Плетення віночка

Вчитель: Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті,

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

-Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

• Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?

Учитель показує карту України.

v. Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю краєвиди.

Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю.

Учні розповідають вірші.

Україно моя мила,
Ти моя рідненька,
Я тебе так щиро люблю,
Хоч я ще маленька.

***
Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України - неньки!
Українцем я звуся
Й тою назвою горджуся.

***
Хоч малий я, невеликий,
Зате добре знаю,
Що край рідний – Україна,
Я тебе кохаю

***
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна

Україна – рідний край,
Рідне поле, зелен гай,
Рідне місто й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.

Стільки мають кольорів,
Як веселка на Дніпрі.
Ними я створю картину –

Моя рідна Батьківщина
Має назву Україна.
В мене й нація своя –
Українець в мами я.
Є у мене й рідна мова,
Де вкраїнське кожне слово.

Вчитель: А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворився віночок, який є у нашому класі. Ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями.

(Діти піднімаються, стають в коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити