Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні рекомендації. Вивчення першого питання слід розпочати із загальної характеристики зазначеного періоду, утворення однієї з найбільших держав середньовіччя – Київської Русі






Вивчення першого питання слід розпочати із загальної характеристики зазначеного періоду, утворення однієї з найбільших держав середньовіччя – Київської Русі. Варто відзначити загальні ознаки Культури Київської Русі: християнський характер; наявність дохристиянського язичницького культурного середовища; значний вплив візантійських традицій, знань та канонів; поява нових субкультур – дружинної та народної; переосмислення і творче засвоєння досягнень світової культури. Високий злет культури Київської Русі зумовили суттєві зрушеннями в різних сферах суспільного життя: розвиток феодальних відносин, становлення державності, відокремлення ремесла від сільського господарства, виникнення міст, пожвавлення торгівлі, активізація та розширення міжнародних контактів, запровадження християнства тощо.

Розгляд другого питання слід почати з поширення писемності у Київській Русі та аналізу тогочасної мовної ситуації. Виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники: поява держави і проникнення на східноєвропейські території християнства. У Київській державі одночасно існувало дві мови: у повсякденному вжитку населення користувалося живою розмовною мовою (протоукраїнською, або давньоруською), у релігійній сфері використовувалась старослов’янська (церковнослов’янська) мова. Обидві мови були могутнім знаряддям духовної культури і об’єднуючим чинником у державі, обидві послугувалися кириличним письмом. На думку більшості вчених писемність у слов’ян існувала в дохристиянський період. Після введення християнства утверджується кирилична система письма, яку створили в 60-х рр. ІХ ст. греко-болгарські просвітники Кирило та Мефодій.

Запровадження християнства викликало нагальну потребу і в освічених священиках, і в книгах, отже, дало могутній поштовх розвитку освіти. Далі слід зупинитися на аналізі типів шкіл, які були поширені в Київській Русі: школи «книжного вчення», школи грамоти, монастирські й жіночі школи, годувальництво. Для поглиблення освіти служили бібліотеки, найвідомішою серед яких була Бібліотека Ярослава Мудрого у Софії Київській. Поява і поширення писемності та освіти на Русі позитивно вплинули на процеси розвитку тут наукових знань з математики, хімії, фізики, географії, астрономії та ін. Поява літератури в Київській Русі була важливим явищем культурного життя. Тож далі слід зупинитися на аналізі найвизначніших пам’яток давньоруської літератури: «Повість временних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик», «Слово о законі і благодаті», «Повчання Володимира Мономаха», «Руська правда», «Галицько-Волинський літопис».

Аналізуючи архітектуру Київської Русі, слід окремо зупинитися на житлових, культових та оборонних спорудах, відзначити вплив візантійської традиції в архітектурі, виникнення власних архітектурних шкіл – київської, чернігівської, переяславської, галицької, а також назвати найвідоміші архітектурні пам’ятки Київської Русі. З культовою архітектурою пов’язані такі види мистецтва Київської Русі, як живопис (мозаїки, фрески, іконопис, книжкова мініатюра) та різьбярство (рельєфи). Мозаїчні зображення викладали з різнокольорової смальти на підлозі та стінах. Технологія виготовлення її була дуже складною і дорогою, тому більш поширений був фресковий розпис, який виконувався мінеральними фарбами по сирій штукатурці. Слід відзначити також високий рівень декоративно-прикладного та ювелірного мистецтва Київської Русі, що пояснюється розвитком ремесел, торгівлі. Поширеним видом ужиткового мистецтва було кування та карбування золота, срібла, міді та ін. металів. Із ковальства виділилась зброярська справа, яка досягла в Київській Русі високого розвитку. Далі слід зупинитися на аналізі трьох музичних культур Київської Русі – народної, професійної (інструментальної) і церковної музики (церковних співів).

Готуючись до останнього питання, слід пам’ятати, що Галицько-Волинське князівство перебувало під впливом різних культурних традицій – Київської Русі і Візантії, Західної і Центральної Європи та азійського Сходу. Слід відзначити, що міста Володимир і Галич займали повідну роль у культурному житті країни, тож варто проаналізувати особливості культової архітектури цих міст, яка характеризувалася синтезом київсько-візантійського та романського стилів. Варто проаналізувати також оборонні споруди Луцька, Острога, Кремінця, Хотина, Білгород-Дністровського, Холма, Львіва; відзначити особливості розвитку живопису, декоративно-прикладного мистецтва та найвизначнішої літературної пам’ятки «Галицько-Волинського літопису».

 

Практичне заняття 4. Ренесанс як явище в українській культурі (ХІV–ХVІ ст.)

План

1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі. Українські гуманісти епохи Відродження.

2. Братства як осередки національно-релігійного та культурно-освітнього життя. Культурно-освітні центри.

3. Виникнення українського друкарства. Пересопницьке Євангеліє.

4. Полемічна література.

5. Архітектура та образотворче мистецтво.

6. Феномен козацької культури.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.