Постанова

Постанова - правовий акт, що приймається найвищими і деякими центральними органами колегіального управління (комітетами, комісіями) з метою вирішення важливих і принципових задач, що стоять перед даними органами

Розрізняють постанови організаційного характеру і такі, що адресуються для виконання іншим органом. Перші дозволяють вирішувати організаційні питання діяльності комісій, комітетів (питання, пов'язані із створенням органу, розподілом обов'язків між членами, затвердженням плану). Другі призначені для виконання підприємствами, установами, посадовцями.

Комісії, що володіють владними повноваженнями (адміністративні, наглядові, у справах неповнолітніх), приймають постанови, обов'язкові для виконання.

Комісії, що не володіють владними повноваженнями, приймають постанови рекомендаційного характеру (" Запропонувати", " Рекомендувати").

У постановах розкривають господарські, політичні і організаційні питання. Часто за допомогою постанов затверджують різні нормативні документи (типові інструкції, нормативи тощо).

Текст постанови, як правило, має вступну частину, в якій при необхідності роз'яснюються цілі і мотиви його видання, і розпорядчу частину. Вступна частина може містити посилання на закони, раніше видані постанови і інші відомчі нормативні акти. Вступна частина закінчується ключовими словами " Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ".

Розпорядча частина документа викладається у вигляді пунктів, нумерованих арабськими цифрами. Пункти постанови містять конкретні доручення і включають: найменування органу або організації, якій дається доручення; зміст самого доручення і термін його виконання.

Підписує постанову голова колегіального органу і секретар. Постанови друкують на бланках формату А4.

4.3.3. Рішення

Рішення – це розпорядчий документ, що приймається місцевими радами або їх виконкомами в колегіальному порядку для розв‘язання найважливіших питань, що належать до їх компетенції.

До рішень можна віднести спільні акти, що видаються кількома неоднорідними (колегіальними і тими, що діють на основі принципу єдиноначальності державними органами, громадськими організаціями тощо).

За юридичними властивостями рішення можуть бути нормативними чи індивідуальними.

У нормативному рішенні відображається робота підприємств робота торгівлі, побутового обслуговування населення тощо. Рішення складають члени Держадміністрації, члени місцевих ^. рад, постійні комісії.Індивідуальні рішення складаються з різних питань(встановлення опіки, про прийняття в експлуатацію будівельного об‘єкту тощо). Проекти індивідуальних рішень готують депутати, фахівці та зацікавлені організації.

Рішення містить наступні основні реквізити:

Державний Герб України

Назва установи

Назва виду документа

Дата

Індекс документа

Місце видання

Заголовок до тексту

Текст

Підписи голови і секретаря установи

10. Печатка.

Текст рішення складається із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається в рішенні і розпорядчої, що містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання, перелік службових осіб, що відповідають за своєчасне виконання цих заходів та вказівка, кому доручено вести контроль за виконанням рішення.

ЗРАЗОК

Солом‘янська районна державна адміністрація м. Києва

РІШЕННЯ

16.04.03 № 33

м.Київ

Про надання житлової площі громадянам, що перебувають на квартирній черзі

Розглянувши списки для надання житлової площі громадянам – працівникам підприємств, організацій, установ Солом‘янського району і пропозиції житлової комісії, керуючись Положенням про порядок наданої житлової площі в Україні, виконком ВИРІШИВ:

громадянину Панченку П.П., що працює начальником відділу по роботі з персоналом у Національній академії аграрних наук з 1986 р., проживає за адресою вул. Мішина, буд.3, кв. 26, займає кімнату площею 18, 5 кв. м у трьохкімнатній квартирі (з підселенням) на площі якої проживає чотири особи:

1.Панченко Петро Павлович – заявник;

Панченко Ірина Андріївна – дружина;

Панченко Олег Петрович – син;

Панченко (Перченко) Олена Іванівна – невістка

виділити трьохкімнатну квартиру по вул. Данченка, 52, житловою площею 56 кв. м згідно з чергою № 17232 з 1988 року

Голова С. В. Савченко

Секретар Т. А. Ємець

4.4.4. Вказівка

Вказівка – розпорядчий документ, який готують міністри, керівники об’єднань, організацій, установ.

Вказівка – документ організаційно-методичного характеру, що видається органами державного управління, міністерствами, відомствами; організаціями з питань, пов'язаних з процесом виконання наказів, інструкцій і інших документів (при оформленні відряджень, накладенні стягнень та ін.).

організаціях право видання вказівки надано керівникам, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів, які діють на правах єдиноначальності в межах їх компетенції.

Вказівки видаються під час оформлення відряджень, рішень поточних організаційних питань, а також для доведення до виконавців нормативних матеріалів.

Текст вказівки, як правило, складається з двох частин: констатуючо ї і розпорядчої.

Розпорядча частина починається словом " ЗОБОВ'ЯЗУЮ" або " ПРОПОНУЮ". Текст може ділитися на пункти і підпункти.

останньому пункті вказують особу, на яку покладається контроль за виконанням документа (вказують посаду, ініціали, прізвище). Якщо контроль за виконанням вказівки бере на себе керівник, що підписав його, то останній пункт не потрібен. Датою вказівки є дата його підписання. Оформляють вказівку на бланках з відтворенням всіх реквізитів документа.

Ухвала

Ухвала – правовий акт, що приймається місцевими радами, державними адміністраціями та виконавчими комітетами.

Ухвалою оформлюють також результати діяльності інших колегіальних органів – колегій міністерств і відомств, наукових рад, судів тощо.

В ухвалі визначається територія, коло осіб, на яких вона поширюється, конкретні посадові особи, установи, що зобов′ язані контролювати виконання документа. З ухвалою також ознайомлюють населення через засоби масової інформації.

Ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, що містить переліки заходів із зазначенням термінів виконання й службових осіб, які несуть відповідальність за своєчасне втілення їх у життя, а також тих, кому доручено контроль за виконанням ухвали.

Питання для самоконтролю:

1. Визначити порядок складання, оформлення, погодження та підписання наказу.

2. Визначити які розпорядчі документи приймаються одноособово (єдиноначальне), а які в умовах колегіальної діяльності.

3. Надати характеристику основних видів розпорядчих документів (наказ, розпорядження, постанова, рішення).

Тестові завдання до змістового модулю 2

1. Організаційно-правові документи – це:

а) документи, в яких міститься інформація про фактичний стан справ в установі, організації, на підприємстві;

б) група різних за назвою документів, які регламентують діяльність організації, її структурних підрозділів і посадових осіб, закріплюють за ними функції, обов′ язки та права на тривалий час;

в) документи, які встановлюють (змінюють, припиняють) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності;

г) немає правильної відповіді.

2. До організаційно-правових документів відносять:

а) заява, автобіографія, особовий листок з обліку кадрів;

б) особова справа, характеристика, доручення;

в) статут організації, положення організації, посадові інструкції працівників;

г) немає правильної відповіді.

3. Доповніть речення.

Організаційно-розпорядчі документи в обов‘язковому порядку проходять процедуру _________ уповноваженим на це органом - __________ органiзацiєю, керiвником даної органiзацiї або її колегiальним органом або керiвником структурного пiдроздiлу.

4. Порядок внесення змiн i доповнень до ОПД та їх перегляду залежить вiд

… органiзацiйно-правових документiв.

а) виду;

б) строку дії;

в) місця створення;

г) усі відповіді вірні.

5. До обов’язкових реквізитів організаційно-правових документів відносять:

а) назва установи і (або) підрозділу, дата, номер документа;

б) гриф затвердження, текст, заголовок до тексту, підпис;

в) правильні відповіді а і б;

г) немає правильної відповіді.

6. Статут – це:

а) юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організації, установи, товариства громадян, їхні стосунки з іншими організаціями та громадянами, визначають їхню структуру, функції, правовий статус та обов′ язки у певній сфері державного управління або господарської діяльності;

б) документ, що видається підприємством (або приватною особою) другій особі для подання в інше підприємство (або третій особі), в якому визначається повноваження другої особи під час здійснення зазначених у документі юридичних дій, наприклад одержання грошей або матеріальних цінностей, підписання договорів тощо;

в) письмове підтвердження певної дії, яка мала місце (передача чи отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей);

г) письмове офіційне повідомлення, твердження або прохання.

7. Найменування підприємтва повинно включати в себе:

а) назву і дату заснування;

б) вид;

в) назву і вид;

г) дату заснування.

8. Які ви знаєте функції трудового колективу підприємства?

а) ____________;

б) ____________;

в) ____________;

г) ____________.

9. Назвіть 4 джерела формування майна підприємства.

10. На відміну від установчого договору, статут є ________ нормативним

Актом.

11. Основною функцією розпорядчих документів є:

а) інформаційна;

б) регулятивна;

в) захисна;

г) немає правильної відповіді.

12. З огляду поширення сфери правової дії розпорядчі документи поділяються на:

а) ____________;

б) ____________;

в) ____________;

г) ____________.

13. З огляду порядку прийняття розпорядчі документи діляться на … групи.

а) 2;

б) 3;

в) 4;

г) немає правильної відповіді.

14. Наказ набуває чинності:

а) з моменту його створення;

б) з моменту його підписання;

в) через 2 дні після підписання;

г) через 5 робочих днів після підписання.

15. Наказ діє:

а) доки його не буде скасовано;

б) доки не закінчиться його термін дії;

в) правильні відповіді а і б;

г) немає правильної відповіді.

16. Основою для створення наказів є:

а) організаційно-правові документи;

б) розпорядчі документи;

в) довідково-інформаційні документи;

г) усі відповіді вірні.

17.Розпорядження – це:

а) акт управління посадової особи, державного органу, організації, що виданий у межах їхньої компетенції і має обов'язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих організацій, яким адресовано розпорядження;

б) різновид документа, який найчастіше використовується у бухгалтерській справі, у системі банку тощо;

в) документ, що видається установам (організаціям, підприємствам) на підтвердження одержання певних матеріальних цінностей і грошових коштів;

г) немає правильної відповіді.

18. До реквізитів документа «Розпорядження» належать:

а) назва виду документа, підпис, віза;

б) текст, гриф погодження;

в) позначка про виконавця, віза;

г) немає правильної відповіді.

19. За юридичними властивостями рішення можуть бути:

а) типовими та індивідуальними;

б) нормативними чи індивідуальними;

в) правильні відповіді а і б;

г) немає правильної відповіді.

20. Після підписання розпорядження на ньому проставляється:

а)дата, індекс, гербова печатка;

б) індекс, віза;

в) гриф погодження, віза;

г) усі відповіді вірні.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДОКУМЕНТАЦІЇ

Тема 5. Система довідково-інформаційної документації

5.1. Загальна характеристика довідково-інформаційної документації

Переважна більшість документів, що відправляються з підприємства та спрямовуються до нього, є довідково-інформаційними. Процес прийняття управлінських рішень базується на зборі та обробці об’єктивної і достовірної інформації. У них міститься інформація про фактичний стан справ в установі, організації, на підприємстві, який є підставою для прийняття розпорядчих документів. Вони носять допоміжний характер відповідно до організаційно- розпорядчої документації, не обов’язкові для виконання на відміну від них.

Інформація, що міститься в довідково-інформаційних документах, може спонукати до дії або бути лише доведена до відома.

Документи цієї системи відіграють службову роль по відношенню до організаційно-правових та розпорядчих документів. Довідково-інформаційні документи не містять доручень, не зобов’язують виконувати доручення, як розпорядчі документи, а повідомляють дані, на підставі яких приймаються відповідне рішення, тобто ініціюють управлінське рішення, дозволяють вибрати той чи інший спосіб управлінського впливу.

Особливість цих документів полягає в тому, що вони направляються знизу вверх по системі управління: від працівника до керівника структурного підрозділу, від керівника структурного підрозділу до керівника організації, відпідвідомчої організації до вищої.

До довідково-інформаційної документації відносяться такі види документів: довідки, протоколи, огляди, акти, доповідні та пояснювальні записки, службові листи, факси, відгуки, доповіді, звіти, плани робіт, оголошення, телеграми, телефонограми.

Акт

АКТ – офіційний документ, складений для підтвердження встановлених фактів.

В деяких випадках акт складається однією або декількома посадовими особами і не тільки фіксує установлені факти, але й вміщує висновки, рекомендації, пропозиції. У цих актах зазначаються документи, які визначають повноваження осіб, які складали акт.

В акт включаються тільки ті факти, які встановлення особами, які його підписали.

Акт звичайно складають у трьох примірниках. Перший з них скеровують до вищої організації, другий – керівнику організації, третій – підшивають до справи.

Акт звичайно оформлюють на бланку. Він містить наступні реквізити: - назва відомства чи організації;

- назва виду документа;

- дата;

- індекс;

- місце складання;

- гриф затвердження;

- заголовок до тексту;

- підстава;

- склад комісії;

- присутні;

- текст;

- відомість про кількість примірників акту, їх місцезнаходження;

- перелік додатків;

- підписи членів комісії і присутніх.

Текст акта складається з вступної та констатуючої частини.

У вступній частині вказуються підстави для складання акта і особи, які склали акт та були присутніми при цьому. Акт може бути складений за вказівкою вищестоящої організації, керівника установи або підрозділу, на основі розпорядчого документа.

В констатуючій частині акта викладаються сутність, характер, методи та строки проведеної роботи, встановлені факти, а також висновки та пропозиції.

Констатуючу частину можна оформити у вигляді таблиці.

В кінці тексту розміщуються дані про кількість ідентичних екземплярів акта, місце їх знаходження або адресатах, котрим вони направлені.

Кількість примірників акта визначається нормативними документами або практичною необхідністю. Акт підписують усі особи, які брали участь в його складанні, без зазначення посади. Особа, яка має зауваження до змісту акта, підписує його з зауваженням своєї незгоди і викладає свою думку на окремому аркуші, який додається до акту. Невеликі за змістом зауваження можна привести нижче підписів осіб, які складали акт.

Якщо висновки та пропозиції в акті викладаються у розпорядчій формі з зазначенням строків виконання приписаних дій, то акт надасться керівнику, котрий розписується в тому, що він ознайомлений з його змістом.