Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Середовище розробки






Для розробки даного програмного додатку було вирішено використати мову програмування Java 7.0 та базу даних MongoDB 3.0. Розробка програмного забезпечення велася в засобами NetBeans 8.0. Вибір мови програмування пов'язаний насамперед з тим, що ця мова є платформо незалежною тому створений програмний додаток можна використовувати на різних операційних системах будь то Windows чи Linux. Також ця мова має велику кількість зовнішніх бібліотек, що спрощують роботу з медичними зображеннями, створенням інтерфейсів користувача та взаємодією з базами даних. Також в даному середовищі дуже просто працювати з візуальним відображенням результатів роботи у вигляді графіків. MongoDB як база даних була вибрана через те, що взаємодія з нею відносно легша ніж взаємодія з типовими реляційними базами даних. Отже зважаючи на те, що Java є пристосованою для роботи з сигналами та графічного відображення результатів, тому саме вона був обраний для реалізації нашого алгоритму.

До складу Java також входить середовище Swing для створення додатків з графічним інтерфейсом користувача.

Рисунок 2.1.1 – Вікно розробки середовища Swing

Робота в цьому середовищі досить проста – елементи керування (кнопки, поля, списки і т.д.), котрі розміщуються за допомогою мишки, а потім програмуються події, котрі виникають при зверненні користувача до даних елементів керування. Кожен з цих елементів має свої параметри такі як розмір, колір і т.д., їх можна задавати та змінювати у відповідному вікні – інспекторі елементів.

Рисунок 2.1.2 – Інспектор елементів

Додаток може складатися як з одного основного вікна, так і з декількох вікон і реалізувати виведення графічної і текстової інформації, в основне вікно додатку і в окремі вікна. Ряд функцій Java призначений для створення стандартних діалогових вікон відкриття і збереження файлу, друку, вибору шрифту, вікна для введення даних та інше, котрими можна користуватися у власних додатках

Що стосується виведення результатів у графічній формі, то в Java, як було сказано вище, є набір функцій, котрі застосовується в цих цілях. Для двомірних графіків застосовуються бібліотеки JFreeChar, 3DplotLib.

Рисунок 2.1.3 – Приклад застосування JFreeChart

Для виводу зображення на екран застосовується компонент JLabel.

Рисунок 2.1.4 – Приклад застосування компонента JLabel

 

Для вводу інформації такі компоненти як JSlider.

Рисунок 2.1.5 – Приклад застосування компонента JSlider

Отже Java ідеально підходить для реалізації алгоритмів, котрі нам необхідно реалізувати в нашому програмному додатку, тому як було сказано вище, для розробки був обраний саме він.

 

2.2 Робота з розробленим програмним забезпеченням та результати досліджень

Розроблений інтерфейс є гранично простим і зрозумілим користувачу.

Робота програми починається з вікна старту, на якому присутні кнопки вибору файлів з жорсткого диску та поле вибору файлів з бази даних.

Рисунок 2.2.1 – Початкове вікно

В цьому вікні користувачу пропонується вибрати папку з дослідженнями, де збережені файли формату DICOM.

Рисунок 2.2.2 – Діалогове вікно для вибору папки з дослідженнями

Рисунок 2.2.3 – Діалогове вікно для пошуку досліджень в базі даних

Після вибору файлу програма зчитує з нього інформацію.

Рисунок 2.2.4 – Зображення основного вікна результатом роботи адаптивного фільтру

Висновок до розділу 2

В даному розділі було представлено алгоритм виділення інваріантних відносно зсуву ознак біомедичних сигналів та зображень. Даний алгортм можливість видалити з сигналу артефатки та в результаті класифікувати сигнал.

Сформований проект програмного додатку, котрий було реалізовано в середовищі розробки MatLab. Також представлені інструкція для роботи з додатком та результати дослідження сигналу ЕЕГ.

 

РОЗДІЛ 3 ОХОРОНА ПРАЦІ

Вступ

У дипломному проекті реалізовано систему для адаптивної фільтрації зображень динамічної контрастної магнітно-резонансної томографії. Програмний комплекс використовується для фільтрації зображень мозку отриманих під час динамічної магнітно-резонансної томографії. В даному розділі розглядається необхідні засоби безпеки та охорони праці в лабораторному кабінеті, враховуючи експлуатацію програмного забезпечення.

3.2 Характеристика приміщення для роботи з програмним забезпеченням

Проведемо опис кабінету для роботи з програмним забезпеченням. План та опис приміщення відображено в таблиці 3.2.1 та на рисунку 3.2.1. З переліком предметів можна ознайомитись в таблиці 3.2.2.

Таблиця 3.2.1 Характеристика комп’ютерного кабінету

Параметри Характеристика
Характеристика приміщення Сухе, не запилене
Параметри кабінету, м 7х4х3.1
Працюючі місця 3 чол.: 2 оператори ПК, 1 оператор МРТ
Площа, м2  
Об’єм, м3 86, 8
Природне освітлення, мм 1 вікно, 1800
Природна вентиляція Вентиляція загальна
Опалення Центральне водяне
Підлога Вкрито паркетом
Товщина та покриття підлоги, мм 300, паркетна дошка
Стіни Вкрито бежевою водоемульсійною фарбою
Товщина та покриття стін, мм 250(зов), 200(внт.), водоемульсійні фарби
Стеля Вкрито білою водоемульсійною фарбою
Товщина та покриття стелі, мм 200, водоемульсійна побілка

 

Таблиця 3.2.2 Перелік предметів на плані робочого кабінету

Назва Характеристика Кількість, шт Позиція
  Шафа, мм 1200х400х1800 та 800х400х1800    
  Комп’ютер Тип Intel PC/ATX. Блок живлення на 300 Вт.    
  Настільна лампа, Вт ПРА, 72 Вт    
  Стіл, мм 1200х550х750    
  Лампа ЛТБ 80    
  Крісло -    
  Вікно, мм      
  Радіатор, Вт AEG 586, 160    
  Пожежна сигналізація «Галеон»    
  Система кондиціювання LG MS07AH    
  Вогнегасник Вуглецевий ВВ2    
  Магнітно-резонансний томограф Siemens 1.0T Harmony    

Рисунок 3.2.1 – План приміщення

 

3.3 Робочі операції

За енергетичними витратами, робота відноситься до категорії «легка – 1а». Порівняння реальних даних з нормативними вказані в таблиці 3.3.1.

Таблиця 3.3.1 – Порівняння реальних даних з нормативними

Характеристика Нормативне значення Реальне значення
Площа на одного робітника, м2 Не менше 6 9, 3
Об’єм на одного працюючого, м3 Не менше 20 28, 9
Розмір дверей, м 1, 7-2, 5х0, 9 2, 5х0, 9
Розмір вікон, м 1, 5х1, 5 1, 7х1, 8

Реальне значення площі та об’єму на одне робоче місце відповідають нормі, заходи приймати не потрібно.

3.4 Оцінка потенційних небезпек і шкідливих виробничих факторів

Визначено небезпечні і шкідливі виробничі фактори в кабінеті відповідно до ГОСТ 12.0.003-74, що дозволять виявити небезпеки та розробити заходи по покращенню(нормалізації) умов праці в таблиці 3.4.1

Таблиця 3.4.1 – небезпечні і шкідливі виробничі фактори в процесі роботи з програмою

  Технологічна операція Небезпечні і шкідливі виробничі фактори в процесі роботи з програмою
Фізичні Хімічні Біологічні Психофізичні
Робота з програмним забезпеченням - Підвищений рівень шуму - Статична електрика - Підвищений рівень випромінення - пил - відсутні Розумове перенавантаження, монотонність праці

 

3.5 Мікроклімат

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 роботу відносять до легкої категорії 1а, тому у даному приміщенні необхідно забезпечити наступні параметри мікроклімату(таблиця 3.5.1).

Таблиця 3.5.1 – Джерело впливу на мікроклімат в приміщенні

Джерело зміни показників мікроклімату Наслідок
  Нагрівання комп’ютерної техніки Нагрівання відео приборів, процесора комп’ютера та вихід зі строю
  Висока температура повітря зовні Напруженість та зменшення працездатності працівника
  Низька температура повітря зовні Некомфортні умови праці для працівника
  Протяги Захворювання працівників, збільшення кількості пилу

У таблиці 3.5.2 вказан стан приміщення, розроблені заходи для того, щоб нормалізувати умови мікроклімату в приміщенні в таблиці 3.5.3.

Таблиця 3.5.2 – Нормальні та реальні параметри мікроклімату

Період року Температура повітря, 0С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
Норм. зн Реал.зн Норм. зн Реал.зн Норм. зн Реал.зн
Холодний 22-24 22-25 60-40   0.1 0.1
Теплий 23-25 22-25 60-40   0.1 0.1

Значення параметрів мікроклімату у робочому приміщенні не перевищує нормативних значень згідно ДСН 3.3.6.042-99. Заходи для нормалізації показників мікроклімату вказані в таблиці 3.5.3.

Таблиця 3.5.3 – Заходи для нормалізації показників мікроклімату

Заходи Реалізація
  Технічні В обл.. Вмонтована система охолодження
В прим т.п.р Система кондиціювання LG MS07AH, зволожувач повітря
х.п.р Радіатор(6 секція) AEG 586
  Організаційні Система автоматичного закриття дверей, вікон «КВЕД»
  ЗІЗ Одяг відповідний до температури і пори року

 

3.6 Освітлення

Основна частина роботи відбувається із зображенням на екрані монітора. Фон програми світлий, точність зорової роботи середня. У робочому кабінеті присутнє природне та штучне освітлення(таблиця 3.6.1)

Таблиця 3.6.1 – Джерела небезпеки пов’язані із освітленням

Джерела небезпеки Наслідок
  Недостатнє місцеве освітлення Перенапруження і як наслідок порушення зору працівника, зниження рівня працездатності
  Підвищена яскравість світла
  Неправильне налаштування моніторів

Забезпечення освітленням приміщення описано в таблиці 3.9.

Таблиця 3.6.2 – Освітлення приміщення

Тип освітлення Характеристика
Освітлювальна лампа 3шт, ЛТБ 80
Настільна лампа 3шт, ПРА 72Вт
Вікно Бокове, 1, 7м х 1, 8м, в зовнішній стіні

Реальні значення освітлення в кабінеті відповідають вимогам нормативних документів ДБН В.2.5-28-2006 та ДСанПіН 3.3.1.007-98, проте для нормалізації можуть вживатися заходи описані в таблиці 3.6.3

Таблиця 3.6.3 – Заходи уникнення наслідків ненормативного освітлення

Заходи Реалізація
  Технічні при недостатній освітленості Додаткові джерела освітлення(додаткові настільні лампи) чи більш яскраві лампи ЛТБ
  Технічні при зайвому освітленні Лампи ЛТБ меншої потужності та яскравості
  Організаційні Комфортні налаштування монітора під фізичні особливості працівника
  ЗІЗ Окуляри

3.7 Шум і вібрація

Шум і вібрація виступають одним із негативних факторів, що впливають на роботу працівника(таблиця 3.7.1).

Таблиця 3.7.1 – Джерела шуму

Джерело шуму Наслідок
  Система охолодження комп’ютера Пригнічення ЦНС, емоційна напруженість працівника, що може призвести до помилки в роботі
  Установки для кондиціювання повітря
  Рухомі механізми МРТ  

Після визначення джерел шуму та наслідків впливу, визначено реальні та нормативні значення шуму(таблиця 3.7.2), заходи уникнення можливих небезпек(таблиця 3.7.3).

Таблиця 3.7.2 – Реальні та нормативні значення шуму

Обладнання Нормативні значення Реальні значення
Комп’ютер PC/ATX Не більше 60дБА 40дБА
Мотор Parker Calzoni Radial Piston Motor для обертання котушки та магніту МРТ 55дБА
Система кондиціювання 47дБА
Радіатор 20дБА
Зовнішній шум 40дБА

Рівень шуму у приміщенні не перевершує встановлені норми за ДСН 3.3.6.037-99.

Таблиця 3.7.3 – Заходи уникнення небезпек

Заходи Реалізація
  Організаційні Раціональне розташування обладнання
  Технічні сист.ох.комп. Встановлення більш потужних куллерів або масляного охолодження
Сист.кондиц. Малошумне обладнання LG MS07AH
    Мотор МРТ Встановлення МРТ на підножки, що будуть гасити вібрації та вирівняють горизонтальне положення МРТ
  ЗІЗ Навушники Sony

 

3.8 Випромінення та статична електрика

У даному розділі наведено джерела небезпечних випромінювань та наслідки для працівника при тривалому впливі(таблиця 3.8.1).

Таблиця 3.8.2 – Джерела випромінення та його наслідки

Джерело небезпеки Наслідок
  Електромагнітне випромінювання від комп’ютера(екран та блок живлення) Болі у голові, сповільнення пульсу, порушення діяльності серцево-судинної системи
  Електромагнітне випромінення МРТ Болі у голові, сповільнення пульсу, порушення діяльності серцево-судинної системи
  Статична електрика внаслідок поляризації металевих частин комп’ютера Порушення ЦНС, нагрівання шкірного покриву, мимовільне скорочення м’язів

Після визначення джерел випромінення та його наслідків, визначено реальні та нормативні значення випромінення та заходи щодо уникнення можливих небезпек наведено в таблиці 3.8.3 та 3.8.4.

Таблиця 3.8.3 - Реальні та нормативні випромінення

Обладнання Нормативні значення Реальні значення
МРТ Не більше 10В/м, на відстані 0, 3 м – 1В/м для електричного поля; 250 нТл на відстані 0, 3 м від МРТ для магнітного поля; 150 нТл
Комп’ютер PC/ATX 0, 3 В/м
Екран комп’ютера 0, 5 В/м

Таблиця 3.8.4 – Заходи для уникнення небезпек спричинених випромінюванням

Заходи Реалізація
  Організаційні Проведення переривів з деяким інтервалом часу
  Технічні в обл. Встановлення ЖК-моніторів. Встановлення захисних плівок на монітор, встановлення захисних екранів довкола основного магніту. Автоматична калібровка магнітного поля котушками індукції.
в прим. Захист вікон сітками, металізованими шторами
  ЗІЗ Спеціальні захисні окуляри від електромагнітного випромінювання

 

Таблиця 3.8.5 – Заходи для уникнення небезпек спричинених статичною електрикою

Заходи Реалізація
  Організаційні Інструктажі для працівників по роботі зі статичними поверхнями
  Технічні в обл. Заземлення устаткування та покриття його поверхні антистатичним засобом
в прим. Зволоження повітря зволожувачем Boneco
  ЗІЗ Не передбачено

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.