Сегментація ринку послуг і забезпечення та визначення ніші, яку займає підприємство

ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» є єдиним підприємством такого типу в нашому районі, то й конкурентів-підприємств, як таких, воно не має. Хоча, конкурентом можна вважати індивідуальні засоби опалення (ІЗО).

За останні роки у зв’язку з переходом на індивідуальні засоби опалення частка ДП «РТКЕ» на ринку теплопостачання різко зменшилась (рис.2).

Рисунок 2 – Ринок теплопостачання у 2010 році

Сегментація ринку — процес розподілу споживачів на групи взалежності від потреб, запитів тощо.

Цільовим сегментом ДП «РТКЕ» є: власники житлових, виробничих і адміністративних споруд, житлових будинків, споруд промислового і комунально-побутового призначення, школи, музеї та інші заклади.

Найбільшими клієнтами-споживачами є державні установи, зокрема:

· Рожнятівська РДА;

· Рожнятівська районна рада;

· Відділ освіти Рожнятівської РДА;

· Рожнятівська центральна районна лікарня;

· Відділ культури;

· Рожнятівська селищна рада;

· Територіальне управління державної судової адміністрації;

· Юридична консультація;

· Відділ містобудування та архітектури;

· Відділ земельних ресурсів;

· НАСК «Оранта»;

· ПП Турчин П.С тощо.

6 Характеристика внутрішнього та зовнішнього середовища ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

Організація - це група людей з усвідомленими загальними цілями. Організацію можна розглядати як засіб досягнення цілей, який дозволяє людям виконувати колективно те, що вони не можуть виконати індивідуально. Основна загальна мета організації, що є чітко визначеною причиною її існування, визначається як її місія. Цілі розробляються для здійснення цієї місії. Питання про цілі існування організації не таке вже й просте, як може виявитись з першого погляду. Якщо виходити з того, що досягнення мети, як правило, супроводять активні дії, то вона повинна бути корисною даному суб'єкту, інакше витрати на її досягнення будуть марними, що само по собі не має змісту.

Місія ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»: забезпечення населення району тепловою енергією.

Головним завданням підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії.

Дане підприємство має такі цілі:

- виробляти та реалізовувати максимальну кількість теплової енергії (до 5000 Гкал) при ефективному використанні ресурсів підприємства;

- збільшити чистий прибуток до 5000, 00 грн.;

- підвищити конкурентоспроможність та якість продукції (ККД = 0, 92 - 0, 97);

- мінімізувати витрати на одну одиницю наданих послуг теплопостачання до 400, 00 грн.;

- встановити 3 нові економні котли;

- скоротити дебіторську заборгованість до 458, 7 тис. грн..

Для проведення аналізу внутрішнього середовища ДП «РТКЕ» використаємо такі елементи як: працівники, ресурси, технологія та інформація.

Працівники. Працівниками підприємств є всі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору, контракту, угоди, а також інших форм, що регулюють трудові відносини з підприємством.

Інтереси працівників представляє профспілковий комітет.

Кількість працівників на ДП «РТКЕ»становить 48 осіб (дані за 2010 рік). Асортимент послуг вимагає високої кваліфікації робітників. Вони виконують певний обсяг робіт, що забезпечує їм рівномірне навантаження протягом робочого дня.

Всі ці чинники залежать від керівника і, у той же час, у тій чи іншій мірі впливають на працівника, визначають якість і інтенсивність його праці.

Оплата праці це один з найголовніших чинників мотивації робітників та підвищення їх продуктивності праці, це заробіток обчислений як правило в грошовому виразі, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці працівників підприємства проводиться по формі щомісячно зарплати та премії по кінцевому результату, згідно Положення про преміювання. Підприємство самостійно встановлює для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги.

Ресурси. В загальних рисах мета кожної організації вміщує перетворення ресурсів для досягнення результатів. Основними ресурсами, які використовуються в ДП «РТКЕ» - це люди, капітал, матеріали, технологія та інформація. До трудових ресурсів можна віднести весь персонал підприємства, тобто робочу силу; до матеріальних - сировина, матеріали, комплектування тощо; до фінансових - власні кошти підприємства, кредити банків, кошти, одержані від продажу цінних паперів; інформаційні - результати маркетингових досліджень, замовлення, запити, повідомлення тощо; технологічні - техніка, технологія.

Технологія. Це засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, обладнання, сировини) у вихідні (продукт, послуга). За ознакою рівня організації виробництва на підприємстві використовується безперервна технологія виробництва. З огляду на особливості їх внутрішньої організації та застосування на виробництві - інтенсивна технологія. Технологія відіграє вирішальну роль у процесі виготовлення продукту, забезпечуючи його конкурентоспроможність. Однак вибір технології доцільно здійснювати з огляду на вимоги того сегменту ринку, для якого працює підприємство.

Техніка. На підприємстві станом на 01.01.10 наявні такі види технічного обладнання: котли (марки: ВК-34, НПСТУ-5, МІНСЬК-1); мережні та живильні насоси (марки: К-45/32, К-8/18, FGE-40); та водопідігрівачі (марка: Z-26).

Інформація. Ефективне використання інформації дозволяє суттєво покращити схеми збуту продукції, підвищити ефективність каналів розподілу, визначати терміни здачі в експлуатацію. А це, в свою чергу, дозволяє якісно задовольняти потреби споживачів, що дає змогу підвищити їхню лояльність до підприємства та конкурентоспроможність пропонованої продукції.

Керівнику будь-якої організації, незалежно від її розміру або ж місця на регіональному рівні, слід врахувати вплив зовнішнього середовища, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, споживачів, конкурентів. Оскільки від керівника залежить виживання організації, він повинен вміти виявити значущі фактори в оточенні, що вплинуть на його організацію. Тому організації вимушені пристосовуватись до середовища, щоб вижити і зберегти ефективність. Організація весь час знаходиться під прямим або непрямим впливом зовнішніх факторів. До факторів прямого впливу слід віднести постачальників, закони і провадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, профспілки, партії та громадські організації, інфраструктура, підприємства-сусіди, а до факторів непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, рівень техніки та технологій, політичні зміни.

З точки зору системного підходу організація - це механізм перетворення входів у виходи. Основні різновиди входів - це матеріали, обладнання, енергія, капітал і трудові ресурси. Так, підприємство має справу з постачальниками та різними клієнтами, тому потрапляє в залежність від їх дій. Гарний приклад - забезпечення енергією, водою, опаленням що організація одержує від держави - монополіста та за монопольно-високими цінами. Це в свою чергу підвищує фактичну собівартість на утримання 1 м приміщень, що знижує прибуток підприємства. Аналогічним чином з матеріалами, якщо підприємство буде позбавлено матеріальних ресурсів з високою якістю та відносно низькою матеріалоємністю і, відповідно, низькою собівартістю продукції, то покупці звернуться до конкурентів. Для росту і процвітання фірми потрібні також постачальники капіталу. В Україні таких потенційних інвесторів декілька: банки, акціонери, інвестиційні компанії. Для підприємства найбільш зручним інвестуванням є кредити банку, які використовуються для розширення діяльності та торгових можливостей підприємства. Щодо трудових ресурсів, то будь-якій організації потрібні працівники певних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації задач, що пов'язані з досягненням поставлених цілей. Без людей, що здатні ефективно використовувати матеріали, обладнання, енергію і капітал, все перераховане стає непотребом. Навіть розвиток деяких галузей в сучасний час стримується через дефіцит спеціалістів. Тому основною проблемою сучасної організації є відбір і підтримка талановитих та кваліфікованих спеціалістів.

Також слід врахувати вплив такого фактору, як закони і провадження державного регулювання. Адже взаємодія між покупцями і продавцями кожного ресурсу і кожного продукту знаходиться під впливом багаточисельних правових обмежень. Кожна організація має визначений правовий статус і це визначає, яким чином організація може вести свої справи і які податки повинна сплачувати.

Підприємство є юридичною особою і в своїй діяльності керується Законами України, Постановами ВРУ, Указами КМУ, постановами, розпорядженнями і наказами Міністерства оборони України, його наказами, розпорядженнями та іншими актами. Також підприємства повинні дотримуватися вимог органів державного регулювання. Ці органи забезпечують примусове виконання законів у відповідних сферах своєї компетенції, а також вводять власні вимоги, що мають силу закону.

Господарська діяльність підприємства, як і будь-якої організації що займається торговельною діяльністю періодично контролюється і перевіряється такими державними органами як КРУ, ПІ, а на місцевому рівні проводиться комплексна ревізія фінансово-господарської діяльності філій та представництв по затвердженому плану не частіше ніж 1 раз на рік.

Представництва ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»:

- Котельня №1, 77600, смт Рожнятів, вул. Шкільна, 9;

- Котельня №2 77662, смт. Брошнів-Осада, вул.. 22 січня, 83;

- Котельня №3, 77672, смт. Перегінське, вул.. Січових Стрільців, 89;

- Котельня №4, 77600, смт Рожнятів, вул.. Шевченка, 13;

- Котельня №5, 77600, смт Рожнятів, вул.. Миру, 34.

Також впливовими факторами є споживачі і конкуренти. Саме виживання і виправдане існування організації залежить від здатності знаходити споживача результатів її діяльності і задовольняти його запити. Споживачі вирішуючи, які товари та послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації майже все, що відноситься до результатів її діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів. Споживачі здійснюють значний вплив на структуру організації. Організація повинна визначити і прийняти рішення про те як, коли і де надавати послуги. Крім того керівництво кожної організації розуміє, якщо не задовольняти потреби споживачів на тому ж рівні, як це роблять конкуренти то організація довго не протримається в своїй діяльності. В багатьох випадках не споживачі, а конкуренти визначають які послуги можна продати і за якою ціною. Важливо розуміти, що споживачі - не єдиний об'єкт конкуренції організацій. Вони можуть конкурувати за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використовувати певні технічні нововведення. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови праці, оплата праці і характер відносин керівників з підлеглими.

Споживачами ДП «РТКЕ» можна назвати: власників житлових, виробничих і адміністративних споруд, житлових будинків, споруд промислового і комунально-побутового призначення, школи, музеї та інші заклади.

Найбільшими клієнтами-споживачами є державні установи, такі як: райдержадміністрація, селищні ради та школи району.

Оскільки, ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» є єдиним підприємством такого типу в нашому районі, то й конкурентів-підприємств, як таких, воно не має. Хоча, конкурентом можна вважати індивідуальні засоби опалення.

Розглянемо фактори середовища непрямого впливу. Середовище непрямого впливу складніше, ніж середовище прямого впливу. Керівництво вимушене приймати свої рішення на прогнозах про існування і вплив середовища, аналізуючи неповну інформацію, у спробах визначити можливі наслідки для організації.

Рівень техніки і технології. Зміни в технологічному зовнішньому середовищі можуть поставити організацію в безнадійно програшне конкурентне становище. Технологічні нововведення впливають на ефективність, з якою можна виготовляти продукцію і продавати, на те як можна збирати, зберігати і розподіляти інформацію, які послуги і нові товари очікують споживачі від організації. Аналіз технологічного зовнішнього середовища може враховувати застосування ЕОМ в проектуванні і наданні товарів та послуг або досягнення в технології засобів зв'язку. Але не всі організації знаходяться під впливом швидкого науково-технічного прогресу.

Дане підприємство належить до таких підприємств, до мети діяльності якого входить впровадження нової техніки і передового досвіду, щодо збуту продукції, складних робіт, операцій по розрахунках з покупцями, постачальниками і підприємствами. Значна кількість технологій ґрунтується на використанні комп'ютерів.

Науково - технічний прогрес. Охоплює процес розвитку науки й техніки, що зумовлює глибокі перетворення в усіх верствах суспільства. Особливістю НТП є високі темпи розвитку науки, скорочення часу впровадження фундаментальних наукових винаходів, створення прогресивних технічних засобів, технологій тощо.

Науково-технічні фактори повинно визначати керівництво, виходячи з новітніх досягнень науки і техніки та з врахуванням доцільності їх застосування на підприємстві. Підприємство впроваджує нову сучасну технологічну лінію встановлення сучасних потужних котлів. Це дає змогу покращити якість продукції та зменшити її собівартість.

Стан економіки. Керівництво також повинно вміти оцінювати як вплинуть на структуру організації та її діяльність загальні зміни стану економіки. Стан економіки впливає на вартість всіх вхідних ресурсів і здатність споживачів купувати певні товари та послуги. Зараз Україна переживає економічний спад, а отже спостерігається зниження купівельної спроможності споживачів.

Політичні обставини. До них належать обставини, що склались у процесі формування державного устрою, здійснення реформ, розвитку суспільства, політичної боротьби тощо. В зв'язку з переходом на індивідуальне опалення, населення від централізованого опалення відключено, це дуже негативно позначилось на діяльності підприємства.

Характер бізнесу організації впливає на її структуру розмір та внутрішню культуру. Наявність бухгалтерії, відділу кадрів та адміністративно-господарчого відділу необхідна кожній організації, особливо якщо вона займається комерційною діяльністю. Те, що організація займається комерційною діяльністю також впливає на її внутрішню культуру та імідж. ДП «РТКЕ» як будь-яка комерційна організація, користується кредитами банку, має постійних клієнтів, тому що для неї важливо мати репутацію чесного і відповідального партнера, який виступає гарантом успішної співпраці для своїх партнерів по бізнесу.

Так, ДП «РТКЕ» співпрацює з такими підприємствами як:

- ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»;

- ДП «Калушводотеплосервіс»;

- ДП «Городенкатеплокомуненерго»;

- ДП «Надвірнатеплокомуненерго».

Існує також поняття соціокультури - це соціально-психологічний компонент організації, її духовний та ідеологічний зміст. З року в рік нарощується значення соціокультури в бізнесі якщо в минулому практично всі нововведення починалися переважно з технічних і оргструктурних перебудов, то зараз в число першочергових проблем включають питання перебудови соціокультури. Але це більш розповсюджена в Західних країнах з розвинутою економікою. Нашій країні необхідно буде змінити спочатку тип мислення, щоб осягнути необхідність перебудови соціокультури на підприємствах, установах та організаціях. За своїм змістом соціокультура являє собою систему пануючих в організації цінностей, думок і норм поведінки. Власне слово „культура" в даному випадку, означає розуміння того, як слід діяти в плані досягнення цілей організації. Соціокультура виникає на основі різних явищ.

При оцінці ступеню впливу соціокультури на діяльність організації враховують три фактори: спрямованість, широта і сила. Перший фактор вказує на те, як соціокультура впливає на досягнення мети організації - допомагає або гальмує; другий фактор свідчить про широту розповсюдження ідеї соціокультури серед персоналу і третій фактор характеризує міру прийняття персоналом ідеї і цінностей соціокультури.

Звідси зрозуміло, що тільки та соціокультура позитивно впливає на організацію, яка підтримує її цілі, широко охоплює працівників і знаходить в їх серцях гарячий відклик. Всі інші варіанти з комбінації трьох факторів свідчать про незначний навіть шкідливий вплив соціокультури на організацію.

Соціокультурні складові, а саме цінності, думки і соціальні норми важко замітити в їх безпосередньому прояві. Однак всі вони проглядаються через систему динамічних факторів таких як: відношення працівників до своєї трудової діяльності і до робочого місця; внутрішньо організаційна соціальна комунікація; управлінська культура організації; пануючі в організації мотивація і мораль.

7 Організація системи планування на підприємстві

Планування являє собою управлінський процес визначення цілей підприємства і засобів їх досягнення, забезпечення і підтримки відповідності між ними. Система планування на підприємстві складається з розробки (й застосування як перспективних, так і оперативних (поточних) планів.

У господарській практиці вітчизняних підприємств загальновизнано виділяються дві основні системи або види ринкового планування: техніко-економічні та оперативно-виробничі.

Техніко-економічне планування передбачає розробку цілісної системи показників розвитку техніки і економіки підприємства в їх єдності і взаємозалежності як за місцем, так і за часом дії. У ході даного етапу планування обґрунтовуються оптимальні обсяги виробництва на основі врахування взаємодії попиту і пропозиції на продукцію та послуги, вибираються необхідні виробничі ресурси і встановлюються раціональні норми їх використання, визначаються кінцеві фінансово-економічні показники і т.п.

Оперативно-виробниче планування є наслідком техніко-економічного і являє собою його подальші розвиток і завершення. На даному етапі встановлюються поточні виробничі завдання окремим цехом, ділянкою і робочим місцем, здійснюється різноманітний організаційно-управлінський вплив з метою коригування процесу виробництва.

Система планів на підприємстві може бути систематизована за такими основними класифікаційними ознаками як:

1) за змістом слід виділити: техніко-економічні, оперативно-виробничі, організаційно-технічні, соціально-трудові, постачальницько-збутові, фінансові, бізнес-планування, стратегічне, програмне та інші;

2) за рівнем управління в залежності від числа лінійних ланок на підприємстві розрізняють такі види, як корпоративне і заводське - на найвищому рівні управління. На середньому рівні застосовується цехова система планування, на нижньому - виробнича, яка охоплює ділянки, бригади і робоче місце;

3) за методами обґрунтування знаходять застосування системи ринкового, індикативного та адміністративного або централізованого планування;

4) за часом охоплення планування буває короткочасним або поточним (один рік, квартал, декада чи тиждень), середньостроковим в межах (1-3 років) і довгостроковим чи перспективним (від 3 до 10 років);

5) за сферою застосування планування підрозділяється на міжцехових, внутрішньоцехових, бригадне й індивідуальне;

6) за стадіями розробок планування буває попередніми, на етапі якого розробляються проекти планів, і остаточною;

7) за ступенем точності планування буває уточненими і укрупненими. Точність планів в основному залежить від застосовуваних методів, нормативних матеріалів, термінів планування і від рівня кваліфікації розробників планів;

8) за типами цілей планування може бути оперативним, тактичним, стратегічним і нормативним.

Тактичне планування полягає в обґрунтуванні завдань і засобів, необхідних для досягнення заздалегідь встановлених або традиційних цілей (наприклад, завоювати лідерство на ринку збуту продукції).

Прикладом тактичного (поточного) планування на ДП «РТКЕ» може бути складений План робіт ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» на 2011 рік.

Стратегічне планування включає вибір і обґрунтування засобів, завдань і цілей для досягнення заданих або поточних для підприємства результатів.

Нормативне планування вимагає відкритого і обґрунтованого вибору засобів, завдань, цілей та ідеалів. Воно не має встановлених меж або фіксованого горизонту. У такому плануванні вирішальну роль грає правильний вибір ідеалу або місії підприємства.

Процес планування як доцільна діяльність людей має свою технологію, яка є послідовністю робіт, що виконуються при складанні планів.

Процес планування складається із наступних етапів:

Визначення цілей планування. Вони стають вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.

Аналіз проблеми. На цьому етапі визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

Пошук альтернатив. На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації вибирається найкращий, та розробляються необхідні дії.

Прогнозування. На цьому етапі формується уява про розвиток ситуації, яка планується.

Оцінка. На цьому етапі проводяться оптимальні розрахунки для вибору найкращої альтернативи.

Прийняття планового рішення. Вибирається і оформляється єдине планове рішення.

Побудова системи планування повинна відповідати цілій низці принципів, основними з яких є: цілеспрямованість, єдність і повнота, інтегрованість за змістом у часі, гнучкість, точність. Р. Акофф пізніше обґрунтував ще один принцип планування - принцип участі.

До основних проблем побудови ефективної системи планування на підприємстві належать:

· орієнтація на короткострокові результати діяльності, нерозвиненість стратегічного управління, відсутність систематичного контролю за відповідністю результатів поточної діяльності підприємства його стратегічним цілям;

· фрагментарність та відсутність комплексності поточних планів, зниження рівня координації у системі;

· практично повна відсутність роботи на ринку, нерозробленість методично-аналітичної бази для аналізу ринку;

· нерозвиненість корпоративного управління, розбіжності інтересів власників, управлінського персоналу та колективу.

Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Його задача - забезпечити нововведення і зміну в організації в достатній мірі. Точніше кажучи, процес стратегічного планування є тією парасолькою, під якою ховаються всі управлінські функції.

Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Стратегічне планування – це цілеспрямована діяльність та прийняття важливих рішень, які використовує та застосовує вище керівництво для розроблення специфічних планів та стратегій, призначених для досягнення місії, в основі якої стоїть політика у сфері якості, та цілей підприємства.

Плани і стратегії на підприємстві розробляються і узгоджуються з головним інженером і генеральним директором. Реалізація планів і стратегій передбачає участь всіх рівнів управління.

8 Аналіз фінансового менеджменту на ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

Фінансово-господарська діяльність ДП «РТКЕ» реалізується в установленому порядку і спрямована на вирішення таких питань:

· фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

· пошук резервів для збільшення доходів, підвищення рентабельності;

· виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктом господарювання, банками;

· контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових

ресурсів.

Фінансова робота на підприємстві здійснюється за такими напрямками:

- прогнозування і планування;

- аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна і поточна фінансово-економічна робота.

Підприємство може користуватися послугами банківського кредиту, та інших кредиторів на комерційно-договірній основі, а також виступати кредитором.

Фінансове прогнозування і планування є найважливішою ділянкою фінансової роботи підприємства тому, що на цій стадії визначається загальна потреба в грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності. Метою складання фінансового плану є визначення фінансового капіталу, результатів і ресурсів на підставі прогнозування.

Фінансовий менеджмент – це система раціонального управління процесами фінансування господарської діяльності комерційних структур. Суб’єктами управління є фінансова дирекція та її відділи, а також фінансові менеджери. Керуюча підсистема виробляє і реалізує мету фінансового менеджменту. Основними функціями є: відтворення, регулююча, контролююча – контроль за використання фінансових ресурсів.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток. Чистий прибуток, отриманий в результаті господарської діяльності підприємства спрямовується на матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих контрактів, або через товарні біржі та інші посередницькі органи України та інших держав.

Загальний аналіз та оцінка фінансового стану підприємства.

За результатами фінансово - господарської діяльності у 2009 році підприємство одержало валових доходів 1476500, 00 грн. Валові витрати за цей же період склали 1490000, 00 грн. або підприємство від господарської діяльності одержало збитків 13500, 00 грн.

У 2010 році від господарської діяльності одержано прибуток 2000, 00 грн. (доходи склали 1741900, 00 грн., валові витрати 1739900, 00 грн.). Фінансові результати у 2010 році в порівнянні з попереднім роком зображені в таблиці 1.1.

За ІІ півріччя 2008 року фактична вартість послуг теплопостачання для населення за 1 м. кв. загальної площі складала 7, 48 грн. Рішенням виконавчого комітету Рожнятівської селищної ради від 08.02.2005 року №16 встановлено тариф для населення 3, 00 грн. за жовтень - листопад 2008 року та рішенням виконавчого комітету від 16.11.2006 року № 34 - 4/2006 тариф складав 3, 50 грн. або відповідно 40, 1 та 46, 8 % покриття фактичних витрат на виробництво послуг.

У 2009 році на опалювальний період січень - лютий рішенням виконавчого комітету від 16.11.2006 року № 34 - 4/2006 року встановлений тариф 3, 50 грн., фактична вартість послуг 9, 67 грн. за 1 м.кв. загальної площі або відсоток покриття фактичної вартості наданих послуг складає 36, 2 %. Відповідно до рішенням виконавчого комітету від 13.02.2008 року № 12 встановлений тариф 5, 00 грн., фактична вартість послуг 9, 67 грн. за 1 м.кв. загальної площі або покриття фактичної вартості наданих послуг складає 51, 7%.

Таблиця 1.1 – Фінансові результати діяльності підприємства за 2010 рік

У зв’язку з переходом на індивідуальне опалення з квітня 2009 року населення від централізованого опалення відключено.

За станом на 01 січня 2011 року обсяг заборгованості за 2003 - 2009 роки з різниці в тарифах на теплопостачання склав 510929, 00 грн.(Протокол № 4 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Івано-Франківської області від 04.09.2009 року, розрахунок обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах). Вищевказана заборгованість відображена по бухгалтерському обліку на синтетичному рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями за товари, роботи і послуги».

Розрахунки планових витрат у тарифі на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення для бюджетних та інших споживачів у 2010 році відповідають висновкам щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, наданих державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області.

У 2009 році підприємством відпущено 4570 Гкал, фактичні витрати склали 1394800, 00 грн. або 305, 19 грн. витрат припадає на одну одиницю наданих послуг теплопостачання, в тому числі:

- оплата праці робітників 455700, 00 грн. або 99, 7 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- сировина і матеріали 779800, 00 грн. або 170, 65 грн. на одну одиницю наданих послуг (газу 647900, 00 грн. або 141, 80 грн. на одну одиницю наданих послуг, електроенергії 46200, 00 грн. або 10, 10 грн. на одну одиницю наданих послуг);

- амортизаційні відрахування 81300, 00 грн. або 17, 80 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- загальновиробничі витрати склали 20800, 00 грн. або 4, 54 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- адміністративні витрати 42200, 00 грн. або 9, 20 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- інші витрати 15600, 00 грн. або 3, 30 грн. на одну одиницю наданих послуг теплопостачання.

За 2010 рік підприємством відпущено 3469 Гкал, фактичні витрати склали 1577500, 00 грн. або 454, 74 грн. витрат припадає на одну одиницю наданих послуг теплопостачання, в тому числі:

- оплата праці робітників 616500, 00 грн. або 177, 70 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- сировина і матеріали 812400, 00 грн. або 234, 18 грн. на одну одиницю наданих послуг (газу 692900, 00 грн. або 199, 74 грн. на одну одиницю наданих послуг, електроенергії 32600, 00 грн. або 9, 4 грн. на одну одиницю наданих послуг);

- амортизаційні відрахування 45000, 00 грн. або 13, 00 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- загально виробничі витрати склали 35000, 00 грн. або 10, 10 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- адміністративні витрати 56600, 00 грн. або 16, 30 грн. на одну одиницю наданих послуг;

- інші витрати 12000, 00 грн. або 3, 46 грн. на одну одиницю наданих послуг теплопостачання.

Тобто, у 2010 році порівняно з 2009 роком при зростанні вартості сировини і матеріалів на одну одиницю наданих послуг зросли на 63, 53 грн., в тому числі газу 57, 94 грн., а витрати електроенергії зменшились на 0, 70 грн., загальновиробничі витрати на одиницю наданих послуг зросли на 5, 56 грн.

За рахунок підвищення росту мінімальної заробітної плати фактичні витрати фонду оплати праці робітників на одну одиницю наданих послуг зросли на 78, 00 грн., адміністративні витрати на 14, 40 грн. або на одну одиницю наданих послуг адміністративні витрати в порівнянні з фондом оплати праці робітників зменшились на 7, 10 грн., також у вказаному періоді на одну одиницю наданих послуг зменшились амортизаційні відрахування на 4, 80 грн.

Станом на 01 січня 2011 року дебіторська заборгованість (рисунок 1.2) по підприємству складає 558, 7 тис. грн., в тому числі за 2010 рік: борги населення 27, 6 тис. грн., за спожиті послуги бюджетними організаціями 2, 6 тис. грн., іншими підприємствами 17, 5 тис. грн., заборгованість минулих років різниці в тарифах 511, 0 тис. грн.

Рисунок 1.2 –Дебіторська заборгованість ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» за 2010 рік

Слід відмітити, що борги населення становлять 5 % до загальної суми дебіторської заборгованості.

Висновок

ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» виробляє і постачає теплову енергію, а також надає послуги щодо ремонту та обслуговування пристроїв автоматичного керування і контролю газових котелень.

Предметом діяльності підприємства є:

· доходи, одержані від реалізації послуг продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

· доходи від цінних паперів, кредити банків, та інших кредиторів;

· капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

· надходження від роздержавлення і приватної власності;

· придбання майна іншого підприємства;

· інші джерела, що не заборонені нормативно-правовими актами України.

Організаційна структура ДП «РТКЕ» є лінійно-функціональною. Виробнича структура підприємства складається з 5 котелень.

Споживачами продукції і послуг підприємства є в основному державні установи, приватні підприємці та власники житлових будинків.

Пройшовши техніко-економічну практику було виявлено вагомий недолік підприємства це відсутність відділу маркетингу і зв’язків з громадськістю. Нерозуміння ситуації яка складається на ринку затрудняє ефективній діяльності підприємства.

Система планування є невід’ємним елементом діяльності даного підприємства. Постійно розробляються поточні плани, які завжди доводяться до завершення і дають позитивні результати.

Аналіз фінансової діяльності свідчить що ДП «РТКЕ» поступово виходить з кризової ситуації (2008-2009 рр.) і за результатами 2010 року є прибутковим. Для підтримання такої тенденції, необхідно здійснення таких умов:

· дотримання цільової маркетингової політики;

· підвищення кваліфікації управлінського персоналу (проведення ділових тренінгів);

· повна модернізація котелень для отримання теплової енергії з альтернативних видів палива.

Список використаних джерел:

1. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

2. Поточна документація (перелік інформації про котельні, планові завдання, договори на надання послуг, тощо)

3. Статут ДП «Рожнятівтеплокомуненерго»

4. Фінансова звітність підприємства (Форма №1, Форма №2)

5. Економіка підприємства: Навчальний посібник за редакцією Я. С. Вітвицького ─ Івано-Франківськ: УМЕ, 2002─ 320с.