Основні твори

Біографія

Народився 1 квітня 1940 року в с.Сергіївка Волочиського району Хмельницької області в сім’ї колгоспника.

Закінчив середню школу, працював кочегаром на цукрозаводі, служив у Радянській Армії. Після демобілізації вступив на факультет журналістики Львівського університету, який закінчив у 1967 році.

Прозаїк, поет, публіцист. Член Національної Спілки письменників України з 1975 року. Перший його поетичний твір був надрукований 1960 року в армійській газеті “Крылья победы”. Перша книжка оповідань побачила світ у видавництві “Молодь” (Київ, 1972 р.). Багато років працював журналістом у газетах Львівщини та Хмельниччини, редактором видавництва (газета Прик ВО “Слава Родины”, обласна молодіжна газета “Львівська молодь”, видавництво “Каменяр” – 1966-1972 рр., обласна газета “Радянське Поділля” – 1972-1980 рр.), відповідальним секретарем Хмельницької обласної організації Спілки письменників України (1980-1986рр.), редактором Хмельницької обласної газети “Подільські вісті” (1992-1993 рр.).

Нині він на пенсії, живе у м.Хмельницькому. Лауреат обласної літературної премії ім. М.Годованця, Хмельницької міської премії в галузі літератури ім. Б.Хмельницького, республіканського диплому і премії “Золоте перо” Президії Спілки журналістів України, диплому Всеукраїнського фестивалю програм “Україна – диво дивовижне”, за вагомий особистий внесок в галузі літературної діяльності та популяризації української мови та літератури.

У творчому доробку Б.Грищука – десятки книжок художньої прози, поезії, публіцистики, краєзнавчих нарисів. Його цікавить історія і сучасність, пісенна творчість. Його творам притаманні глибокі роздуми про сенс життя, місце особи в суспільстві, відповідальність перед людьми. Основні теми: добро, справедливість, милосердя. У періодиці було опубліковано багато публіцистичних статей, нарисів, краєзнавчих розвідок, творчих портретів письменників України, літературних, театральних та кінорецензій Б.Грищука. Працює він і як перекладач. Зокрема у його перекладі українською мовою надруковано повість Віри Панової “Сергійко” (“Веселка”, 1988), роман братів Вайнерів “Ліки від страху” (“Молодь”, 1989).

За сценарієм Б.Грищука 1998р. на Хмельницькій обласній телерадіокомпанії знято художній фільм “В золотому дощику масло полоскала”, а в Хмельницькому міському моно-театрі “Кут” за його драмою поставлено спектакль “Поет і Кат”.

Книги та окремі твори Б.Грищука перекладені російською, білоруською, грузинською, вірменською, узбецькою, казахською, словацькою мовами.

Основні твори

♦ Грищук Б.А. Блюз у джазових тонах: проза поета, поезія прозаїка: вибрані твори різних років. – Хмельницький: Поділля, 1998. – 246 с.

♦ Грищук Б.А. Античний гондольєр: поезії різних років / Б.А.Грищук. – Хмельницький, 1994. – 62 с.

♦ Грищук Б.А. Білий птах: оповідання / Б.А.Грищук. – К.: Молодь, 1972. – 139 с. – (Перша книга прозаїка).

♦ Грищук Б.А. Двоє в березні: повісті, оповідання, етюди / Б.А.Грищук. – К.: Молодь, 1980. – 200 с.

♦ Грищук Б.А. Звуки гармони: повести, рассказы / Б.А.Грищук; пер. с укр. В.Власова. – М.: Советский писатель, 1986. – 285 с.

♦ Грищук Б.А. Колія: повісті, оповідання / Б.А.Грищук. – Львів: Каменяр, 1982. – 287 с.

♦ Грищук Б.А. Кинджал милосердя: повісті та оповідання / Б.А.Грищук. – К.: Радянський письменник, 1991. – 315 с.

♦ Грищук Б.А. Поділля – колиско і доле: роман / Б.А.Грищук. – Львів: Каменяр, 1988. – 294 с.

♦ Грищук Б.А. Ріка пам’яті: публіцист. роздуми / Б.А.Грищук. – Львів: Каменяр, 1989. – 119 с.

♦ Грищук Б.А. По троянській війні…: нова проза / Б.А.Грищук. – Хмельницький: Поліграфіст, 2002. – 223 с.

♦ Грищук Б.А. Станція сподівань: роман / Б.А.Грищук. – К.: Радянський письменник, 1984. – 255 с. – (Бібліотека “Сучасний роман”).

♦ Грищук Б.А. Танець на пуантах: романи, повість / Б.А.Грищук. – К.: Дніпро, 1990. – 479 с.

♦ Грищук Б.А. Хмельницький: путівник / Б.А.Грищук. – Львів: Каменяр, 1989. – 72 с.: ілюстр.

Вірші

РАЙЦЕНТРІВСЬКИЙ КАЙФ

Глухий готель, німа кімната,

брусочок сиру на столі,

і пляшка, щойно розпочата,

і дощик при віконнім склі.

Нема з тобою, слава Богу,

ні того, хто тебе хвалив,

ні того, хто тебе обмовив

за те, що ти з ним хліб ділив.

Нема кому зронити слово,

кого чекать, до кого йти.

Терпке вино, сирок солоний,

нічний метелик над плафоном

і тиха розкіш самоти.

***

За тридев’ять небес,

де нема ні плачу, ані сміху,

де у райських садах

не вмовкають джмелі й солов’ї,

де вощиновий берег

спливає медами справіку

у нектарні бездонні озера

й дзвінкі ручаї, -

звідти,

з вимірів тих

золотих-осяйних-незбагненних,

мама з татом

вдивляються в мене

крізь божі світи,

ніби хочуть сказати

щось дуже важливе для мене

та від чогось мене, нерозумного,

застерегти!

Губи, брови, морщинки

ворушаться в болісних зламах -

хоч на мить на одну

відступи, відпусти, німота!

Але марні вони,

позамежні оті намагання,

бо печать невидима

лягла на пошерхлі уста!

Так зі снів

ми і світимось втрьох,

наче храмові свічі:

я – з свойого, земного,

вповитого тліном гріхів,

а вони – з того сну,

де ні слів, ані сліз, -

тільки вічність,

та пісні солов’їв,

та вощиновий мед

берегів.