Оцінка запасів

Виробничі зап аси в б ух галтерському об ліку

оцінюють за кожним етапом їх надходження,

використання чи зберігання. За основу використовують принци-

пи оцінки, передбачені П(С)БО 9 «Запаси» (рис. 7.2).

Вартість придбаних запасів включає такі фактичні витрати:

суми, що сплачується згідно з договором постачальнику за вира-

хуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих

податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються

підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які

безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведення їх до ста-

ну, в якому вони придатні до використання в запланованих цілях.

Рис. 7.2. Оцінка запасів відповідно до П(С)БО «Запаси»

Виготовлені власними силами виробничі запаси підприємства

оцінюються за собівартістю їх виробництва (ПСБО 16 «Витрати»).

Запаси, внесені до статутного капіталу підприємства, оціню-

ються за погодженою засновниками підприємства справедливою

вартістю.

Запаси, отримані підприємством без відповідної оплати, оці-

нюються за їх справедливою вартістю.

Запаси, що надійшли в результаті обміну на відповідні подібні

запаси, оцінюються за балансовою вартістю переданих запасів.

Запаси, які придбані в обмін на неподібні запаси, оцінюються

за справедливою вартістю переданих запасів, збільшених (змен-

шених) на суму грошей чи їх еквівалентів, що була передана (опла-

чена) в процесі обміну.

Залежно від шляхів надходження запасів первісна вартість їх

визначатиметься за різними методиками (рис.7.3).

Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо визначи-

ти первісну вартість, запаси можуть оцінюватися та відображати-

ся за справедливою вартістю з наступним коригуванням до пер-

вісної вартості.

Найбільш розповсюдженим методом надходження виробничих

запасів на підприємство є запаси, що придбані за плату. В такому

випадку їхньою первісною вартістю буде вважатися собівартість,

яка складається з таких фактичних витрат:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику

(продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які

не відшкодовуються підприємством;

• транспортно-заготівельні в итрати;

• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням за-

пасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для

використання у запланованих цілях.

Кожного разу при відпуску запасів у виробництво, продажу або

іншому вибутті виникають труднощі визначення ціни їх відпуску.

Це відбувається тому, що запаси одного й того ж виду можуть над-

ходити на підприємство за різними цінами. П(С)БО 9 «Запаси» про-

понує п’ять можливих методів оцінки запасів при їх вибутті: іден-

тифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньо-

зваженої собівартості; собівартості перших за часом надходжень

запасів (ФІФО); нормативних витрат; ціни продажу (рис. 7.4).

Рис. 7.3. Складові первісної вартості запасів

Рис. 7.4. Методи оцінки вибуття запасів

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування

або однорідна група (вид). Для всіх одиниць бухгалтерського обліку

запасів, що мають однакове призначення та однакові умови вико-

ристання, застосовується тільки один із методів вибуття запасів.

Доцільність вибору того чи іншого методу оцінки запасів при їх

вибутті залежить від технології їх використання, умов діяльності

та облікової політики підприємства.