Спостереження за словами, що належать до різних частин мови, та службовими словами

Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова — назви предметів, ознак, дій; повторити поняття «частини мови», «іменник», «прикметник», «дієслово»; формувати вміння розрізняти самостійні частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 83, с. 43)

Учні зачитують слова до кожної схеми.

Учитель може запитати, які значущі частини слова є в тому чи іншому слові.

2. Вибіркове списування

— Випишіть з тексту споріднені слова. Виділіть у них корінь.

Коло нашого села невеликий ліс. От іде лісничий лісовою стежкою, оглядає своє господарство. Лісник знає тут кожне деревце, кожну галявинку.

3. Словниковий диктант

Безвусий, безголосий, розбити, розтовкти, сказати, зшити, під’їхати, об’ява, заявити, проїзд.

— Виділіть у словах префікси. Поясніть їх правопис.

4. Каліграфічна хвилинка

Жж Жж Жж жай во ро нок

— Запишіть каліграфічно.

— Ой чого ти, жайворонку,

Рано з вирію вилітав?

Ще по горах сніженьки лежать,

По долинах криженьки стоять.

— А я тії сніженьки крильцями розмечу,

А я тії криженьки ніжками потопчу.

— Визначте суфікси у виділених словах.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми здійснимо подорож до країни Морфології. У ній живуть різні частини мови.

Не задумавсь, відкіль

оті у нашій мові злитки золоті?

Як намистинки диво калинове –

частини мови!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав — іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло — визначати речі, —

ім’я, найменування і наймення;

робота, біль, і радість, і натхнення.

Ну, а візьмемо назву — дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу до нього не навів.

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету.

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх — красиві, поетичні!

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

Д. Білоус

— Сьогодні ми пригадаємо вивчені у 3-му класі самостійні частини мови, будемо розрізняти їх за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

Частини мови

Самостійні Службові

Іменник

хто? що?

є назвою предмета Прикметник

який? яка? яке? які?

є ознакою предмета Прийменник

Сполучник

Дієслово

що робити? що зробити?

що робив? що роблять?

називає дію предмета

— Назвіть частини мови, які є самостійними.

— Що називають іменником? прикметником? дієсловом?

— Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

2. Письмо з коментуванням

— Запишіть речення. Визначте, до яких частин мови належать слова в реченні.

У вересні діти прийшли до рідної школи і сіли за парти.

3. Колективне виконання вправи 84 (с. 44)

1) Виразне читання вірша і знаходження слів, вжитих у переносному значенні.

2) Гра «Назви частину мови».

Учитель називає слова із вправи, а учні сигналізують карткою із зображенням літер «І», «П», «Д».

3) Самостійна робота.

— Запишіть речення з іменником мати.

— Запишіть речення з дієсловом мати.

Перевірка виконаної роботи.

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Усне виконання вправи 85 (с. 44)

— Поясніть виділений у тексті вислів.

— Які прикметники використав автор у своєму вірші?

Усне виконання третього завдання вправи.

2. Виділення службових слів. Вправа 86 (с. 44)

— Які службові слова ви почули у лічилці?

— Чи можна поставити до них питання?

— Яку роль у реченні вони виконують?

3. Пояснювальний диктант

— Запишіть під диктування слова, розміщуючи їх у три колонки: іменники, прикметники, дієслова.

Радість, допомагати, чудовий, школа, веселий, батько, слухати, високий, прочитати, українська.

Висновок. Кожне слово належить до певної частини мови.

4. Самостійна робота

— Доберіть спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови.

1 варіант

Білизна —...,...;

зима —...,...;

радість —...,...

2 варіант

Мороз —...,...;

шум —...,...;

праця —...,...

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що вчилися робити на уроці?

— Як дізнатися, до якої частини мови належить те чи інше слово?

— До яких слів не можна поставити питання?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 86 (3), с. 44.

№24 УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ НА ОСНОВІ ВРАЖЕНЬ ВІД ЕКСКУРСІЇ «КРАСА ОСІННЬОГО ПАРКУ»

Мета: ознайомити учнів з осінніми змінами в природі; вчити висловлювати свої враження, використовуючи мовні засоби спілкування; збагачувати словниковий запас; розвивати вміння правильно будувати речення в монологічному і діалогічному мовленні; виховувати любов до природи, естетичне сприймання навколишнього.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Поетична сторінка

Ясне сонце не гріє

Холодок повіва,

Затихає, жовтіє

На узліссі трава.

Осипаються клени,

Листя з дуба летить...

Лиш ялинка зелена

Серед лісу стоїть.

Грицько Бойко

— Якими барвами осінь розмалювала парк?

— Що вабить око в осінньому парку?

— Що викликає сум?

Хто в хустині червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчина маленька

Назбирать прийшла грибів?

Ні, не дівчина там стала, —

Горобина виростала,

Ту хустину гаптувала

Щедра осінь золота.

М. Познанська

— З ким поетеса порівнює горобину?

— У якому значенні вжито слово хустина?

— Що означає слово гаптувала?

— Доберіть синоніми до цього слова.

2. Бесіда

— Чи співзвучні слова віршів із тим, що ви бачили в парку під час екскурсії?

— Що особливого помітили?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці розвитку зв’язного мовлення ви будете вчитися складати твір на основі власних вражень від екскурсії, використовуючи мовні засоби спілкування.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підготовча робота до складання твору

— Доберіть епітети до слова осінь. (Золота, чарівна, чаклунка)

— Доберіть антоніми до прикметників, що характеризують осінь.

Сумна —... (весела).

Тривожна —... (спокійна).

Буденна —...(святкова, урочиста).

Тепла —... (холодна).

— За якими деревами ви спостерігали в парку?

2. Створення словникової скарбнички

пожовкле шелестить тривожно

червоне тремтить урочисто

зелені стоять непокірно

кремезні танцюють весело

жовте опадають замріяно

золоті торкнулася непомітно

багряні красуються по-особливому

металевий дзвенить безшумно

пишні пливуть хороше

суха шумить казково

3. Робота в парах

— Опишіть свою рослину, використовуючи найвлучніші слова та вирази. А щоб легше було це зробити, використайте словникову скарбничку.

4. Усна побудова розповіді

5. Фізкультхвилинка

Осінній дощик крапотить,

Листок від холоду тремтить.

Краплина вдарила важка

І відірвала геть листка.

І закружлявся він в падінні.

Оглянув барви всі осінні,

Над ставом трішки покружляв —

Де впасти місце вибирав.

Та часу мало мав листок,

То й ліг в травичку під дубок.

Лежать там буде до весни

І бачити солодкі сни.

6. Запис твору в зошитах

7. Зачитування написаних творів

8. Виправлення типових мовних помилок

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чого навчилися на цьому уроці?

— Якими потрібно бути під час екскурсії? Чому?