Податкова система в Україні, принципи її побудови

Основним джерелом існування держави і виконання нею своїх функцій є податки.

Сукупність діючих у державі податків і податкових платежів стано­вить собою податкову систему. Сукупність форм і методів стягнення частини доходу юридичних і фізичних осіб до доходу бюджету стано­вить систему оподаткування.

Податкова система кожної країни повинна будуватися виходячи із її соціально-економічного стану. І для того, щоб ця система давала позитивні результати, потрібне її наукове обґрунтування, що включає системність, встановлення визначальної основи системи оподатку­вання, а також формування правової бази і вихідних принципів. Системність полягає в тому, що податки, які встановлюються, повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, давати можливість реалізації обох функцій податків, тобто забезпе­чувати гарантоване і стабільне надходження доходів до бюджету за допомогою фіскальної функції і давати змогу здійснювати вплив на всі сторони соціально-економічного життя суспільства за допомогою регулюючої функції.

Очевидно, що податкова система повинна містити широке коло податків різного напрямку, тому що за рахунок одного податку прак­тично неможливо створити фінансову базу держави, яка б забезпечу­вала її функціонування. З іншого боку, платників податків цікавить не стільки кількість податків, які вони сплачують, скільки їх сума і частка в отриманому доході. В цьому розумінні досить істотною є податкова основа, виходячи з якої будується система оподаткування.

Визначальною основою побудови податкової системи є обсяг ви­трат бюджету. Види податків і їх обсяг у державі встановлюються з метою покриття її витрат. Виходячи з цього, податки є вторинними стосовно до витрат бюджету. Збалансування обсягу податків і податко­вих платежів, що надходять до бюджету, з обсягом бюджетних витрат держави - основне завдання державних фінансових органів. Бюджет, як фінансовий план держави, повинен бути обов'язково балансом доходів і витрат. Однак не слід знімати і проблему бюджетного дефіциту. Він є в розвинутих країнах, є і в Україні. Різниця лише в тому, які розміри цього дефіциту, його причини, джерела покриття і канали використання в тих чи інших країнах. Світова практика показує, що нормальним явищем в економіці є такий стан, коли розмір дефіциту бюджету складає 2-3% від ВВП.

Правову основу податкової системи складають відносини власності. Форма власності, - державна чи приватна, - визначає право держави на доходи. При державній власності все майно підприємств і доходи, що створюються ними, належать державі. Держава вирішує, яку частку доходів підприємств централізувати до бюджету і в інші централізовані фонди, а яку залишити трудовим колективам. Що стосується приватних і колективних підприємств, то держава може централізувати до бюджету пише ту частину доходів, яка потрібна на загальнодержавні потреби.

До вихідних принципів побудови податкової системи належать: фор­мування доходів бюджету в процесі перерозподілу ВВП; встановлення од­накових обов'язків і відповідальності перед бюджетом для господарюючих суб'єктів всіх форм власності; встановлення оптимального співвідношення між величиною доходу, що стягується з підприємств, і що залишається у них на власний розвиток виробництва, соціальної сфери і матеріального стимулювання працівників.

Зміст цих принципів. Формування доходів бюджету здійснюється в процесі перерозподілу або вторинного розподілу ВВП. На стадії його первинного розподілу формуються доходи юридичних і фізичних осіб. Перерозподіл доходів відбувається через їх оподаткування з метою централізації визначеної частки до бюджету для подальшого викори­стання на виконання загальнодержавних задач. Таким чином, держа­ва відокремлена від первинного розподілу доходів господарюючих суб'єктів і тим самим не порушує право їх власності на ці доходи.

Необхідність встановлення однакових обов'язків і відповідальності перед бюджетом господарюючих суб'єктів усіх форм власності визначається необхідністю оподаткування доходів юридичних і фізичних осіб за певних однакових умов. У процесі ж подальшої господарської діяльності безперечно буде відбуватися диференціація доходів, а відповідно, і частина стягнень до бюджету.

Величина доходу, що стягується з господарюючого суб'єкта до бюд­жету через податки і що залишається у нього на власні потреби, повинна бути економічно обґрунтована і забезпечувати як формування бюджету в необхідному обсязі, так і розвиток самих підприємств. Необхідність розширення виробництва і зміцнення економіки підприємств потребу­ють встановлення таких пропорцій.

Основними ж принципами функціонування податкової системи мають бути: одноразове оподаткування одного і того ж об'єкта; сума сплаченого податку має дорівнювати вартості отриманих від держави благ і послуг; кожен податок повинен мати цільове призначення, тобто бути спрямованим на покриття конкретних видів витрат бюджету; засто­сування нових податків повинно відбуватися лише для покриття нових витрат держави, а не для покриття дефіциту бюджету; умови оподатку­вання мають бути прості і зрозумілі для платників податків; стягнення податків має відбуватися в зручний для платника час і зрозумілим для нього методом; звітування уряду про використання податків.

Основними критеріями системи оподаткування повинні бути її економічна ефективність і соціальна спрямованість. У зв'язку з цим, податки мають забезпечувати, з одного боку, стійку і в потрібному обсязі фінансову базу держави, а з іншого, залишати господарюючим суб'єктам стільки коштів, щоб їм вистачало на власний розвиток і на підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах праці.

У цілому ж існуюча в Україні система оподаткування досить склад­на, важкодоступна і багато в чому незрозуміла платникам податків. Це стосується, насамперед, розрахунку податку на прибуток. Прийнятий щодо цього закон розмитий, неконкретний, викладений у ньому порядок розрахунку оподаткованого прибутку суперечить існуючій практиці розрахунку прибутку в бухгалтерському обліку і т. ін.

Види податків, їх платники, об'єкт оподаткування, ставка, порядок розрахунку і сплати встановлюються державою і місцевими органами влади. В нинішній час в Україні існує більше десяти видів податків і по­даткових платежів, а з урахуванням різноманітних зборів і обов'язкових платежів їх більше 30 видів.

Існуюча система податків і податкових платежів має свою класифікацію, в основу якої покладені такі ознаки: форма оподатку­вання; економічний зміст об'єкта оподаткування; рівень державних структур, які встановлюють податки; напрямок використання.