Тарифна система праці та її елементи

Тарифна система використовується для диференціації розмірів заробітної плати працівників залежно від їх кваліфікації, відповідальності, складності, якості праці, її кількості та результатів. З допомогою тарифної системи установлюються співвідношення між низько – і високооплачуваними категоріями працівників.

Тарифна система – це сукупність нормативних документів, за якими здійснюється державне планування і регулювання

диференціації рівня заробітної плати залежно від складності, умов праці, народногосподарського значення галузі, інтенсивності, територіального розміщення підприємств.

Основними елементами тарифної системи є: довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників; тарифні сітки, тарифні ставки, система надбавок і доплат до тарифних ставок, схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників – це систематизований за видами діяльності збірник описів професій, які наведені в Класифікаторі професій (КП).

Класифікатор професій є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації [11].

Довідник є нормативним документом, обов`язковим у питаннях управління персоналом в організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності. За допомогою довідників кваліфікаційних характеристик професій проводяться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників.

Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: „Завдання та обов’язки”, „Повинен знати”, „Кваліфікаційні вимоги”, „Спеціалізація”, „Приклади робіт”.

На кожному підприємстві згідно з вимогами чинного законодавства і на основі Довідника розробляються та затверджуються керівником посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців. При цьому враховують конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розкладу підприємства.

Посадові інструкції містять такі розділи: “Загальні положення”, “Завдання та обов`язки”, “Права”, “Відповідальність”, “Повинен знати”, “Кваліфікаційні вимоги та взаємовідносини (зв`язки) за професією, посадою”.

Для технічних службовців і робітників у разі необхідності розробляються робочі інструкції, в яких такі розділи, як “Загальні положення”, “Взаємовідносини (зв`язки) за професією” можуть бути відсутні.

Тарифна сітка – це сукупність розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими здійснюється диференціація заробітної плати працівників.

Тарифний розряд характеризує складність виконуваної роботи і рівень кваліфікації робітника. Кількість тарифних розрядів залежить від наявності видів робіт, їх різноманітності, складності та умов виконання, особливостей виробництва і організації праці.

Тарифні коефіцієнти характеризують відношення тарифних ставок того чи іншого тарифного розряду до тарифної ставки першого розряду, розмір якої взято за одиницю. Величина тарифного коефіцієнта показує, у скільки разів робота, відносна до того чи іншого тарифного розряду, складніша від робіт, що тарифікуються першим розрядом. Одночасно він показує у скільки разів рівень оплати робіт (робітників), віднесених до даного конкретного тарифного розряду, перевищує рівень оплати найпростіших робіт, віднесених до першого тарифного розряду, або рівень оплати праці некваліфікованих робітників, яким присвоєно перший тарифний розряд.

У сучасних умовах на більшості підприємств застосовують шести- та восьмирозрядні тарифні сітки (табл..4.1). Тарифні коефіцієнти та їхні співвідношення можуть установлюватися галузевими угодами. Вирізняють чотири групи уніфікованих тарифних сіток, які диференційовані по галузях економіки [6]:

- восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 8-го розрядів 1: 2, 4 —для оплати праці робітників цехів основного виробництва підприємств чорної металургії;

- восьмирозрядна тарифна сітка із співвідношенням 1-го і 8-го розрядів 1, 0: 2, 01 —для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих на виконанні відповідальних робіт підприємств машинобудування, включаючи електротехнічну, електронну, радіотехнічну промисловість і виробництво засобів зв’язку;

- семирозряджна тарифна сітка із співвідношенням тарифів 1-го і 7-го розрядів 1, 0: 2, 01 – для оплати праці робітників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням, налагоджуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;

- шестирозрядна сітка із співвідношенням тарифів 1 –го і 6-го розрядів 1, 0: 1, 8 — для всіх інших видів виробництв і робіт.

Таблиця 4.1