Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність та критерії формування системи стратегічного моніторингу.




 

Стратегічний моніторинг передбачає механізмів накопичення стратегічної інформації для формування такого банку даних , спираючись на який, можна було б визначати тенденції змін середовища функціонування окремих коропарцій

Трансформаційний характер економіки України та специфіка середовища функціонування українських підприємств визначає ряд властивостей, яким повинні відповідати системи стратегічного моніторингу. Серед тих властивостей, які повинні реалізовуватись і які лишаються поза увагою існуючих систем дослідження середовища організації, головними можна вважати такі:

1.Структуризація середовища функціонування організації у відповідно до економічних умов та специфіки виробництва.

2.Врахування динаміки середовища функціонування організації під час його дослідження та аналізу.

3.Врахування специфіки організаційно-економічної реалізації управління, що зумовлюється формами власності, державного регулювання тощо.

4.Накопичення знань про стан середовища організації для визначення основних тенденцій розвитку і фактичного прогнозування змін.

5.Діагностика відхилення фактичного стану параметрів середовища від прогнозного або того, що вважається оптимальним.

6.Формування переліку напрямів впливу для регулювання відхилень.

7.Організаційно-економічна реалізація механізмів впливу та контролю згідно з результатами дослідження.

Механізм проведення системних стратегічних досліджень, що відповідатиме вищенаведеним властивостям, може бути названий системою стратегічного моніторингу (СМ) середовища функціонування організації. Зважаючи на роль стратегічного моніторингу, його місце у системі стратегічного управління та сферу завдань схематично можуть бути подані, як показано на рис. 1.

 

 

Рис.1. Система стратегічного моніторингу

 

Механізм формування системи стратегічного моніторингу можна подати таким чином:

1.Методологія стратегічного моніторингу, що забезпечує розуміння шляхів, засобів та можливостей досягнення цілей.

2.Утворення концепції системи СМ, що включає до свого складу цілі, задачі системи СМ; моніторинг при різних гіпотезах про стан середовища; головні ознаки системи СМ; інформаційну базу СМ.

3.Механізм організаційно-економічної реалізації; СМ як підсистема управління.

4.Формування механізму управління на основі стратегічного моніторингу. Механізм управління передбачає розмежування задач стратегічного моніторингу; розуміння стратегічного моніторингу як контуру регулювання; побудову принципової схеми роботи механізму стратегічного моніторингу.

5.Використання методів дослідження середовища функціонування організації. СМ в такий спосіб постає як вираження кількісного та якісного стратегічного аналізу, що ґрунтується на стратегічних даних, аналіз даних яких дає змогу здійснювати прогнозування тенденцій та формування направлень впливу на організацію. Суть досліджень за таких умов полягає у побудові механізму формування та корекції стратегій.



Розробка методологічних основ системи стратегічного моніторингу (СМ) ґрунтується на поєднанні існуючих підходів як з боку економічного моніторингу, так і з боку стратегічного аналізу. Необхідність забезпечення комплексності виконання досліджень вимагає реалізації концепції стратегічного моніторингу як підсистеми стратегічного управління.

Методологія системи СМ являє собою логічну схему дій, що визначається розумінням шляхів, засобів та можливостей з досягнення цілей. Структура цього поняття виходить з поєднання підходів, орієнтирів, пріоритетів, критеріїв, альтернатив, вибору, засобів, методів та обмежень понять економічного моніторингу та стратегічного аналізу. Концепція системи СМ як конкретна форма втілення методології являє собою цілісний комплекс положень, ідей, принципів та підходів, у відповідності з якими будується та здійснюється функціонування системи СМ. Визначення окремих характеристик концепції системи СМ зумовлюється, з одного боку, вимогами середовища функціонування українських підприємств; з другого - формами поєднання підходів до теорії організації.

Як об'єкт стратегічного аналізу можуть виступати не тільки функціональні напрями діяльності організації, а й окремі бізнес-процеси, форми та прояви їх поєднання, окремі частини середовища організації. Зважаючи на це, підходи до теорії організації: системний, ситуаційний, у межах системи СМ мають бути доповнені підходами до організації як до соціально-культурної системи, як до технологічної системи, як до екологічної системи, як до можливого представника політико-правових інтересів тощо [9].



Систему стратегічного моніторингу також слід розглядати як механізм управління. З цієї позиції система СМ трактується як сукупність засобів впливу або комплекс важелів, що використовуються для управління. Зважаючи на особливості методології стратегічного моніторингу, конкретними формами виступають методи дослідження середовища з урахуванням його структуризації.

З позиції стратегічного аналізу система СМ може виступати як спосіб формалізації функції дослідження середовища. Таким чином, утворення направлень аналізу перебуває у прямій залежності від способів структуризації середовища організації. Спираючись на ствердження, що середовище функціонування сучасної організації досить складне, ми повинні обов'язково враховувати всі наявні підходи до його структуризації.

Цільова функція системи стратегічного моніторингу похідна від функції стратегічного управління. Найвища ціль -збереження та успішний подальший розвиток організації. Для реалізації цієї цілі підприємство виробляє продукти чи послуги. Головна ціль системи стратегічного моніторингу - сприяння досягненню цілей організації за рахунок забезпечення адекватної реакції підприємства на змінні умови середовища функціонування. За допомогою СМ повинна досягатися координація цілей (фінансових, соціальних, ринкових) з ресурсами та необхідними заходами.

Завданнями стратегічного моніторингу слід вважати формування цілеспрямованого комплексу заходів з досягнення цілей. Слід розмежовувати загальні та специфічні задачі. До загальних задач належать:

1.Інформаційне забезпечення процесів стратегічного аналізу, прогнозу, регулювання.

2.Виконання динамічного стратегічного аналізу з певними напрямами (контурами) спостережень.

3.Вироблення пропозицій зі зміни властивостей об'єкта моніторингу з урахуванням його прогнозного стану.

4.Виконання функції координацій та системної інтеграції.

До специфічних задач можуть бути віднесені:

1. Участь у процесі прийняття рішень стосовно встановлення генеральних цілей, встановлення короткострокових цілей, перерозподілу ресурсів між окремими господарськими одиницями.

2.Розробка звітності для внутрішнього користування.

3.Аналіз, структуризація та декомпозиція даних бухгалтерського обліку для управлінського обліку.

4.Збір, систематизація, підготовка, структуризація первинної інформації.

5.Формування систем, методик та організаційно-економічних механізмів проведення моніторингу середовища.

З позиції суб'єкта управління прийняття рішень може проводитись за умов однозначних та багатозначних очікувань майбутньої ситуації в зовнішньому середовищі підприємства. Однозначні очікування характеризують ситуацію визначеності. Якщо рішення приймається, базуючись на декількох можливих ситуаціях, говорять про прийняття рішень в умовах невизначеності. Якщо може бути задана ймовірність появи тієї або іншої ситуації в середовищі, то говорять про прийняття рішення в умовах ризику (стохастична ситуація). Рішення відносно стратегічних проблем завжди приймаються в умовах невизначеності з урахуванням відповідних обмежень. У межах системи моніторингу середовища, таким чином, характеристика окремих його складових повинна проводитися за критеріями визначеності, невизначеності або ймовірності настання окремої ситуації.

Інформаційна база системи СМ являє собою предметну область проведення стратегічного аналізу та спостережень за окремими параметрами середовища. Як джерела інформації можуть виступати: показники бухгалтерської звітності - фінансові показники синтетичного обліку, аналітичні показники бухгалтерського обліку, спеціальні інформаційні форми, які є різними підрозділами організації (фінансові, аналітичні показники), результати роботи методик стратегічного аналізу.

Сучасний стан підходів до формування механізмів проведення стратегічних досліджень характеризується майже повною відсутністю механізмів його організаційно-економічної реалізації. Оскільки система стратегічного моніторингу є підсистемою управління, то її функціонування забезпечують процеси планування, організації, регулювання, мотивації та контролю.

У системі управління організацією система стратегічного моніторингу може реалізовуватись на трьох рівнях:

1.На нижньому (як інформаційна система про стан і потенційні можливості об'єкта дослідження).

2.На верхньому (як частина системи управління - набір динамічно функціонуючих методик стратегічного аналізу).

3. Як структуроутворюючий елемент організації. Динамічна зміна пріоритетів направлень аналізу, що ґрунтуються на цільовій ознаці може привести до динамічної зміни структури організації.

Функція інформаційного забезпечення та моніторингу справ на підприємстві, в його внутрішньому середовищі, методично забезпечується концепцією контролінгу. Відносно задач контролінгу в літературі можна знайти різні точки зору. Згідно з американською концепцією, до контролінгу належать також і задачі зовнішнього обліку [5, c. 243]. У центрі німецької концепції контролінгу лежить внутрішній облік у різних формах: плановий, документальний, контрольний. Зовнішній облік, навпаки, не входить до сфери задач контролінгу. Американська концепція з 30-х років не набула такого поширення і не забезпечена методично.

Таким чином, особливої актуальності набуває питання розмежування задач стратегічного моніторингу в інших сферах підприємства. CM може трактуватись як система управління зв'язками із середовищем функціонування організації. Отже, у межах задач управління внутрішнім середовищем постає питання розробки механізмів сполучення та сумісної роботи контролінгу та стратегічного моніторингу. Розмежування задач стратегічного моніторингу може бути подане таким чином:

1.У межах стратегічного управління.

2.У межах оперативного планування.

3.У межах фінансового та управлінського обліку.

4.У межах маркетингової діяльності.

Наявність зворотних зв'язків між елементами процесу управління дає змогу говорити про регулювання в кібернетичному контексті. Управлінські операції в такому випадку можуть бути подані як компоненти деякого контуру регулювання. З точки зору організаційно-економічних механізмів процеси управління на підприємстві можуть бути подані як ієрархічна система ряду контурів регулювання. Організаційні одиниці в такому випадку є регуляторами або об'єктами регулювання, або одночасно виконують обидві функції.

Специфіка стратегічного моніторингу полягає у відсутності чітких зворотних зв'язків між елементами моніторингу, оскільки предмет стратегічного моніторингу не є кібернетичною системою. Як регулятор система стратегічного моніторингу регулює зв'язки підрозділів із середовищем функціонування організації. Таке регулювання забезпечується за рахунок участі окремих підрозділів у формуванні реакції організації на зміни в середовищі. Як об'єкт регулювання система CM виступає як підсистема стратегічного управління. Така підсистема має свої цілі, задачі, вид організаційної реалізації та є процесом планування діяльності CM, організації такої діяльності, регулювання процесу моніторингу, мотивації робітників та контролю функціонування системи. Отже, система CM є також об'єктом управління.

Таким чином, система стратегічного моніторингу виступає як і як регулятор, і як об'єкт регулювання. Всі організаційні одиниці підприємства можуть бути пов'язані, щонайменше, інформаційними потоками з його внутрішнім та зовнішнім середовищем і виконувати функції регулятора та об'єкта регулювання. Як регулятор система стратегічного моніторингу управляє зв'язками підрозділів із середовищем функціонування організації. Як об'єкт регулювання система CM виступає як підсистема стратегічного управління, яка має свої цілі, задачі, вид організаційної реалізації й планування. Запропонована трирівнева система організації стратегічного моніторингу дасть можливість підприємствам ефективно побудувати загальну систему управління та оперативно реагувати на зміни у середовищі.

Дослідження щодо створення і фунціонування систем стратегічного моніторингу є перспективними, а результати будуть наводитись у подальших публікаціях, присвячених стратегічному управлінню підприємствами.

 

Тема 5. Оцінювання ефективності корпоративного управління

 

1. Складові оцінки якості корпоративного управління

2. Рейтингові оцінки якості корпоративного управління

3. Показники оцінки ефективності корпоративного управління

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал