Аналіз психодіагностичної роботи

Найголовнішими та наймаштабнішими дослідженнями у цьому році стали

· Соціометричне дослідження з 3 по 11 кл.; Соціометричне дослідження допомогло зрозуміти психологічну атмосферу у колективі, визначити лідерів та аутсайдерів та взаємовідносини між окремими учнями.

· Проводилася оцінка рівня адаптації учнів 1-го класу. За допомогою певного психодіагностичного інструментарію визначилися діти з ознаками дезадаптації, потім дослідження особистості цих дітей більш детальніше з метою виявлення причин, що перешкоджають адаптації та розробка рекомендацій для взаємодії з цими дітьми.

· Проводився моніторинг адаптації учнів 5-х класів до навчання в середній школі. Досліджувався рівень соціально-психологічної адаптації дитини до навчання, рівень шкільної мотивації (100% учнів 5-х класів позитивно відносяться до школи, але школа більше приваблює позакласними міроприємствами), визначали особистісну адаптацію школярів (40% - високий рівень загальної тривожності, 0% - середній рівень тривожності, 60% - низький). Разом з педагогами цих класів були визначені шкільні труднощі. По всім досліджуваним параметрам були виведені результати в вигляді таблиць і діаграм. На початку навчання було проведено тренінгові роботу з учнями. Після тренінгової роботи у учнів знизилась тривожність та страхи відносно взаємодії з вчителями. Другий етап проведення психодіагностичного дослідження показав 20% учнів з високим рівнем тривоги адаптацією, 25% - з середнім рівнем, з низьким рівнем тривоги – 65% учнів. Результати і рекомендації щодо подальшої роботи були представленні на засіданні круглого столу з питання «Адаптації учнів 5-х класів до навчання».

· Виявлення відношення до учбових предметів. Результатом даного дослідження стала оцінка відношення учнів до того чи іншого предмета. На педагогічній нараді було висвітлено у відсоткових показниках результати дослідження та визначення основні мотиви вибору того чи іншого предмету.

· Дослідження професійних схильностей 9 - 11 класів. Були виявлені загальні життєві інтереси учнів, на які предмети їм слід звернути увагу й глибше вивчати. Це дало можливість учням дізнатися про свої можливості та переваги.

· Діагностика рівня агресивності та тривожності у 6-10 класах за запитом.

· Проведення психодіагностичного обстеження емоційного вигорання вчителів, які проходили атестацію їх, стиль виховання, самооцінка, рівень суб’єктивного контролю, психоемоційний стан, пріоритетні цінності. За допомогою результатів було створено для кожного вчителя психологічний портрет, де було зазначено та обговорення в індивідуальному порядку позитивні та негативні сторони у поведінці педагога.

· За допомогою психодіагностичного інструментарію було визначено особливості кожного з невстигаючого та обдарованого учня, дані були занесені у персональні картки по яким розроблялися рекомендації педагогам.

· За запитом адміністрації було проведено спостереження та психологічний аналіз діяльності педагогів на уроці і надано зворотній зв'язок щодо сильних та слабих сторін у взаємодії з учнями на уроці.

· Наприкінці року проводилося експертне дослідження учнів 4-го класу, що в себе включало визначення рівня інтелекту, мотивації до навчання статус у колективі, самооцінку та тривожність. Так сформувалась досить чіткі уявлення про можливості цього класу у майбутньому.

Постійно проводилась індивідуальна діагностика учнів, які звертались за допомогою до психолога.

Результати діагностики висвітлювалися у протоколах та аналітичних довідках, де і розроблялись рекомендації. Результати та рекомендації дослідження постійно доводилися до відома класних керівників та у відсотковому співвідношенні висвітлювалось на педагогічних нарадах.

Аналіз соціально-психологічних досліджень, що проведені в закладі освіти (кількість складених програм проведення дослідження, тема, мета, цільова група, вибірка, представлення результатів колективу).