Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






про надання публічної інформації. Новомикільська сільська рада






Новомикільська сільська рада

Луганська обл., Кремінський район, с.Новомикільське,

вул.Центральна, буд. 9

 

Запитувач: Ляскевич Андрій Володимирович

Луганська обл., Кремінський район, с.Новомикільське,

вул.Центральна, буд. 38А, кв.1.

Запит

про надання публічної інформації

 

28.06.1996р. набрала чинності нова редакція Конституції України.

До вступу в законну дію Конституції України (13.07.1996 року) державною власністю було:

1) за Декларацією про державний суверенітет України №55, яка прийнята 16 липня 1990 року та вступила в законну силу 31.07.1990 року, і яка є основою для нової Конституції, розділом VI. “ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ” було встановлено, що народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України: землею, її надрами, повітряним простором, водними та іншими природними ресурсами, які знаходяться в межах території Української РСР, природними ресурсами її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, всім економічним і науково-технічним потенціалом, що створений на території України, і що національне багатство УРСР є матеріальною основою суверенітету Республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

2) за ст. 10 та 11 глави 2 " Економічна система" Конституції УРСР основу економічної системи України становила соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної), спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

У виключній власності держави були: земля, її надра, води, ліси, основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торгівельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави, майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

З 28.10.1990 року вступили в законну силу норми пункту 9 ЗАКОНУ «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР» №404 від 24 жовтня 1990 року, якими було припинено дію глави 2 " Економічна система" Конституції УРСР до прийняття нової Конституції Української РСР ".

За нормами ст.170 розділу X “Дія Конституції і порядок її зміни” Конституції УРСР закони та інші акти державних органів України повинні видаватись на основі і відповідно до цієї Конституції, і так як норми ст.10 та 11 глави 2 " Економічна система" Конституції УРСР про державну (загальнонародну) власність національне багатство України з дати 28.10.1990 року було зупинено, норми ст.34 та 35 Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року N 697 не могли вступити з дати 24.04.1991 року. Такі як:

- загальнодержавна (республіканська) власність, що складалась із: землі і майна, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майна Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонних об'єктів; єдиної енергетичної системи; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; коштів республіканського бюджету; республіканського національного банку, інших державних республіканських банків та їхніх установ і створюваних ними кредитних ресурсів; республіканських резервних, страхових та інших фондів; майна вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майна державних підприємств; об'єктів соціально-культурної сфери або іншого майна, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

- об'єкти права комунальної власності: майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території, у комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншій адміністративно-територіальній одиниці іншими суб'єктами права власності.

Таким чином, відповідно до попереднього законодавства УРСР до 13.07.1996 року власником національного багатства державної (загальнонародної) власності була держава Українська РСР, а саме на:

- національне багатство України, що обліковувалось у регіональних відділеннях та представництвах Фонду державного майна України, основними завданнями якого є захист майнових прав України на її території та діяльність якого підпорядкована та підзвітна Верховній раді України датою 13.07.1996 року за пп. 2 та 4 Постанови Верховної ради України “Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України м. Київ” від 7 липня 1992 року N 2558;

- підприємства (об'єднання), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю, суб'єктами права власності на які були адміністративно-територіальні одиниці в особі сільських, селищних, міських, районних, обласних Рад народних депутатів.

Отже з дати (28.06.1996 року) вступу в законну силу нового засновницького договору (статуту) держави Україна - Конституції України, за якою 46 мільйонів громадян України всіх національностей - власники національного багатства України - народ України, домовились, що національне багатство УРСР (за нормами ст. 10 та 11 глави 2 " Економічна система" Конституції УРСР та розділом VI. “ЕКОНОМІЧНА САМОСТІЙНІСТЬ” Декларації про державний суверенітет України з дати 28.06.1996 року з вступу в законну силу ст.13, ст.14 та 142 і 143 Конституції України) є національним багатством України, об’єктом права власності Українського народу та є власністю держави Україна за нормами статей:

- 13. земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу;

- 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

- 142. матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад;

- 143. Територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності (комунальними підприємствами, організаціями та установами)

З набрання чинності Конституцією України 28.06.1996 року власником національного багатства України стали громадяни України всіх національностей, Український народ, що обліковувалось:

- частина національного багатства України, розташованого на своїй території адміністративно-територіальної одиниці села, селища, міста, району в місті з районним поділом, що є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, комунальна власність (комунальні підприємства, організації і установи), що обліковується у територіальній громаді (жителів за ст.1 ЗУ ”Про місцеве самоврядування”) зі статусом власника за нормами ст. 13, 14, 142 та 143 Конституції України датою 13.07.1996 року;

- все національне багатство Унітарної республіки (лат.: спільної справи громади) України, що обліковувалось у територіальних громадах-власниках частини національного багатства України села, селища, міста, району в місті з районним поділом у Фонді державного майна України, основними завданнями якого є захист майнових прав України на її території та діяльність якого підпорядкована та підзвітна Верховній раді України датою 13.07.1996 року за пп. 2 та 4 Постанови Верховної ради України “Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України м. Київ” від 7 липня 1992 року N 2558 датою 13.07.1996 року.

Отже з 28.06.1996 року згідно зі ст.142, 143 Конституції України повинна була бути заснована територіальна громада села Новомикільське — як правоздатна юридична особа публічного права власності (за ст. 23, 25, 29, 86 ЦК УРСР, та частини 2 ст.3 ЗУ “Про власність”), власник матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування частини державного національного багатства, розташованого на її адміністративно-територіальній одиниці:

- що обліковувалось у регіональному відділенні “Фонду державного майна України” міста Кремінна, та в адміністративно-територіальній одиниці в Ради Народних депутатів села Новомикільського, як комунальна власність: підприємства (об'єднання), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури.

Оформити у власність первинного суб'єкту держави територіальної громади села Новомикільське Унітарної республіки України з публічним (відкритим, загальнодоступним) балансом її власності за нормами ст.13, 14 та 142 Конституції України та публічний (відкритий, загальнодоступний) перелік публічних власників національного багатства громадян України жителів територіальної громади села Новомикільске за ст.13 та 142 Конституції України.

А орган місцевого самоврядування Новомикільська сільська рада за нормами статті 143 Конституції України повинна бути утворена територіальною громадою села Новомикільське на загальних зборах територіальної громади села Новомикільське за нормами ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ “Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні”.

Керуючись ст. 3, 4, 5, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»,

 

Прошу:

 

1. Протягом п'ятиденного строку надати публічну інформацію, завірену належним чином на дату 13.07.1996 року копію передаточного балансу Територіальній громаді села Новомикільськ Луганської області, частини національного багатства, що було розташовано датою 13.07.1996 року на території адміністративно-територіальної одиниці села Новомикільськ, а саме: землі, природних ресурсів, рухомого та нерухомого майна, місцевого бюджету.

 

2. Відповідь надіслати на мою домашню адресу: Луганська обл., Кремінський район, с.Новомикільське, вул.Центральна, буд. 38А, кв.1.

 

“_____” серпня 2016 р. _________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.