Туристичні ресурси Львівської області

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ 1.1 Загальні відомості Львівська область розташована в західній частині України. Як адміністративна одиниця вона утворилася 4 грудня 1939 року у складі УРСР. Її площа складає 21, 8 тисяч кв. км. (3, 6% від загальної території України). Чисельність населення – 2560 тис. осіб (5, 4% від загального населення України), міського - 1548 тис. людина (60, 8%), сільського – 1012 тис. осіб (39, 2%). Щільність населення – 117 жит./км². В адміністративному відношенні Львівська область поділяється на 20 районів і має 43 міста (в т.ч. 7 міст обласного підпорядкування), 34 селища міського типу й понад 1850 сільських населених пунктів. 1.2 Географічне положення Львівська область розташована на крайньому заході країни. Область Межує: на півночі і північному сході — з Волинською і Ровенською областями, на заході і південному сході — з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні — із Закарпатською областю, на заході — з Польщею. Довжина області з півночі на південь складає 240 км, із заходу на схід — 210 км. [11] Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.[13] ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ 2.1 Ресурси розвитку рекреаційного туризму За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7, 036%о). 9 структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9, 5%). Провідне місце в структурі рекреаційного потенціалу області займають лікувальні мінеральні води. З восьми типів мінеральних вод, що застосовуються з бальнеології, на Львівщині відомо сім, які виділяються у чотири зони їх поширення. В зоні поширення мінеральних неспецифічних вод типу " Нафтуся" розташовані курорти Трускавець (добовий дебіт родовища складає 47, 2.м3, добу), Східниця (64, 6 м3/добу), Верхньосинєвидненське родовище та близько 40 інших проявів джерел " Нафтусі" із загальними розвіданими та прогнозними ресурсами понад 5000 м3/добу. В зоні поширення лікувальних розсолів з підвищеним вмістом сульфатів розташований курорт Моршин (79, 0 м3/добу). Сумарні розвідані та прогнозні ресурси лікувальних розсолів складають понад 600 м3/добу, з яких на даний час використовується лише приблизно 1 м3/добу. На базі мінеральних сульфатних вод функціонують курорти Великий Любінь (запаси вод - 57, 6 м3. добу), Немирів (320 м3/добу), Шкло (5, 0 м3/добу). Загальні та прогнозні запаси даного типу вод сягають декількох тисяч м3/добу. В даний час використовується лише приблизно 250 м3/добу. Найбільш відомі родовища мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей розташовані в смт. Одеську (220 м3/добу), с. Балучині (158 м3/' добу), смт. Новому Милятині (138 м'/добу), с. Солуки (86 м3/добу). Загальні прогнозні їхні запаси складають близько 27000 м'/добу. В області виявлено також вуглекислі мінеральні води (с. Климець, с. Боберка). Лікувальні торф'яні грязі Львівщини, представлені Немирівським, Велико-Любінським, Моршинським родовищами та родовищем Щкло із загальними запасами 462 тис. м3, повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби функціонування на їх базі санаторно-курортних установ. На Львівщині розташоване найбільше в Україні родовище озокериту - Бориславське. Прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль. Крім бальнеологічних ресурсів Львівщина має інші природні рекреаційні Ресурси (ландшафтні, лісові, водні та ін.). Серед них особливий інтерес представляють гірські місцевості, придатні для гірськолижного спорту, зокрема, Славське, Тисовець, Розлуч, Турка та деякі інші. З лісових ресурсів для розвитку рекреації та туризму найбільш придатні ліси " ерщої групи, які в області займають 271, 1 тис. га, з них: ліси зелених зон - 137, 7 тис. га, курортні ліси - 11, 1 тис. га, ліси спеціального цільового призначення --.6 тис. га, заповідні ліси - 2, 1 тис. га та інші. Природно-заповідний фонд області станом на 1.01.2002 р. складався з 335 об'єктів загальною площею 112, 9 тис. га (5, 2% території області) і представлений всіма категоріями заповідності. Найціннішими з них є заповідник " Розточчя", національні природні парки " Яворівський" та " Сколівські Бескиди". Для водних видів відпочинку, оздоровлення і туризму найбільш придатними є ріки: Дністер, Стрий, Свіча, Західний Буг, окремі штучні водойми в околицях Львова та Яворівському районі. Таким чином, природний рекреаційний потенціал області є досить великий, проте використовується він далеко неефективно. Особливо це стосується бальнеологічних ресурсів, які навіть в Трускавці використовуються на 50 %, в інших курортах - на 2-10%. Лікувальні мінеральні води інших родовищ в кращому випадку використовуються для розливу (Солуки, Олеська, Надбужанська та інші). Історико-культурні рекреаційні ресурси. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно-містобудівної спадщини, яка представлена всіма типами будівель широкого хронологічного періоду — від Княжої доби до середини XX століття. Пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІ1-ХХ століть (25 % від усієї кількості в Україні), у тому числі 512 - загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів -2313 - зосереджена у Львові, який за їх кількістю та різноманітністю займає перше місце в державі. На базі комплексів історико-культурної та містобудівної спадщини в області створено 5 заповідників: державні історико-архітектурні заповідники у містах Львові та Жовкві, " Нагуєвичі" в Дрогобицькому районі, " Тустань" у Сколівському районі, державний музей-заповідник " Одеський замок" в Буському районі. На основі збережених архітектурних пам'яток в Старому Селі, Свіржі, Уневі, Золочеві, Підгірцях, Одеську, Жовкві, Крехові створений туристичний маршрут " Золота підкова". Заклади відпочинку Львівської області представлені пансіонатами, базами та установами 1-2 денного перебування. З трьох наявних в області пансіонатів відпочинку на 74 місця у 2001 р. діяв один, у якому відпочили та оздоровились понад 2 тис., осіб. У цьому ж році у ЗО діючих базах та інших закладах відпочинку на 2.3 тис.місць відпочило 9, 2 тис. осіб та у 20 закладах 1-2 денного перебування 3, 4 тис. осіб. Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель. [11, 18] 2.6 Ресурси розвиту зеленого (сільського) туризму В Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств (функціонують 5 громадських об’єднань власників агроосель, які сприяють розвитку сільського туризму, у тому числі Громадське об’єднання “ Асоціація курорт Сколівський ”, Львівська асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Асоціація гірських провідників “ Ровінь ”). Аналіз рекреаційної інфраструктури дає підстави для високої оцінки перспективності та економічної доцільності розвитку сільського туризму й перетворення Львівщини у туристично-оздоровчий регіон загальноєвропейського значення. На території Львівської області визначені сприятливі райони розвитку сільського зеленого туризму (агротуризму): 1) Сколівський (Сколівщина має чимало об’єктів, які мають значну перспективу для розвитку сільського туризму: місто Сколє, села Синьовидне, Гребенів, Коростів, Орявчик. Задля цього Центр організував інформаційний тур “Зимове село запрошує”. База сільського зеленого туризму налічує більш ніж 100 агроосель. Загальна ліжкомістка база регіону на даний час становить близько 7000 ліжкомісць. Взагалі, Сколівщина є тим мальовничим куточком Бойківського краю, де славна історія, культура, традиції, приманюють туристів, а розвиток сільського зеленого туризму набуває важливого пріоритетного значення.) 2) Турківський (пілотними територіями для розвитку сільського туризму є села Розлуч, Явора, Завадівка, Вовче, Лімна, Гусне, Кривка, Ластівка, смт.Бориня. В 2009 році на території району було впорядковано лісопаркові зони, заказники, зони відпочинку біля витоку річок, потічків, вершин, джерел мінеральних вод, пам`ятних місць та створено мережу туристичних вказівників, щитів туристичних маршрутів та спеціально обладнаних місць відпочинку). 3) Жовківський (Жовківський осередок нараховує 40 сільських садиб. В районі дуже популярні такі села як Крехів та Жовква. Район пропонує відпочинок у господарствах сільського зеленого туризму поряд із заповідною горбистою місцевістю, Розточчям, цікавої архітектурними пам’ятками, культовими місцями, скелями і гротами). 4) Дрогобицький (гірські села району дійсно є потенційним клондайком для зеленого туризму. Тут запроваджено кінні розваги, маршрути по лісі, піші прогулянки, відпочинок біля вогнища, створено продукти національної кухні, як ото - сир, бринза, будз і багато іншого) 5) Яворівський (Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника „Розточчя” і Національного природного парку «Яворівський» дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей в сільській місцевості. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу «Нафтуся», Миргородська (Анна), які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях центрів зеленого сільського туризму в районі) Рішенням Львівської обласної ради від 01.07.2008 р. №632 [1] затвердженно Програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках, в рамка якої проведена інформаційно-промоційні акції сільського зеленого туризму в засобах масової інформації, здійснено моніторинг агроосель, проведено семінари-тренінги, взято участь у туристичних заходах, зокрема VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово, впорядковано зони відпочинку, випущено інформаційно-рекламні листівки, буклети, путівники, виготовлено туристичні вказівники, щити із зазначенням туристичних маршрутів, проведено закування трас, розміщено інформацію на Інтернет-сторінці про власників агроосель та запропоновані ними послуги. Природа Львівщини, її неповторні ландшафти, глибоководні ріки та озера, дрімучі праліси завжди приваблювала людей з різних регіонів України своєю надзвичайною красою. Різні види рельєфу земної поверхні Львівщини викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина. Також територія багата водоймами. Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг із притокам, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р.Полтва. .

Данная страница нарушает авторские права?

© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.