Управління гірничим підприємством

Управління гірничим підприємством здійснюється на основі поєднання централізованого керівництва і самоврядування трудового колективу на принципах госпрозрахунку.

На гірничому підприємстві здійснюється виборність керівників (як правило, на конкурсній основі), що забезпечує поліпшення якісного складу керівних кадрів і посилення їхньої відповідальності за результати господарської діяльності. Принцип виборності застосовується щодо керівників підприємств, структурних одиниць об'єднань, виробництв, цехів, дільниць і ланок, а також майстрів і бригадирів.

Керівник гірничого підприємства виражає інтереси держави і трудового колективу. Він обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу таємним або відкритим голосуванням (за розсудом зборів чи конференції) строком на 5 років і затверджується вищестоящим органом. Якщо кандидатура, обрана трудовим колективом, не затверджено вищестоящим органом, то проводяться нові вибори. При цьому вищестоящий орган зобов'язаний пояснити трудовому колективу причини відмови в затвердженні результатів виборів.

Керівник гірничого підприємства може достроково звільнятися з посади вищестоящим органом на підставі рішення загальних зборів (конференції) трудового колективу або за його уповноваженням - ради трудового колективу.

Обраний трудовим колективом керівник головного підприємства затверджується вищестоящим органом на посаді керівника об'єднання. У разі, коли управління об'єднанням здійснюється відособленим апаратом, вибори керівника об'єднання проводяться на конференції представників трудових колективів, його структурних одиниць і підприємств. Дострокове звільнення з посади керівника об'єднання провадиться в тому ж порядку.

Керівники підрозділів - виробництв, цехів, дільниць і ланок, а також майстри і бригадири обираються відповідними колективами таємним або відкритим голосуванням на термін до 2-3 років і затверджуються керівником підприємства. Зазначені керівники можуть достроково звільнятися з посади керівником підприємства на підставі рішення колективу відповідного підрозділу.

Керівники підприємств, структурних одиниць об'єднань, підрозділів, а також майстри і бригадири, звільнені з посади після закінчення строку повноважень, можуть бути обрані знову або направляються на іншу роботу в порядку, встановленому законодавством щодо осіб, звільнених з виборної посади.

Заступники керівника, керівники юридичної і бухгалтерської служб та служби контролю якості підприємства призначаються на посаду і звільняються його керівником у встановленому порядку.

Єдиноначальність у системі самоврядування на підприємстві здійснюється керівниками підприємства та підрозділів.

Керівник гірничого підприємства (генеральний директор, директор, начальник, керуючий) організовує роботу підприємства і несе відповідальність за результати роботи підприємства перед державою і трудовим колективом. Без довіреності він діє від імені підприємства, представляє його на всіх підприємствах, в установах і організаціях, розпоряджається майном, укладає договори, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки підприємства. По-межах компетенції підприємства його керівник видає накази і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства. Рішення керівників структурних одиниць і підрозділів, майстрів і бригадирів обов'язкові для всіх підлеглих їм працівників.

Основною формою здійснення Повноваження трудового колективу є Загальні збори (Конференція), у функції Якого входити:

вибори керівника підприємства, ради трудового колективу, заслуховування звітів про їх діяльність;

розгляд і затвердження планів економічного і соціального розвитку підприємства, визначення шляхів збільшення продуктивності праці і прибутку (доходу), підвищення ефективності виробництва і якості продукції, збереження і примноження загальнонародної власності, зміцнення матеріально-технічної бази виробництва як основи життєдіяльності колективу;

схвалення колективного договору і доручення профспілковому комітету підписати його з адміністрацією підприємства від імені трудового колективу; прийняття соціалістичних зобов'язань; затвердження за поданням адміністрації і профспілкового комітету правил внутрішнього розпорядку;

розгляд інших найбільш важливих питань діяльності підприємства.

Збори (конференція) трудового колективу підприємства скликається радою трудового колективу в міру необхідності, але не рідше двох разів на рік. Питання на розгляд зборів (конференцій) вносяться з ініціативи ради трудового колективу, адміністрації, профспілкової та інших громадських організацій, окремих членів колективу.

Функцією управління називається форма, в якій проявляється вплив процесу управління на процес виробництва через організаційні структури управління.

Управління спільно з плануванням і організацією складають господарський механізм управління виробництвом.Одночасно планування та організація є елементами управління, його функціями.

Планування як функція управління - це передбачення майбутнього розвитку виробництва та вироблення програми дій. У процесі планування проектують основні напрями діючого виробництва, типи та форми технічних та економічних зв'язків, типи технічних і технологічних систем, ритм і режим виробництва, вплив результатів виробництва на соціальну і економічну системи. Планування зводиться, в кінцевому підсумку, до проектування умов, що забезпечують реалізацію планів розвитку виробництва.

Організація як функція управління-це створення соціальної та матеріальної структур підприємства. Вона зводиться до вибору та встановлення системи і структури виробництва, організації праці, забезпечення виробництва всім необхідним для його функціонування (персоналом, обладнанням, фінансами і т. д.).

Є й інші функції управління, що забезпечують його реалізацію повною мірою.

Координування як функція управління - узгодження всіх операцій на підприємстві таким чином, щоб полегшити його функціонування і успіх. При цьому встановлюється гармонія між фазами і ділянками виробництва, забезпечуються єдність і динамічність загального процесу виробництва на всіх його щаблях, встановлюються оптимальні кількісні та якісні співвідношення його елементів, узгодженість технічних і економічних завдань і розподіл їх між ділянками і сферами виробництва.

Распорядительство (або активізація) як функція управління - це вибір направляючих зусиль впливу на керовані системи, спонукання виробничих ділянок і відділів управління діяти з оптимальною продуктивністю, творчо вирішувати поставлені задачі, удосконалювати процеси виробництва, застосовувати найбільш ефективні засоби стимулювання кращих результатів виробництва. Мета розпорядництва-спонукання виробничого організму до дії.

Контроль як функція управління являє собою систему спостереження і перевірки відповідності реального ходу і розвитку процесу виробництва планам, нормам, стандартам, правилам експлуатації, правилам безпеки, інструкціям, рішенням. При цьому виявляються результати впливу на керовані причини відхилень, необхідність коригування напрямків та методів впливу на керовані системи, планів виробництва, співвідношення елементів виробництва і т. д. Контроль - це система зворотного зв'язку, що розповсюджується як на процеси управління, так і на процеси виробництва.

Всі перераховані вище функції управління нероздільні, вони постійно пов'язані, взаємно залежні і обумовлені, переплітаються в часі, кожен з них виступає вперед, коли цього вимагає хід процесу виробництва або ж необхідність впливу на керовані системи. Об'єднання основних функцій забезпечує єдність процесу управління.