Методика етапу Осмислення знань

Осмислення знань - це заглиблення в суть явищ, процесів. Воно передбачає насамперед розкриття внутрішніх закономірних зв'язків і відношень між об'єктами вивчення або в середині об'єктів, між їх складовими елементами.

Основними прийомами й операціями в осмисленні є аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, порівняння і узагальнення, застосування логічного і генетичного (історичного) підходу, моделювання, системний аналіз тощо.

З метою осмислення на уроці нового матеріалу учитель може запропонувати учням відповісти на питання підручника, усно скласти тези виучуваного матеріалу, відтворити про себе правила, формули та інші теоретичні положення. Важливо при цьому звернути увагу учнів не тільки на засвоєння фактів, подій і теоретичних висновків, які з них випливають, а й на глибоке осмислення тих світоглядних, моральних, естетичних ідей, які містяться в новому матеріалі.

Методика етапу " Узагальнення та систематизація знань ”

Дидактична мета етапу – це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання.

Щоб зрозуміти методику організації, спочатку пригадаємо суть процесів, що його складають.

Узагальнення є розумовим об’єднанням об’єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів:

1. первинне узагальнення, яке здійснюється під час сприймання та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формується уявлення;

2. поняттєве узагальнення, відбувається у процесі осмислення суті сприйнятих об’єктів і призводить до утворення окремих понять;

3. міжпоняттєве узагальнення, полягає у визначенні загальних та істотних ознак і властивостей понять, що формуються в процесі переходу від менш загальних до більш загальних понять у систему, в розкритті зв’язків і відносин між елементами цієї системи, в розташуванні їх у певному порядку та раціональній послідовності.

Узагальнення будь – якого рівня тісно пов’язане з систематизацією.

Систематизація – це розумова діяльність, у процесі якої знання про об’єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи, які відображають реально існуючі, природні.

Так будь–який природний об’єкт є цілісною системою взаємозв’язаних елементів.

Систематизація здійснюється на основі відтворення (актуалізації) знань у необхідній послідовності. Актуалізуються знання двома шляхами. Якщо матеріал складний і виникають труднощі під час його засвоєння, то перевага надається розв’язанню репродуктивних навчально-пізнавальних задач (репродуктивному відтворенню). Це сприяє і закріпленню засвоєних знань.

Тоді, коли матеріал добре засвоєний, актуалізація відбувається через розв’язання продуктивних навчально – пізнавальних задач, тобто через застосування знань. Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнення текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно – символічних схем, складання планів з участю учнів тощо

Перелічені прийоми можуть застосовуватися під час засвоєння як опора для осмислення, запам’ятовування, а потім систематизації і узагальнення

Методика " Підсумок уроку”

Підсумок уроку - невід'ємна складова даної організаційної форми навчання. Урок слід завершувати таким чином, щоб учням було зрозуміло, яких результатів вони досягли за даний проміжок навчального часу, чи вирішені всі освітні завдання і виконана чи мету.

Цей етап передбачає зіставлення мети і завдань уроку з одержаними результатами, виявлення рівня засвоєння учнями нових понять, фактів, законів, способів дій. Для вчителя важливо оцінити роботу всього класу та окремих учнів, обґрунтувати виставлені бали і дати відповідні педагогічні рекомендації стосовно вдосконалення навчальної роботи.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє, якими знаннями оволоділи учні, як працював клас, окремі учні.

Цей етап стосується не тільки результатів оволодіння змістом теми уроку, а й оцінки діяльності класу чи окремих учнів. При цьому вчитель може ставити запитання такого змісту: " Яку тему вивчали на уроці? Про що вивчали? За яким планом працювали на уроці? Які завдання виконували? тощо”. Обов’язково оцінюється робота класу на уроці.

1. «Мікрофон» (передаючи мікрофон ланцюжком, учні називають головні риси);

2. Складання «Асоціативного куща»;

3. «Вірю — не вірю» (учитель пропонує відповісти на запитання, що починається словами «Чи вірите ви в те, що...»)

Методика етапу " Організація домашньої роботи”

Домашня робота – це вид позаурочної навчально – пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв’язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним продовженням. Її зміст, тобто елементи знань (конкретні факти, уявлення, поняття) про об’єкти і явища природи, зв’язки між ними, способи діяльності, що були метою цілеспрямованого оволодіння учнями, складають зміст домашніх завдань.

Дидактичними цілями домашньої роботи можуть бути:

- розширення і поглиблення засвоєних знань;

- конкретизація засвоєних знань:

- застосування засвоєних знань: у знайомій ситуації; у новій ситуації;

- систематизація засвоєних знань;

- застосування засвоєних способів діяльності: за зразком; у подібній і новій ситуації.

Управління домашньою роботою здійснюється учителем через: а) побудову домашніх завдань; б) підготовку учнів до їх виконання; в) перевірку результатів домашньої роботи та їх оцінювання.

Види домашніх завдань:

- спостереження за об’єктами природи з метою розширення, поглиблення чи конкретизації змісту сформованих уявлень, понять, закономірностей;

- виконання дослідів, щоб закріпити знання про властивості чи умови існування природного об’єкта та уміння виконувати дослід за зразком;

- виконання практичної роботи для закріплення засвоєних знань і умінь;

- робота з підручником з метою повторено усвідомити й осмислити зміст теми уроку;

- робота з додатковою літературою для розширення, поглиблення і конкретизації засвоєних знань;

- завдання з використанням засобів наочності - карти, таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо.

За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів домашні завдання можуть бути індивідуальні, групові, фронтальні.

Задаються вони як під час здійснення всіх етапів процесу навчання, так і на спеціальному етапі. Виконані домашні завдання необхідно своєчасно перевіряти та оцінювати. Оцінку слід мотивувати для того, щоб учень усвідомив досягнуті результати, причини помилок і критерії оцінювання своєї роботи.

ВИМОГИ ДО УРОКУ (засвоєння нових знань)