучасному етапі розвитку загальна середня освіта є базовою ланкою, яка забезпечує продовження всебічного розвитку дитини, її здібностей та обдаровань. Відповідно до нової Конституції повна загальна освіта є обов'язковою і держава гарантує кожному громадянинові право на її отримання. Середня освіта забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових дисциплін за вибором, орієнтацію на професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, можливості здобуття вищої освіти. Загальна середня освіта продовжує розвиватися. Нині в Україні функціонують понад 20, 7 тис. шкіл з учнівським контингентом 6, 6 млн чоловік, працюють 612 спецшкіл-інтернатін для дітей, які потребують соціальної допомоги й реабілітації, 246 вечірніх (змінних) та 211 закладів приватної форми власності. Забезпечуються мовно-культурні потреби населення країни. У 2005 р. в Україні серед 20 715 загальноосвітніх шкіл 16 889 (76, 7 %) — з українською мовою навчання, 1 594 (22, 18 %) - російською, 88 (0, 42 %) - румунською, 78 (0, 38 %) - угорською, 20 (0, 1 %) - молдавською, 19 (0, 1 %) -кримсько-татарською, 3 (0, 01 %) — польською, 231 учень на вчається англійською мовою, 105 учнів — болгарською, 38 уч нів — словацькою. Створено регіональні центри координації роботи і навчально-методичного забезпечення шкіл націоналі» них меншин у Чернівцях, Ужгороді, Сімферополі. Розніп рюється мережа шкіл нового типу для розвитку здібностей І обдаровань учнівської молоді. В Україні діють 479 гімназііі,

359 ліцеїв, 37 колегіумів, 1 808 навчально-виховних комплексів. Перехід у 2001 р. на 12-річний термін навчання сприяє підвищенню освітнього рівня учнівської молоді та інтеграції національної системи освіти у міжнародний зсвітній простір (в Іспанії, Португалії термін навчання у загальній середній школі триває 12 років, у Бельгії, Німеччині, Франції, Австрії — 12 — 13, в Італії — 13, у Люксембурзі — 13 — 14, у Нідерландах — 14-15 років) [15, 69-71].

Рівний доступ учнів до здобуття загальної середньої освіти в Україні передбачає:

а) обов'язкове здобуття повної загальної середньої освіти в межах, визначених державним стандартом загальної середньої освіти;

б) збереження та розвиток єдиного освітнього простору;

в) оптимізація структури освітньої мережі для забезпечення навчання в одну зміну, створення умов для профільного, екстернатного і дистанційного навчання;

г) здійснення профільного професійного навчання учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема на базі професійно-технічних навчальних закладів;

д) посилення відповідальності сім'ї, мсцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення прав дитини щодо обов'язковосгі навчання;

є) надання адресної допомоги соціально незахищеним дітям;

є) створення умов для здобуття освіти незалежно від місця проживання;

ж) своєчасне виявлення та проведенні діагностики дітей з особливостями психічного і фізичного розвитку, врахування цих даних під час формування мережі закладів корекцій-пої та реабілітаційної допомоги.

 

 

№38






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.