Дневник Станислава Освенцима» (1643—1651) та інші.

Антонович в б

Народився у містечку Махнівці Бердичівського повіту Київської губернії (з 1935 с. Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях м.Одеси (1845-1850). Закінчив медичний (1855 р.) та історико-філологічний (1860 р.) факультети Київського університету. Після закінчення останнього у 1861 працював учителем латинської мови в першій Київській гімназії, у 1862-1865 викладав історію в Київському кадетському корпусі. Одночасно з 1863 - секретар, а у 1864-1880 - гол. ред. " Тимчасової комісії для розгляду давніх актів" при канцелярії київського, волинського й подільського генерал-губернатора.

У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади. З 1878 р. — професор російської історії Київського університету, голова Історичного Товариства Нестора-літописця (з 1881 р.), організатор археологічних з'їздів в Україні.

Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 р., похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка №7). У квітні 1967 року на могильній плиті В. Антоновича зроблено напис «Антонович Володимир. 1834—1908. Український історик».

Наукова діяльність

Антонович — автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 9 томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України 16—18 століть. Вступні статті Антоновича до цих томів присвячені

Історії козацтва

«О происхождении козачества», 1863;

«Последние времена козачества на правом берегу Днепра по актам 1679—1716 гг.», 1868),

Гайдамаччини

О гайдамачестве», 1876 і

«О мнимом крестьянском восстании на Волыни в 1789 г.», 1902),

Селянства

«О крестьянах в Юго-Западной России по актам 1770—1798 гг.», 1870),

Шляхетства

«О происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России», 1867),

Міст і міщанства

«О городах в Юго-Западной России по актам 1432—1798 гг.», 1870),

Церкви

Об унии и состоянии православной церкви с половины 17 до конца 18 в.», 1871).

Інші головні праці Антоновича:

«Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти великого князя Ольгерда» (1877-78);

«Киев, его судьба и значение с 14 по 16 ст.», (1882);

«Уманський сотник Іван Гонта» (1882);

Монографии по истории Западной и Юго-Западной России» (1885).

За редакцією Антоновича вийшли також

«Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей» (1874);

«Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной России» (1888) (див. також Літопис подій у Південній Русі);

«Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси» (1890—1896);

Дневник Станислава Освенцима» (1643—1651) та інші.

Антоновичу належать історичні примітки до видання М.Драгоманова «Исторические песни малорусского народа» (1874—1875)

Найважливіші праці Антоновича з археології:

«Раскопки в земле древлян» (1893);

«Археологическая карта Киевской губернии» (1895);

«Археологическая карта Волынской губернии» (1902);