Франція

Початкова школа. У початковій школі курс навчання триває 5 років і поділяється на три етапи: підготовчий (один рік), елементарний (два роки), середній (два роки).

Класні заняття тривають 26 год на тиждень. Навчальні предмети поділено на три групи:

• перша — французька мова, історія, географія, суспільствознавство — приблизно 40 % навчального часу (8—10 год на тиждень);

• друга — математика (6 год), природознавство, технологія - 35 %;

• третя — фізичне виховання (5 год), образотворче мистецтво і музика — 25 %.

Основна увага приділяється засвоєнню емпіричного матеріалу, елементарних навичок грамотної мови, письму і лічбі.

З початку 80-х років у багатьох початкових школах в експериментальному порядку введено вивчення іноземної мови.

Кількість другорічників знижується, але все-таки залишається значною.

Середня школа. Після закінчення початкової школи всі учні переходять у неповну середню школу — колеж, де навчаються 4 роки. Із середини 80-х років XX ст. у межах циклу орієнтації (четверті і треті класи колежу) існують технологічні класи, в яких 10 год на тиждень виділяється на вивчення курсу «Технологія».

Повна середня освіта надається у ліцеях із трирічним навчанням. У ліцеї загальної і технологічної освіти (загальноосвітній ліцей) здійснюється диференціація навчання, яка поглиблюється з кожним роком. У 2 класі (одинадцятий рік навчання) викладають:

• обов'язкові предмети (французька мова, математика, іноземна мова, історія-географія, фізика-хімія, біологія-геологія, фізичне виховання) — 23, 5 год на тиждень;

• факультативні предмети (3 год) поділені на дві групи: перша група — вступ до економіки й соціології, друга іноземна мова, адміністративне діловодство, предмети естетичного циклу, спеціалізована спортивна підготовка; друга група — індустріальна технологія, лабораторна технологія, медико-соціальні науки, прикладне мистецтво. Вибір одного з факультетів обов'язковий.

У першому і випускному класах (десятий і дванадцятий роки навчання) створюються спеціалізовані секції:

секція А (у 1 класі поділяється на три підсекції: А1 —

Гуманітарні дисципліни і математика; А2 — іноземні та

І гародавні мови; АЗ — гуманітарні дисципліни і мистец-

іио);

секція В (соціально-економічна);

секція S (природничо-математична) — у випускному класі

Поділяється на дві'підсекції: С (математика і фізика);

D (математика і природознавство);

секція Е (математика і техніка).

Поряд із загальноосвітніми секціями створено технологічні:

• F — підсекції; F1 — механічні конструкції; F2 — електроніка; FЗ —електротехніка та ін.;

• F8 — медико-соціальні науки;

• F11 — музика;

• F12 — прикладне мистецтво;

• О- — адміністративне діловодство, комерційна справа;

• Н — інформатика.

Для кожної секції Міністерство національної освіти розробило особливі навчальні плани і програми. Відмінності навіть між загальноосвітніми секціями значні, особливо у випускному класі.

Упродовж багатьох десятиліть аж до 60-х років XX ст. в ієрархії навчальних дисциплін на першому місці були гуманітарні предмети, особливо давні мови, успішність засвоєння яких вважалася головним показником ступеня розумової обдарованості. Нині їх місце посідає математика; найпре-стижнішою стала секція С, де програма з математики значно виходить за межі традиційного шкільного курсу і охоплює низку розділів з вищої математики.

Випускники ліцею складають іспити на здобуття ступеня бакалавра загальної (секції А, В, С, D, Е) або технологічної (секції F, G, Н) освіти. Диплом бакалавра (атестат зрілості) надає право без іспиту вступити на факультет університету, що відповідає профілю тієї секції ліцею, яку закінчив абітурієнт. Іспити на бакалавра приймають спеціальні державні комісії; їх головами зазвичай призначають професорів місцевого університету. Програма іспитів різна для кожної секції ліцею.

Невдачі на іспитах мають масовий характер. Згідно з відомостями за 80-ті роки, близько 15 % випускників ліцею не в змозі скласти іспити і залишаються без диплома про повну середню освіту.

Оцінювання знань. Для оцінювання знань, умінь і навичок учнів прийнято дві шкали:

• початкова школа — від 0 до 10 балів,

• середня школа — від 0 до 20 балів.

Оцінки за першою шкалою (для початкової школи): відмінно — 8 балів і вище; добре — 7 балів; досить добре -6 балів; задовільно — 5 балів; посередньо — 4 бали; погано — 3 бали; дуже погано — 2 бали і нижче.

Оцінки за другою шкалою (для середньої школи): відмін но — 16 балів і вище; добре — 14 — 15 балів; досить добре 12 — 13 балів; задовільно — 10—11 балів; посередньо — 8 9 балів; погано — 6 — 7 балів; дуже погано — 5 балів і нижче.

№13

Японія

Шкільна реформа. Із середини 80-х років у Японії проводиться активна реформа шкільної освіти. її основні завдання.

=побудувати систему безперервної освіти, мета якої — впровадити її в усі сфери активного життя людини; = змінити зміст і методи навчання в школі таким чином, щоб максимально забезпечити можливість навчання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей і підлітків; =систематизувати зміст і методи навчання й виховання в школах відповідно до таких явищ, як комп'ютеризація, високий ступінь інформатизації, а також інтернаціоналізація сучасного життя.

Початкова школа. Курс навчання триває 6 років. Початкова освіта є обов'язковою для дітей віком від 6 до 12 років.

До навчального плану належать такі дисципліни: рідна мова, суспільствознавство, природознавство, мораль, математика, музика, малювання, ручна праця, фізкультура і, починаючи з 5 класу, домоведення для дівчаток і хлопчиків. Організація початкового навчання передбачає, що:

• прй навчанні письма учні засвоюють національну фонематичну абетку (кана), вивчають близько 1 тис. ієрогліфів (для читання газети потрібно знати близько 2, 5 тис);

• на уроках суспільствознавства вони отримують відомості з географії, історії, правил поведінки в громадських місцях; на уроках природознавства — елементарні відомості про живу й неживу природу і людину;

на заняттях з математики вивчають арифметичні дії, засвоюють елементарні відомості з геометрії. Навантаження упродовж тижня — 24 — 29 год залежно від віку учнів.

Середня школа. Сучасна середня школа має два рівні: молодша середня школа; старша середня школа.

Молодша середня школа є обов'язковою для дітей 12 —15і років. Термін навчання в ній — 3 роки. До навчального плану належать обов'язкові предмети (рідна мова, математика, суспільствознавство, природознавство, мораль, музика, образотворче мистецтво, фізкультура, основи виробництва — для хлопчиків, домоведення — для дівчаток і предмети на вибір іноземна мова, технологія, домоведення, додаткові курси музики, фізкультури, мистецтва). Навантаження протягом тижня- ЗО ГОД.

На уроках рідної мови учні вдосконалюють грамотність, вправляються у складанні ділових документів; кількість досліджуваних ієрогліфів не лімітується, але досягає лише 2 тис.

Вивчаються синтетичні курси природознавства і суспільствознавства, що іноді призводить до схематизму та фрагментарності знань із хімії, фізики, біології, історії тощо.

Старша середня школ а розрахована на юнаків і дівчат віком 15 —18 років. Курс навчання триває три роки. Навчання в такій школі платне, диференційоване і поділяється на два відділення — загальноосвітнє і професійне. У 19 % шкіл наявні обидва профілі, у 48 — лише загальноосвітні, а в 33 % — лише професійні.

Для вступу потрібно скласти іспит, який витримують понад 90 % випускників обов'язкової школи.

Велике поширення повної середньої освіти пояснюється престижністю освіти в японському суспільстві; потребами розвитку економіки; обмеженими можливостями працевлаштування осіб, які мають підготовку тільки на рівні обов'язкової школи.

Загальноосвітні відділення мають різні потоки, у тому числі орієнтовані на підготовку до вступу до вищої школи. У межах цих потоків можливі варіанти навчальних планів із гуманітарним або природничо-науковим нахилом.

Серед навчальних предметів — японська мова, класична література, суспільствознавство, економіка, національна і всесвітня історія, географія, математика, фізика, хімія, біологія, фізкультура, образотворче мистецтво, музика, іноземна мова, основи виробництва (для юнаків), домоведення (для дівчат). Навантаження протягом тижня — 34 — 36 год.

. Професійні відділення мають п'ять потоків: технологічний, сільськогосподарський, морського промислу, комерційний, домоведення. Усі потоки, крім комерційного, мають вузьку спеціалізацію.

Вибір програм у кожній школі обмежений (їх 2 або 3). 40 % часу відводиться на спеціалізовані предмети, а загальноосвітні висвітлюються за спрощеними програмами.

Закінчення професійного відділення не фіксується при своєнням кваліфікації або спеціальності і не гарантує отри мання роботи.

Оцінювання і контроль знань. Основний спосіб перевірки і контролю знань — письмові тести.

У початковій і середній школах застосовують п'ятирівне ву шкалу оцінок: S (дуже добре); А (добре); В (задовільно); С (погано); D (дуже погано).

Іспити інтенсивні та виснажливі.

№15