ВВП. Методи обчислення ВВП.

Основним показником в СНР є ВВП. ВВП вимірює ринкову вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених на економічній території даної країни за певний період часу, як правило, за рік. Принципи обчислення ВВП: - принцип рівності доходів та витрат; - принцип неврахування доходів від невиробничих операцій; - принцип врахування при оцінці доходів не лише ринкових і явних, а й неринкових та неявних доходів; - принцип обчислення доданої вартості. Методи обчислення ВВП: 1.Метод кінцевого використання (за витратами) – сума витрат макроекономічних суб’єктів на придбання товарів та послуг за даний рік. ВВП=С+Lg+G+NE, де С – кінцеві споживчі витрати сектора домогосподарств, некомерційних організацій та державного сектора (це державні закупівлі товарів та послуг, а також оплата праці працівників та службовців державних установ), lg – інвестиційні витрати (це валові приватні інвестиції на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва), G – державні закупівлі товарів та послуг, NE – чистий експорт (це різниця між обсягами експорту та імпорту. При розрахунку ВВП за витратами фактично йдеться про сукупний попит та вироблений ВВП. 2. Розподільчий метод (за доходами) – обчислюють як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції в даному році. ВВП=W+p+i+R+A+Tn. W –

з/п; і – відсоток; р – прибуток; R – рента; А – амортизація; Тн – непрямі податки. До таких доходів належать: оплата найманих працівників (з/п, премії, надбавки), валовий прибуток, змішаний дохід, ПДВ, акцизний збір, імпортні та експортні мита, плата за землю. 3. Виробничий метод (доданої вартості) – обчислюють як суму доданої вартості, створеної на усіх стадіях виробництва товарів та послуг за рік. Серед наведених методів обчислення ВВП найчастіше використовується метод кінцевого використання. Похідні від ВВП показники. ВВП є основою для розрахунку інших не менш важливих показників національного виробництва. До них належать валовий національний дохід, валовий національний наявний дохід, чистий внутрішній продукт, чистий національний дохід.

Недоліками ВВП є: номінальний ВВП не враховує мінімальний рівень інфляції, не враховує ринок цінних паперів та трансфертні платежі. Індекс цін – це показник, який характеризує зміни цін. Він є узагальненим показником і характеризує зміну цін на кінцеві товари та послуги за якими суспільство їх купує за певний період часу.

5. НОМІНАЛЬНИЙ ТА РЕАЛЬНИЙ ВВП.

ДЕФЛЯТОР ВВП ТА ІНДЕКС ЦІН.

Для виявлення динаміки загального рівня цін в економіці використовують індекс Пааше. Цей індекс, обчислений для набору товарів та послуг, що входять до ВВП країни називають дефлятором ВВП. Іn=∑ р₁q₁/∑ p₀q₁, де р₁ – рівень цін у поточному році, p₀ – рівень цін у базисному році, q₁ – кількість благ, спожитих у поточному році. Дефлятор ВВП – це відношення номінального ВВП до реального. Він відображає зміну цін на товари і послуги, вироблені в економіці. Дефлятор ВВП використовують для визначення відмінності між номінальним та реальним ВВП. Рівень і динаміка макроекономічних показників залежить як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Номінальний ВВП – вартісний показник, який визначається за ринковими цінами поточного року. ВВПн=ВВПр*дефлятор ВВП Реальний ВВП – вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту. ВВПр=ВВПн/дефлятор ВВП Якщо величина індексу цін менше 1, то відбувається коригування номінального ВВП у напрямі збільшення – інфлювання, якщо більше за 1, то відбувається коригування номінального ВВП у напрямі зменшення – дефлювання.

Недоліками ВВП є: номінальний ВВП не враховує мінімальний рівень інфляції, не враховує ринок цінних паперів та трансфертні платежі. Індекс цін – це показник, який характеризує зміни цін. Він є узагальненим показником і характеризує зміну цін на кінцеві товари та послуги за якими суспільство їх купує за певний період часу.