Особливості нормування праці керівників.

Тема. «Особливості нормування праці різних

категорій персоналу»

План

Поділ управлінського персоналу.

Особливості нормування праці керівників.

Нормування праці фахівців.

Поділ управлінського персоналу.

Ефективність управлінської роботи багато в чому залежить від правильного визначення трудомісткості окремих видів виконуваних робіт і установленої на цій основі необхідної для їхнього виконання чисельності. Управлінський персонал підприємства прийнятий розділяти на 3 групи:

- Керівники

- Фахівці

- Технічні виконавці

Робота кожної з цих груп має свої особливості як з погляду його функціонального змісту і характеру розумових навантажень, так і з погляду його впливу на результати діяльності підприємства.

Зміст роботи цих категорій працівників визначається сутністю функцій, що відокремилися, по координації, плануванню, контролю, підготовці, організації і керуванню виробництвом. Тому основним об'єктом нормування в даному випадку є функції керування, кожна з який характеризується визначеним складом робіт, об'єднаних спільністю факторів цільового напрямку в системі керування і трудомісткістю виконання.

У залежності від характеру виконуваних функцій управлінський персонал підприємства можна умовно розділити на наступні групи:

- Керівники підприємства і їхніх заступників;

- лінійні керівники в цехах і на ділянках;

- Керівники функціональних підрозділів;

- Фахівці, що здійснюють конструкторсько-технологічну підготовку виробництва й інженерно-технічне забезпечення його функціонування;

- Фахівці, що здійснюють економіко-організаційну підготовку виробництва, аналіз та облік;

- Службовці, зайняті діловодством, інформаційними і господарським обслуговуванням виробництва

Розмаїтість виконуваних робіт, відсутність єдиних алгоритмів їхнього виконання, суб'єктивні особливості процесу мислення при переробці необхідної інформації і прийняття рішень обумовлюють застосування різних методик нормування і видів норм.

Особливості нормування праці керівників.

Для вищих керівників визначальними факторами, що враховуються в процесі визначення їхньої чисельності, є число підлеглих працівників або підрозділів, витрати робочого часу на виконання закріплених функцій(робіт).

Теорією і практикою для керівника підприємства визначена норма числа підлеглих ланок апарата управління в межах від 5-6 до 8-10 підрозділів, служб, виробництв, цехів, роботою яких він може ефективно керувати. При збільшенні цієї норми розрахунковим шляхом установлюється потреба в заступниках.

Нормування роботи керівників також містить у собі регламентацію розпорядку їхнього робочого дня і робочого тижня: установлення часу проведення нарад і їхньої тривалості, прийому відвідувачів, розгляд кореспонденції, відвідуваність цехів і т.д..

Для лінійних керівників при визначенні норм числа підлеглих враховується ступінь централізації функціональних служб. Якщо служби підлеглі безпосередньо начальнику цеху, кількість служб враховується нарівні з виробничими ділянками. Якщо кількість служб перевищує норму підпорядкованості, уводяться посади заступників по підготовці виробництва і по змінах.

Найбільші норми підпорядкованості існують у майстрів. Число робітників, підлеглих одному майстру, знаходиться в дуже широких границях - від 10 до 60 чоловік і більш при середній нормі 25 чоловік. Такі розбіжності зв'язані з типом виробництва, складністю виконуваних робіт і інших показників, що характеризують існуючі умови виробництва.

Для функціональних керівників число підлеглих їм працівників визначається складністю і трудомісткістю управлінських процесів. По цьому чисельність цієї категорії працівників розраховується по нормах керованості.

Розрахунок даних норм заснований на одержанні досить точних емпіричних залежностей, які встановлюються з урахуванням характеру виробництва, рівня організації керування, виконання функцій по керуванню інших виробничих факторів і умов. У ході такої роботи вивчається структура витрат робочого часу керівника, розподіл функціональних обов'язків у підлеглому йому підрозділі і т.д.

Для функціональних керівників число підлеглих їм бюро, груп, секторів і ін. повинне знаходиться в інтервалі 5-10. При конкретизації норм необхідно враховувати коло обов'язків керівника. Наприклад, Якщо керівник з'єднує основні функції по керівництву з виконавськими функціями, береться мінімальне значення норми.