Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема №6. Розв’язки вулиць і доріг на різних рівнях






1. Класифікація та структура розв’язок на різних рівнях, їх основні типи та схеми руху на них.

2. Умови руху транспортного потоку на з’їздах

3. Визначення параметрів основних геометричних елементів розв'язок вулиць та доріг на різних рівнях.

 

1. Розв’язки на перехрестях і примиканнях АД (далі – дорожні розв’язки) повинні забезпечувати максимальну безпеку та зручність руху ТЗ з найменшими витратами часу при їх проїзді.

Вибір типу і схеми дорожніх розв’язок та обґрунтування технічних рішень виконують на основі техніко-економічного порівняння варіантів з урахуванням їх пропускної здатності, безпеки і зручності руху, дорожньо-транспортних витрат на їх будівництво та експлуатацію, архітектурно-естетичних вимог і вимог охорони навколишнього середовища, раціонального використання прилеглих земельних ділянок.

 

Дорожні розв’язки залежно від сумарної інтенсивності руху на них поділяють на класи згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Класифікація дорожніх розв’язок

Клас розв’язки Категорія доріг, що пересікаються Сумарна перспективна інтенсивність руху автомобілів, що під’їжджають до розв’язки, привед. од / добу Стан транспортного потоку Схеми Лівоповоротних з’їздів Тип розв’язки
І І – І понад 28000 неперервний і відокремлений прямий або напівпрямий на різних рівнях
II І – І, І – ІІ, І – ІІІ понад 20000 до 28000 Неперервний і відокремлений допускаються ділянки переплетіння потоків на різних рівнях
III І – П, І – III, І – IV, II – II, II – III, II –IV понад 15000 до 20000 неперервний і відокремлений допускаються ділянки переплетіння потоків на різних рівнях
IV І – IV, І – V, II – II, II – III, II – IV, II – V III – III понад 8000 до 15000 поворотні потоки регулюються або саморегулюються допускаються ділянки переплетіння потоків на одному рівні
V II – III, II – IV, II – V, III – III, III – IV, III – V, IV – IV, IV – V понад 2000 до 8000 уривчастий з’їзди відокремлені острівцями на одному рівні
VI IV – IV, IV – V, V – V менше 2000 уривчастий з’їзди без острівців на одному рівні
               

Дорожні розв'язки на дорогах Іа категорії рекомендується передбачати не частіше, як через 10 км, на дорогах Іб і II категорій – через 5 км, на дорогах III категорії – 2 км, для чого закладаються у проектну документацію заходи з організації руху місцевого транспорту. При проектуванні розв’язок необхідно враховувати можливість перспективного розвитку доріг і можливість стадійного будівництва.

Дорожні розв’язки на одному рівні влаштовують при пересіченні або примиканні доріг з сумарною інтенсивністю руху відповідно до таблиці 1. Пересічення та примикання доріг на одному рівні незалежно від схеми розв'язки рекомендується виконувати під кутом (90±10°).

Розв’язки кільцевого типу рекомендується споруджувати, коли інтенсивність руху на дорогах, що пересікаються, однакова або ж відрізняється не більше як на 20%, а лівоповоротні потоки на обох дорогах складають не менше 40%. Проїзна частина на кільці повинна бути завширшки не менше 11, 25 м. Діаметр центрального острівця призначається згідно розрахунку, але не менше 60 м. При цьому довжина зони перерозподілу потоків на кільцевих проїздах розв’язки між двома сусідніми примиканнями доріг має бути за указану у таблиці 2.

Таблиця 2

Довжина зони перерозподілу автомобільних потоків на кільцевих розв’язках

Довжина зони перерозподілу, м Пропускна здатність зони перерозподілу потоків, пр.од/г при швидкості, км/г
     
       
       
       
       
       
Примітка. Швидкість автомобільного потоку 40 км/г забезпечує максимальну пропускну здатність розв’язки; швидкість 60 км/г – оптимальна розрахункова швидкість для руху вантажних автомобілів на розв’язках

На дорожніх розв’язках на одному рівні повинна бути забезпечена видимість з урахуванням можливості зупинки ТЗ. Не допускається розміщення у зоні видимості будь-яких споруд (в тому числі тимчасових) та зелених насаджень заввишки понад 1, 2 м.

На розв’язках на одному рівні з віднесеними поворотами ліворуч (застосовуються лише на дорогах Іб категорії) останні розташовуються від доріг, що примикають, на відстані, рівній довжині смуги гальмування з відгоном плюс 25 м. Смугу гальмування влаштовують за рахунок розділювальної смуги завширшки не менше 3, 5 м.

Правоповоротні і лівоповоротні з’їзди на розв’язках на різних рівнях проектують з врахуванням забезпечення розрахункових швидкостей, наведених у таблиці 3, причому при гострих кутах примикання чи пересічення їх слід виконувати однією кривою без прямих вставок. При пересіченні, з боку тупого кута дозволяється проектувати двосмугові з’їзди для двостороннього руху, розділені смугою озеленення завширшки 1 – 1, 5 м або розміткою.

Лівоповоротні з’їзди на розв’язках типу „чотирилистник” у плані слід максимально наближають до центру пересічення, дотримуючись допустимих параметрів плану і профілю. Між кінцем і початком двох суміжних лівоповоротних з’їздів влаштовується додаткова смуга руху, що розміщується по всій довжині шляхопроводу.

Таблиця 3

Розрахункові швидкості на з’їздах розв’язок

Клас розв’язки Мінімальна розрахункова швидкість, км/г, при кількості автомобілів на з’їзді, %:
правоповоротному лівоповоротному
до 15 15-30 понад 30 до 15 15-30 понад 30
І            
II       ЗО    
III         ЗО  
IV            
 

У стиснених умовах (забудова, наявність комунікацій тощо) допускається проектувати стиснені розв’язки типу „чотирилистника” з радіусами лівоповоротних з’їздів 30 м. Ширину проїзної частини односмугових лівоповоротних з’їздів призначають 5, 5 м, правоповоротних – 5, 0 м без додаткового розширення на кривих.

При інтенсивності руху на з’їздах більшій, ніж розрахункова пропускна здатність однієї смуги, проектують двосмугові з’їзди з шириною проїзної частини не менше 7, 5 м плюс додаткові розширення на криволінійних ділянках.

При проектуванні дорожніх розв’язок на різних рівнях передбачають заходи щодо забезпечення бічної видимості під час руху на кривих і у зонах в’їздів та з’їздів з дороги. Бічна видимість забезпечується плануванням і розчищенням прилеглої території. У зоні розв’язок допускається влаштування стоянок автомобілів, автобусних зупинок та інших споруд при умові забезпечення як бічної, так і подовжньої видимості.

Пересічення АД із залізницями проектують переважно на прямих ділянках доріг, що пересікаються. Пересічення доріг І – ІІІ категорій із залізницями слід проектувати на різних рівнях, а доріг IV і V категорій – як правило, на одному рівні (переїзди). На переїздах залізниць на одному рівні, що не охороняються, має бути забезпечена видимість.

 

Аналіз типових розв’язок вулиць та доріг на різних рівнях

Розв’язки, що мають у своїй основі елементи типу „чотирилисник”

„чотирилистник” – найбільш поширений тип пересічення вулиць та доріг на різних рівнях. Його використовують при пересіченні двох магістралей між собою, а також при пересіченні магістралей з вулицями та дорогами більш низьких категорій (рис. 1).

Рис. 1

При пересіченні типа „чотирилистник” у центрі влаштовують шляхопровід, а вулиці, які пересікаються, з’єднують між собою з’їздами – одно - або двопутними. В першому випадку кількість з’їздів дорівнює восьми, при цьому чотири з`їзди призначені для поворотів праворуч і чотири – для поворотів ліворуч. У другому випадку кількість з’їздів дорівнює чотирьом, при цьому кожний з’їзд використовується для повороту як праворуч, так і ліворуч.

Слід віддавати перевагу розв’язці з восьмими однопутними з’їздами, а не чотирма двопутними, тому що на кожному двопутному з’їзді має місце зустрічний рух, що у деякій мірі знижує БР по транспортній розв’язці, і автомобілі, які повертають ліворуч, повинні обігнути два гострих кути, рухаючись при цьому по кривих малого радіусу, що призводить до значного зниження швидкості руху. Всі з’їзди типу „чотирилистника” вливаються у проїзні частини вулиць, що пересікаються, з правого боку, що відповідає основному принципу проектування магістралей, відповідно до якого всі відгалуження і примикання на магістралях повинні влаштовуватись з правого боку.

Перевага „чотирилистника” у порівнянні з іншими типами транспортних розв’язок полягає в можливості проектування правоповоротних з’їздів з використанням кривих великого радіусу при невеликих подовжніх похилах, що дозволяє допускати на цих з’їздах високі швидкості руху, а також наявність одного шляхопроводу.

Недоліки розв'язки типу „чотирилистник” полягають у наявності значного перепробігу на лівоповоротних з’їздах; пересічення займає велику площу; мають місце чотири „вузькі” міжпетельні ділянки, які призводять до зниження пропускної здатності лівоповоротних з’їздів і до збільшення ДТП.

Під шляхопроводом, як правило, проходить дорога більш високої категорії.

„Неповний „чотирилистник”

Розрізняють три види транспортних розв’язок типу „неповний чотирилистник”:

1) з чотирма однопутними з’їздами (рис. 2);

2) з двома двопутними з’їздами які розташовані у сусідніх чвертях (рис.3, 4);

3) з двома двохпутними з’їздами, які розташовані у нахрест розташованих чвертях (рис.5).

Той чи інший різновид розв’язки використовується у залежності від рельєфу та ситуації. „Неповний чотирилистник” використовують, як правило, у тих випадках, коли окремі потоки, що повертають, мають невелику інтенсивність руху і, через це, улаштування самостійних з’їздів є економічно недоцільним.

На двопутних з’їздах здійснюється зустрічний рух, ця схема припускає ліві повороти на проїзній частині другорядної вулиці або дороги, унаслідок чого утворюється шість точок пересічення потоків руху на одному рівні. Мають місце також потоки, які вливаються не з правого, а з лівого боку.

Наявність точок пересічення потоків руху, а також закруглень малих радіусів потребує значного зниження швидкості руху на розв’язці.

Розв’язка типу „неповний чотирилистник” може бути рекомендована тільки при невеликій інтенсивності руху з наступною стадійною перебудовою її в розв’язку типу „чотирилистник” (повний).

 

Рис. 2

 

Рис. 3

 

Рис. 4

Рис. 5






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.