Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дослідження електромеханічних властивостей асинхронних двигунів.




Мета роботи:вивчити конструкцію асинхронного електродвигуна, засвоїти правила визначення "початків" та "кінців" обмоток статора, дослідити роботу двигуна при пускових і номінальних режимах, а також при обриві однієї з фаз статора перед пуском та під час його роботи при з'єднанні обмоток статора "зіркою " і "трикутником ".

Прилади та обладнання:

1. Універсальний лабораторний стенд.

2. Трифазний асинхронний електродвигун з КЗ ротором 1,5 кВт, 1500 об/хв.

3. Лампи розжарювання.

4. З’єднувальні провідники.

Основні теоретичні положення:

Трифазний асинхронний двигун винайшов російський інженер-винахідник М. О. Доліво-Добровольський в 1889 р. Цей двигун має значні переваги над іншими електричними машинами: простий у конструктивному відношенні, надійний, не має потреби в збудженні. Ці переваги асинхронних двигунів дозволили широко застосовувати їх у промисловості, сільському господарстві та інших галузях народного господарства всіх країн світу.

Асинхронний двигун складається з двох основних частин, розділених повітряним зазором: нерухомого статора й обертового ротора. Кожна з цих частин має осердя й обмотку. При цьому обмотка статора включається в мережу і є як би первинною, а обмотка ротора - вторинною, тому що енергія в неї надходить з обмотки статора за рахунок магнітного зв'язку між цими обмотками, як у трансформатора.

За своєю конструкцією асинхронні двигуни поділяються на два види: двигуни з короткозамкнутим ротором і двигуни з фазним ротором. Будову трифазного асинхронного двигуна з короткозамкнутим ротором показано на рис. 1. Двигуни цього виду мають найбільш широке застосування.

Нерухома частина двигуна - статор - складається з корпусу 11 та осердя 10 із трифазною обмоткою. Корпус двигуна відливають з алюмінієвого сплаву чи з чавуну, або роблять зварним. Розглянутий двигун має закрите обдувне виконання. Тому поверхня його корпусу має ряд повздовжніх ребер, призначення яких полягає в тому, щоб збільшити поверхню охолодження двигуна.

У корпусі розташоване осердя 10 статора, що має шихтовану конструкцію: відштамповані листи з електротехнічної сталі, яка має найменші втрати на перемагнічування, товщиною, звичайно, 0,5 мм покриті шаром ізоляційного лаку, зібрані в пакет і скріплені спеціальними скобами чи повздовжніми зварними швами по зовнішній поверхні пакета. Така конструкція осердя сприяє значному зменшенню вихрових струмів Фуко, що виникають у процесі перемагнічування осердя обертовим магнітним полем. На внутрішній поверхні осердя статора є повздовжні пази, у яких розташовані пазові частини обмоток статора. Фазні обмотки виготовляють з ізольованого мідного проводу, який укладають у пази таким чином, щоб між їх серединами був кут 120О.



У розточці статора розташована обертова частина двигуна - ротор, що складається з вала 1 і осердя 9 із короткозамкнутою обмоткою. Така обмотка, названа «колесо білки», являє собою ряд металевих (алюмінієвих чи мідних) стержнів, розташованих у пазах осердя ротора, замкнутих із двох сторін короткозамикаючими кільцями (рис. 2а).

 

Рис. 1 – Будова трифазного асинхронного двигуна з короткозамкнутим ротором: 1 – вал; 2, 6 – підшипники; 3, 7 – підшипникові щити; 4 – коробка виводів; 5 - вентилятор; 8 - кожух вентилятора; 9 – осердя ротора з короткозамкнутою обмоткою; 10 – осердя статора з обмоткою; 11 – корпус; 12 – лапи

Осердя ротора також має шихтовану конструкцію, але листи ротора не покриті ізоляційним лаком, а мають на своїй поверхні тонку плівку окислу. Це є достатньою ізоляцією, що обмежує вихрові струми, тому що величина їх невелика через малу частоту перемагнічування осердя ротора. Наприклад, при частоті мережі 50 Гц і номінальному ковзанні 6 % частота перемагнічування осердя ротора складає 3 Гц. Ротор і статор розділені повітряним зазором.

Короткозамкнута обмотка ротора в більшості двигунів виконується заливанням зібраного осердя ротора розплавленим алюмінієвим сплавом. При цьому одночасно зі стержнями обмотки відливаються короткозамикаючі кільця і вентиляційні лопатки (див. рис. 2б).

 

Рис. 2 - Короткозамкнутийротор: а -обмотка «клітка білки»; б - ротор з обмоткою, виконаної методом лиття під тиском; 1 - вал; 2 - короткозамикаючі кільця; 3 - вентиляційні лопатки



 

Вал ротора обертається (див. рис. 1) у підшипниках кочення 2 і 6, розташованих у підшипникових щитах 3 і 7. Охолодження двигуна здійснюється методом обдування зовнішньої поверхні корпуса з ребрами. Потік повітря створюється відцентровим вентилятором 5, прикритим кожухом 8. На торцевій поверхні цього кожуха є отвори для забору повітря.

Кінці обмоток фаз виводять на затискачі коробки виводів 4. Звичайно асинхронні двигуни призначені для включення в трифазну мережу на дві різні напруги, що відрізняються в разів. Наприклад, двигун розрахований для включення в мережу на напруги 220/380 В. Якщо в мережі лінійна напруга 380 В, то обмотку статора варто з'єднати зіркою, а якщо 220 В, то трикутником. В обох випадках напруга на обмотці кожної фази буде 220 В. Виводи обмоток фаз позначають так, як вказано в табл. 1. і розташовують на панелі таким чином, щоб з'єднання обмоток фаз було зручно виконувати за допомогою перемичок без перехрещування останніх (рис. 3).

 

Рис. 3 - Схеми з'єднань обмоток статора трифазних асинхронних двигунів: а – зіркою; б – трикутником

Таблиця 1

Позначення виводів обмоток статора асинхронного двигуна

Номер фази Початок фази Кінець фази
С1 С4
С2 С5
С3 С6
       

 

Монтаж двигуна в місці його установки здійснюється або за допомогою лап 12 (див. рис. 1), або за допомогою фланця. В останньому випадку на підшипниковому щиті (звичайно, з боку виступаючого кінця вала) роблять фланець з отворами для кріплення двигуна на робочій машині. Для запобігання можливому враженню обслуговуючого персоналу електричним струмом двигуни обладнують болтами для підключення до заземлення (не менше двох). Умовне позначення асинхронного двигуна з короткозамкнутим ротором на електричних схемах приведено на рис. 5 а. Інший різновид трифазних асинхронних двигунів - двигуни з фазним ротором - конструктивно відрізняються від розглянутого двигуна, головним чином, будовою ротора (рис. 4). Статор цього двигуна також складається з корпуса 3 та осердя 4 із трифазною обмоткою. У нього є підшипникові щити 2 і 6 із підшипниками кочення 1 і 7. До корпуса 3 прикріплені лапи 10 і коробки виводів 9. Однак ротор має більш складну конструкцію. На валі 8 закріплене шихтоване осердя 5 із трифазною обмоткою, виконаною аналогічно обмотці статора. Цю обмотку з'єднують зіркою, а її кінці приєднують до трьох контактних кілець, розташованих на валі й ізольованих одне від одного і від вала. Для здійснення електричного контакту з обмоткою обертового ротора на кожне контактне кільце 1 накладають, звичайно, дві щітки 2, розташовані в щіткотримачах 3. Кожен щіткотримач обладнаний пружинами, що забезпечують притискання щіток до контактного кільця з визначеним зусиллям.

Асинхронні двигуни з фазним ротором мають більш складну конструкцію і менш надійні, але вони мають кращі регулювальні і пускові властивості, ніж двигуни з короткозамкнутим ротором. Умовне позначення асинхронного двигуна з фазним ротором на електричних схемах приведено на рис. 5 б. Обмотка ротора цього двигуна з'єднана з пусковим реостатом ПР, що створює в колі ротора додатковий опір Rд.

На корпусі асинхронного двигуна прикріплена табличка, на якій зазначені тип двигуна, назва заводу-виготовлювача, рік випуску і номінальні дані (корисна потужність, напруга, струм, коефіцієнт потужності, частота обертання, ККД та ін.).

Відповідно до принципу оборотності електричних машин, асинхронні машини можуть працювати як у рушійному, так і в генераторному режимах. Крім того, можливі ще й режими електромагнітного гальмування противмиканням, динамічного та ін.

 

Рис. 4 - Будова трифазного асинхронного двигуна з фазним ротором: 1, 7 - підшипники; 2, 6 - підшипникові щити; 3 - статор; 4 - осердя статора з обмоткою; 5 - осердя ротора; 8 - вал; 9 - коробка виводів; 10 - лапи; 11 - контактні кільця

 

Принцип роботи асинхронного двигуна заснований на використанні обертового магнітного поля статора. Для того, щоб у статорі двигуна утворилось обертове магнітне поле, необхідно дотримуватись трьох таких вимог:

1) середини обмоток статора двигуна повинні знаходитись під кутом 120О одна відносно одної (ця вимога забезпечується при виготовленні двигунів на заводах);

2) струми в обмотках статора двигуна повинні бути зсунутими один відносно одного на третину періоду або на 120О, якщо врахувати, що повний період, рівний 360О (таке співвідношення між струмами та напругами забезпечується при виробленні трифазного струму на електростанціях, що передається по трифазній мережі);

 

 

Рис. 5 - Умовні позначення асинхронного двигуна на електричних схемах: а - з короткозамкнутим ротором; б - з фазним ротором

 

3) струми в усіх обмотках статора двигуна повинні протікати в однаковому напрямі: від "початків" до "кінців" або від "кінців" до "початків" - різниці немає, але якщо в одній обмотці струм протікає від "початку" до "кінця", то й у двох інших обмотках він повинен протікати від "початків" до "кінців" і навпаки (ця вимога повинна забезпечуватися при підключенні двигунів до мережі).

Асинхронний двигун працює таким чином. При включенні обмотки статора в мережу трифазного струму виникає обертове магнітне поле статора, частота обертання якого називається синхронною пС і визначається виразом:

(1)

де f - частота струму живлення; p - число пар полюсів.

Оскільки в Україні електростанції генерують змінний струм із частотою f=50 Гц, то залежно від числа пар полюсів - р синхронна частота обертання магнітного поля статора nсможе приймати значення, що вказані у табл. 2:

Таблиця 2

Синхронні частоти обертання магнітного поля статора

р
nс об/хв

 

У сільському господарстві використовуються в основному асинхронні двигуни із синхронними частотами обертання магнітного поля статора рівними 3000, 1500 чи 1000 об./хв.

Обертове поле статора зчіплюється як з обмоткою статора, так і з обмоткою ротора і наводить у них ЕРС. Будучи ЕРС самоіндукції, вона діє зустрічно прикладеній до обмотки напрузі й обмежує значення струму в обмотці. Обмотка ротора замкнута, тому ЕРС ротора породжує в стержнях обмотки ротора струми. Взаємодія цих струмів із полем статора створює на роторі електромагнітні сили РЕМ, напрямок яких визначають за правилом «лівої руки». Сукупність сил РЕМ створює на роторі електромагнітний момент М, що приводить його в обертання з частотою n < nс у сторону обертання поля статора. Величину електромагнітного моменту М можна визначити за залежністю:

, (2)

де к - постійний коефіцієнт; Ф - магнітний потік обмоток двигуна; І2 - струм в обмотках ротора; - кут зсуву фаз між струмом І2 та ЕРС ротора.

Обертання ротора за допомогою вала передається виконавчому механізмові. Таким чином, електрична енергія, що надходить із мережі в обмотку статора, перетворюється в механічну енергію обертання ротора двигуна.

Напрямок обертання магнітного поля статора, а отже, і напрямок обертання ротора залежать від порядку чергування фаз напруги, що підводиться до обмотки статора. Частота обертання ротора п, названа асинхронною, завжди менша частоти обертання поля пс, тому що тільки в цьому випадку відбувається наведення ЕРС в обмотці ротора асинхронного двигуна. Величина, що характеризує різницю частот обертання ротора й обертового поля статора називається ковзанням. Ковзання є дуже важливим параметром асинхронної машини, його виражають у частках одиниці або у відсотках:

, (3)

де - кутова швидкість двигуна що рівна: ; - синхронна кутова швидкість асинхронного двигуна, що визначається за формулою: .

Цілком очевидно, що зі збільшенням навантажувального моменту на валу асинхронного двигуна частота обертання ротора п зменшується. Отже, ковзання асинхронного двигуна залежить від механічного навантаження на валу двигуна і може змінюватися в діапазоні 0<s<1.

При включенні асинхронного двигуна в мережу в початковий момент часу ротор під впливом сил інерції нерухомий (п = 0). При цьому ковзання s дорівнює одиниці. У режимі роботи двигуна без навантаження на валу (режим холостого ходу) ротор обертається з частотою, не набагато меншою від синхронної частоти обертання пс, і ковзання дуже мало відрізняється від нуля (s ≈ 0). Ковзання, що відповідає номінальному навантаженню двигуна, називають номінальним ковзанням sH. Для асинхронних двигунів загального призначення sH = 1-8 %, при цьому для двигунів великої потужності, sH = 1%, а для двигунів малої потужності sH = 8 %.

Залежність між обертовим моментом асинхронного двигуна та кутовою швидкістю його валу, що називається його механічною характеристикою, описується рівнянням, куди входять параметри двигуна. Це рівняння дещо громіздке й незручне у користуванні, тому при практичних розрахунках частіше користуються приблизною формулою Клосса, у яку входять каталожні дані двигуна:

, (4)

де М - обертовий момент електродвигуна, Нм; Мк - критичний момент двигуна, Нм; sk - критичне ковзання асинхронного двигуна, що рівне:

q - допоміжний коефіцієнт, який можна визначити зі співвідношення:

Для двигунів значної потужності q приймається рівним нулю.

- допоміжний каталожний коефіцієнт , що рівний: ,

де - кратність пускового моменту двигуна; - перевантажувальна здатність двигуна; - номінальне ковзання двигуна sH, що рівне: .

Механічна характеристика асинхронного двигуна, представлена на рис. 6, має п'ять характерних точок. Точка 1 - синхронна швидкість при s=0 і М=0. Точка 2 - номінальне навантаження, коли та s = sH. Номінальний момент двигуна МН, [Нм] - це найбільший момент, розвиваючи який, двигун може працювати необмежено довго не перегріваючись: він вираховується за каталожними даними двигуна:

або , (5)

де РН - номінальна потужність двигуна, кВт; - номінальна кутова швидкість, рад/сек.

Точка 3 - критична, коли при та . У цій точці двигун розвиває максимальний (критичний) момент, який визначає перевантажувальну здатність двигуна що вибирається з довідників і для асинхронних двигунів знаходиться у межах =1,7÷2,2. Точка 4 - "провал моменту" - спостерігається при s≈0,7, коли двигун розвиває у процесі розгону найменший (мінімальний) момент М=Мmin= МН. "Провал" кривої моменту Мmin (ділянка при 0,7 < s < 0,85) ускладнює процес розгону двигуна і може викликати "застрягання" ротора на малій частоті обертання. Точка 5 - пускова, коли = 0 при s = 1 і М=МП= МН.

Максимальний момент двигуна Мк називається критичним, тому що на механічній характеристиці він поділяє зони стійкої та нестійкої роботи двигуна. Ділянка механічної характеристики асинхронного двигуна при sК<s<1 називають зоною стійкої роботи двигуна, коли при перевантаженнях двигун сповільнюється, але автоматично розвиває, більший момент, який дозволяє долати це пікове навантаження. Ділянка механічної характеристики асинхронного двигуна в межах 0< s < sК називають зоною нестійкої роботи двигуна, коли будь-яке перевантаження, що супроводжується сповільненням двигуна, призводить до зменшення обертового моменту двигуна та його зупинки.

 

Рис.6 - Механічна характеристика асинхронного двигуна

 

Потужність, яку споживає електродвигун із мережі при номінальному навантаженні Р1 (кВт ):

,

де - номінальний ККД двигуна.

Різниця між споживаною та номінальною потужностями складає втрати у двигуні (кВт):

(6)

Номінальний струм трифазних асинхронних короткозамкнутих двигунів можна визначити з формули:

; (7)

де РН - номінальна потужність електродвигуна, Вт; - номінальна напруга, В; - номінальний коефіцієнт потужності; - номінальний коефіцієнт корисної дії електродвигуна. Одним із найбільш шкідливих режимів роботи асинхронного двигуна є пусковий режим, при якому він споживає великий пусковий струм, що призводить до швидкого його перегрівання та значного падіння напруги у мережі, особливо у сільській місцевості, де використовуються малопотужні трансформаторні підстанції, а лінії електропередач виготовляються із проводу невеликого перетину та мають значну протяжність. Пусковий струм двигуна (А):

,

де - кратність пускового струму (знаходиться у межах = 5-10 і вибирається з довідників).

Значне зростання пускового струму даного двигуна пов'язане з тим, що при підключенні статора трифазного двигуна до мережі у ньому утворюється обертове магнітне поле, яке миттєво набирає своєї синхронної швидкості пc = 1000-3000 об/хв, а ротор унаслідок інертності в першу мить нерухомий, при цьому витки обмотки його ротора перетинають велику кількість силових ліній обертового магнітного поля статора й у них індукується великий пусковий струм . Далі ротор зрушує з місця і починає наздоганяти обертове магнітне поле статора, при цьому витки його обмоток перетинають все менше силових ліній обертового магнітного поля й струм у них зменшується до величини, що відповідає навантаженню двигуна.

Зменшення шкідливих наслідків від пускових режимів двигуна можна досягнути або при зменшенні величини пускових струмів шляхом запуску двигунів при пониженій фазній напрузі чи використання двигунів із фазними роторами, або при зменшенні часу запуску двигуна шляхом запускання двигуна без навантаження в холосту чи використовуючи для з'єднання двигуна з робочими машинами відцентрові муфти. Зменшення пускового струму за рахунок зменшення фазної напруги досягається перемиканням обмоток статора на період пуску з "трикутника " на "зірку" або спеціальним трифазним трансформатором. Запуск потужних двигунів із фазним ротором здійснюється за допомогою трисекційного трифазного реостата, який перед запуском виставляється на максимальний опір. Далі, у міру розгону двигуна цей опір зменшується і при досягненні двигуном номінальних обертів закорочується. При запуску двигуна з додатковим опором у колі фазного ротора не тільки зменшується кратність пускового струму до величини = 2-3, але зростає і величина пускового моменту. І все ж, незважаючи на кращі експлуатаційні характеристики, ці двигуни порівняно з короткозамкненими складніші за будовою, на третину дорожчі і вимагають автоматичної апаратури керування, тому вони у сільському господарстві використовуються дуже рідко.

Для збільшення пускового моменту двигунів із короткозамкненими роторами використовують двигуни, що мають ротори з двома короткозамкнутими обмотками або ротори з глибоким пазом, що призводить до явища витіснення струму до периферії й зменшення індуктивного опору та покращення пускових характеристик.

Реверсування асинхронних двигунів, тобто зміна напрямку обертання їх ротора відбудеться тоді, коли поміняти місцями два лінійних провідники, що під'єднують двигун до мережі. У цьому випадку міняється черговість фазних напруг, а напрям обертання магнітного поля статора змінюється на протилежний, що і призводить до зміни напрямку обертання ротора.

Порядок виконання роботи:

1. Вивчити конструкцію асинхронних трифазних електродвигунів із короткозамкнутим та фазним ротором, що представлені на стендах.

2. Визначити "початки" і "кінці" фазних обмоток статора двигуна.

Якщо відсутні бірки з позначенням "початків" та "кінців" обмоток статора асинхронного двигуна, то перед підключенням цього двигуна до мережі їх необхідно визначити. Це найзручніше зробити методом трансформації у такій послідовності. Одним із методів проходження струму визначають виводи, що належать до кожної з фаз. Для цього можна використати джерело живлення та контрольну лампочку чи вольтметр і, з'єднавши їх послідовно, почергово підключати до виводів двигуна. Коли проходитиме струм, це означатиме, що виводи належать до однієї фази. Нумерувати фази можна довільно. Далі, також довільно, можна вибрати початок першої фази і вже відносно нього визначати "початки" і "кінці " решти фаз. Потім з'єднуємо "кінець" першої фази з одним із виводів другої фази у вузол А (див. рис.7а), вільні кінці цього єднання під'єднують до мережі змінного струму 220 В. До затискачів третьої фази під'єднують контрольну лампочку або вольтметр із шкалою до 30-60 В, і за допомогою вимикача SА подають напругу, при цьому може бути два випадки:

Рис. 7 - Схеми з'єднань обмоток статора при визначенні "початків" та "кінців" фаз методом трансформації

 

1) вольтметр показує деяку напругу (контрольна лампочка горить) - значить у вузол А з'єднано різнойменні виводи ("кінець" першої фази з "початком" другої);

2) вольтметр показує "нуль" (контрольна лампочка не горить) - значить у вузол А з'єднано однойменні виводи ("кінець" першої фази з "кінцем" другої); "початки" і "кінці" третьої фази визначають аналогічно (див. рис. 7б).

3) Зібрати електричне коло (рис. 8а) для включення електричного двигуна в трифазну мережу при з'єднанні обмоток статора "зіркою" і дослідити його роботу при обриві однієї з фаз перед запуском і під час роботи. Здійснити реверс двигуна. Результати записати у таблицю 3.

 

Рис. 8 - Схеми з'єднань обмоток статора при дослідженні параметрів двигуна: а) - з'єднання "зіркою", б) - з'єднання "трикутником"

 

Таблиця 3

 

 

 

 

 

Схема з'єднань обмоток статора двигуна Напруга, В Струм, А
запуск номінальна робота обрив фази
при роботі перед пуском
UЛ UФ ІПЛ ІПФ ІНЛ ІНФ ІЛ ІФ ІЛ ІФ
Υ                    
Δ                    

 

4.Зібрати електричне коло (рис. 8б) для включення двигуна в трифазну мережу при з'єднанні обмоток статора "трикутником" і дослідити його роботу аналогічно до п. 3.

Контрольні питання:

1. Що таке механічна характеристика двигуна?

2. Що таке перевантажувальна здатність та жорсткість механічної характеристики електродвигуна?

3. Як побудовані та працюють асинхронні двигуни з короткозамкнутим і фазним ротором?

4. Чи може ротор асинхронного двигуна обертатися синхронно з обертовим полем статора і чому?

5. Що таке ковзання асинхронної машини і який діапазон зміни ковзання асинхронної машини в різних режимах її роботи?

6. Яким чином асинхронний двигун можна перевести в режим гальмування з рекуперацією енергії і де цей режим використовується?

7. Яким чином асинхронний двигун можна перевести в режим гальмування противмиканням і де цей режим використовується?

8. Яким чином асинхронний двигун можна перевести в режим динамічного гальмування і де цей режим використовується?

9. Якими показниками характеризуються пускові властивості асинхронних двигунів?

10. Які переваги й недоліки пускових властивостей асинхронних двигунів?

11. Які існують способи пуску асинхронних двигунів при зниженій напрузі?

12. Які існують способи регулювання частоти обертання асинхронних двигунів і яки у них переваги та недоліки?

13. Чому при частотному регулюванні частоти обертання одночасно з частотою струму необхідно змінювати напругу?

14. Чому при "обриві фази" зростає струм в обмотках двигуна, що працюють?

15. Як можна визначити "початки" та "кінці" обмоток статора трифазної машини?

Література:[4] с. 83-121, 169-185, 203-220.

Завдання на самостійну роботу: зробити необхідні розрахунки, оформити звіт, вивчити теорію з літературних джерел.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.018 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал