Розділ І.

ЗМІСТ

Я не боюся ще й ще раз повторити:

турбота про здоров’я – це найважливіша

праця вчителя.

Від життєрадості, бадьорості дітей

залежить їхнє духовне життя, світогляд,

розумовий розвиток, міцність знань, віра,

в свої сили.

В.О.Сухомлинський

ВСТУП

Останнім часом викликає занепокоєння катастрофічне по­гіршення здоров'я учнів. Поряд із несприятливими соціальними та екологічними чинниками визнається і негативний вплив на здоров'я дітей «шкільного фактора» — найбільш значимого за тривалістю і силою впливу.

Аналіз ситуації зі здоров'ям дітей показує, що об'єктивно існу­ють суперечності між традиційним рівнем реалізації діяльності вчи­телів і сучасними потребами суспільства в інноваційних підходах педагога-новатора з творчим, науковим мисленням; між потребою суспільства в здоровому підростаючому поколінні та фактичним станом здоров'я учнів. Очевидно, що виховна система, зміни в змісті та організації діяльності навчальних закладів, їх інноваційна спря­мованість повинні бути тісно пов'язані з проблемою збереження та зміцнення здоров'я всіх учасників освітнього процесу.

Питанню збереження і зміцнення здоров’я дитини, необхідності створення умов для виховання у дітей активності і витривалості, формування здорового способу життя приділялася увага в роботах В. Бехтерєва, П. Блонського, С. Гессена, Я.А. Коменського, П. Лесгафта, Дж.Локка, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін.

Основи здорового способу життя дитини, ціннісного відношення до здоров'я необхідно закладати вже на початковому етапі шкільного навчання, оскільки в цей період діти особливо сприйнятливі до виховних впливів. Це пов'язано з інтенсивним соціальним розвитком психіки та її основних підструктур, зміною способу життя дітей, новими інтересами й обов'язками, потребами, найважливішою з яких постає потреба в навчанні, набутті нових знань, вмінь та навичок (Л. Божович, В. Давидов, С.Рубінштейн).

Серед сучасних науковців, які займаються питаннями формування ціннісних орієнтацій молоді на збереження здоров’я, слід відмітити дослідження І. Беха, Г. Ващенка, Т. Глазько, Д. Давиденка, Р. Купчинова, С.Лапаєнко, С. Омельченка, Н. Паніної, Т. Титаренко, Ю. Щедрина, О.Яременка та інших.

Упродовж останніх десятиліть відзначається тривожна тенденція погіршення здоров’я дітей, їх фізичної підготовленості. Аналіз структури захворюваності школярів за класами хвороб, виявив наступне: у 1 класі налічується 30 % дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі – 50%, (за матеріалами заступника директора Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України Надії Польки).

Вже у 1 класі відхилення з боку опорно-рухового апарату мають до 11% школярів, носоглотки – 25 %, нервової системи – 30%, органів травлення – 30%, алергійних проявів – 25 %. [3, 5]

Від 1 до 9 класу частота зниження гостроти зору зростає у 1, 5 рази, частота порушень постави – у 1, 5 рази, розповсюдженість хвороб органів травлення – у 1, 4 рази, розповсюдженість хвороб ендокринної системи – у 2, 6 рази. В той же час лише 5% учнів, за даними медичної документації, відносяться до спеціальної медичної групи з фізичного виховання. 41% школярів III групи здоров’я мають незадовільний адаптаційний потенціал; з них вправи на витривалість, які є обов’язковими, виконують 54% учнів, що свідчить про занадто високу фізіологічну ціну досягнення результату на уроках. І лише у 7% школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму.

Це пов’язано не тільки зі змінами, що сталися в економіці, екології, умовами праці та побуту населення, але і з недооцінкою в суспільстві оздоровчої та виховної функцій, що позначилося на гармонійному розвитку особистості. Згідно з даними вчених, здоров’я людини більш ніж на 50 % зумовлено її способом життя, близько 40 % – соціальними і природними умовами, а також спадкоємністю, і лише 10 % залежить від медичного обслуговування. Саме тому необхідно вже з раннього віку виховувати в дітей свідоме відношення до власного здоров'я, до розуміння того, що здоров’я – найбільша цінність у життєдіяльності людини.

Це ще раз доводить, що охорона здоров’я школярів вимагає від педагогів пошуку ефективних шляхів вирішення цієї проблеми. Необхідно організувати таку навчальну діяльність, яка б допомогла як учневі, так і вчителеві зберегти здоров’я. Адже процес формування здорового способу життя учнів набуває ефективності за умови системного проведення просвітницької роботи з учнями, співпраці педагогів із батьками учнів, включення їх в активну діяльність.

Розділ І.