Написання прізвищ, та географічних назв

Написання окремо. Окремо пишемо:

а) географічні назви, що складаються з прикметника або порядкового числівника та іменника: Біла Церква, Верхня Силезія, Давидів Брід, Залісся Перше.

б) власні назви й номенклатурні родові назви при них: Головний Кавказький хребет, Кримський півострів, Фінська затока, Чорне море; затока Святого Лаврентія

в) географічні назви, що становлять сполучення імени та прізвища або імени й по батькові: селище Лев Толстой (але Лев-Толстовський район).

2. Написння разом. Разом пишемо:

а) географічні назви — іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопілля, Верхньодніпровськ, Кам’яногірка, Малоярославець, Новосибірськ.

б) географічні назви, утворені від числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: Дворіччя, П’ятигорськ та ін.;

в) географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники: Вернигородок, Гуляйполе, Копайгород.

г) географічні назви, утворені від двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболози, Індокитай, Страхолісся, Югославія; верболозівський, індокитайський, страхоліський, югославський. Але у випадках, де значення складників є досить самостійними, пишемо дефіс: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор’я, Волго-Донський канал та ін.;

ґ) географічні назви з другою частиною -город, -град, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Китайгород, Новгород; Белград, Волгоград; бранденбурзький, давгавпільський, рудольфштадтський;

д) прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без суфіксів -зьк-, -ськ-, -цьк- і суфіксів присвійности) та іменника: біломорський (від Біле море), новомеський (від Нове Місто), яснополянський (від Ясна Поляна); житньогірський (від Житні Гори).

Написання через дефіс. Через дефіс пишемо:

а) географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Баня-Лука — баня-луцький.

б) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імени та прізвища (прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Дмитро-Варварівка — дмитро-варварівський, Івано-Франківськ — івано-франківський, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, Олександро-Пащенкове — олександро-пащенківський, але Петропавлівка;

в) географічні назви, що складаються з иншомовних елементів, а також похідні від них прикметники: Аддис-Абеба, Буенос-Айрес, Іссик-Куль, Кизил-Орда, Нар’ян-Мар, Ріо-Негро, Улан-Уде; аддис-абебський, буенос-айреський та ін. Але назви з другими компонентами -даг, -дар’я, -тау пишемо разом: Алатау, Амудар’я, Аюдаг, Копетдаг, Сирдар’я, Чатирдаг; амудар’їнський та ін.;

г) географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., з кінцевими частинами -ріка, -гора і под. та -ривер, -ситі, -сквер, -стрит, -фйорд і похідні від них прикметники Соль-Ілецьк, Спас-Клепики, Усть-Каменогорськ; Вест-Індія, Іст-Лондон, Нью-Йорк, Сен-Сальвадор, Сан-Франциско, Санкт-Петербург, Сант-Яго, Санта-Клара, Сен-Готард, Сент-Луїс; Москва-ріка, Сапун-гора; Фолл-Ривер, Атлантик-Сіті, Сахо-сквер, Уолл-стрит, Бонна-фйорд; соль-ілецький, усть-каменогорський; вест-індійський, нью-йоркський, сан-франциський; фолл-риверський, атлантик-сітінський та ін.;

ґ) географічні назви, що складаються з двох іменників, поєднаних між собою прийменниками або иншими службовими словами, а також утворені від них прикметники: Альтгайм-біля-Ульма, Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Булонь-сюр-Мер, Бург-ель-Араб, JIa-Mанш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро, Сен-е-Уаз (департамент); новосілківський-на-Дніпрі, ростовський-на-Дону, франкфуртський-на-Майні, ярський-під-зайчиком; булонь-сюр-мерський, бург-ель-арабський, ла-маншський, ла-платський і т. ін.;

д) прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -їн, -ськ, -цьк, -зьк: давидово-брідський (від Давидів Брід), олійниково-слобідський (від Олійникова Слобода), мишурино-різький (від Мишурин Ріг), вільшансько-новоселицький (від Вільшанська Новоселиця), вінницько-ставський (від Вінницькі Стави);

е) прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імени та прізвища: івано-франківський (село Івана Франка)