Розділ VIIІ

ПЕРВИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ

Первинний туберкульоз виникає внаслідок потрапляння мікобактерій туберкульозу в неінфікований організм. Захворюють, як правило, діти, підлітки та молоді люди.

Найчастіше МБТ проникають в організм людини аерогенним, рідше аліментарним і контактним шляхами. Досягнувши альвеол, вони затримуються там і розмножуються. Частина мікобактерій потрапляє у міжтканинну рідину, лімфу (бактеріолімфія) і кров (бактеріємія), а потім затримується в органах, багатих на макрофаги (лімфатичні вузли, кістковий мо­зок, селезінка, печінка, легені).

Внаслідок бактеріємії виникає сенсибілізація тканин організму і з'являється віраж туберкулінової проби. Цей період ранньої туберкульозної інфекціїхарактеризується низкою функціональних порушень: розладом сну, апетиту, нездужанням, дратівливістю, порушенням терморегуляції і ритму серця. Ступінь функціональних порушень не в усіх випадках однакова, оскільки не завжди зараження є захворюванням. У цей алергічний період можуть виникати параспецифічні реакції.

Параспецифічними реакціяминазиваються тому, що вони зумовлені туберкульоз­ною, специфічною інфекцією, але гістологічна будова їх відрізняється від туберкульоз­ної гранульоми.

Перебіг параспецифічних реакцій може бути різним. У разі їх розсмоктування розви­ток первинної туберкульозної інфекції може закінчитися або трансформуватися у ло­кальні туберкульозні ураження з утворенням первинних вогнищ і первинного комплексу.

Якщо ж первинне інфікування викликає в організмі людини клінічну симптоматику, функціональні порушення, то це розглядається як туберкульоз невстановленої локалі­зації. Як правило, ця форма туберкульозу закінчується вилікуванням.

Розвиток запального процесу може відбуватися такими шляхами:

1. У внутрішньогрудних лімфатичних вузлах, куди потрапили МБТ, виникають як мінімальні, так і значні (тотальні) специфічні зміни. Ця форма первинного туберкульозу називається туберкульозом внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.

2. Формування первинного туберкульозного комплексу відбувається наступним чином: а) у місці проникнення МБТ у легеневу тканину формуються туберкульозні грану­льоми, які зливаються і викликають утворення пневмонічного фокусу (первинне вогни­ще). У подальшому в процес залучаються лімфатичні судини, що йдуть переважно до кореня легені і регіонарних лімфатичних вузлів, які теж уражуються. Так виникає первинний туберкульозний комплекс; б) з уражених лімфатичних вузлів (лімфаденіт) туберкульозне запалення може поширюватись по лімфатичних судинах (лімфангіт) ретроградно, проти току лімфи, тобто від внутрішньогрудних лімфатичних вузлів до легеневої тканини, де утворюється первинне вогнище.

Характерними ознаками первинних форм туберкульозу, на відміну від вторинних, є:

- гострий початок;

- переважне ураження III, V, VI, VII, VIII, IX сегментів;

- завжди перебігають із залученням в процес лімфатичної системи (лімфатичних вузлів і лімфатичних судин);

- висока сенсибілізація органів і тканин, тому туберкулінові проби будуть більш вираженими;

- наявність МБТ в крові (бактеріємія) і лімфі (бактеріолімфія);

- схильність до доброякісного перебігу, іноді до самовилікування.

Період ранньої туберкульозної інфекції – це період від моменту встановлення віражу туберкулінової реакції до одного року, коли первинне інфікування МБТ не супроводжується ознаками інтоксикації.