Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Технічні прийоми проведення економічного аналізу






При цьому різні прийоми чи їх сукупність використовуються в аналітичних дослідженнях залежно від характеристики досліджуваних функціональних зв’язків (детермінованих або стохастичних).

Порівняння є найбільш універсальним методом пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їх зміни та розвитку, початковий етап реалізації аналізом своєї цільової функції. Важлива умова, якої потрібно дотримуватися при застосуванні прийому порівняння (і водночас одне із найскладніших завдань) – забезпечення зіставності показників. Проводити аналітичні розрахунки, використовуючи прийом порівняння, можна тільки після забезпечення порівняності показників між собою за всіма параметрами.

Економічні явища, що вивчаються в процесі аналітичних досліджень, мають, як правило, кількісну визначеність, яка виражається в абсолютних і відносних величинах.

Абсолютні величини показують кількісні розміри явища в одиницях ваги, обсягу, довжини, площі, вартості тощо безвідносно до розміру інших явищ.

Відносні величини відображають співвідношення величини явища, що вивчається, з величиною будь-якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятою за інший період часу або за іншим об’єктом.

В економічному аналізі поряд з абсолютними та відносними показниками часто застосовують середні величини. Середні величини – це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників.

Ряди динаміки – це ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі. Прийом динамічних рядів застосовується для характеристики роботи об’єкта за ряд років та розробки перспектив його розвитку. Індексний метод базується на відносних показниках, що виражають співвідношення рівня даного (досліджуваного) явища та рівня аналогічного явища, прийнятого за базу.

Індивідуальний індекс характеризує зміну в динаміці величини окремого елемента складного явища (наприклад, зміну ціни на один вид продукції за певний період часу, або зміну випуску окремого виду промислової продукції).

Зведений індекс – це відносний показник динаміки та порівняння таких складних сукупностей, окремі елементи яких не можна підсумовувати. Він характеризує зміну складного явища, тобто є співвідношенням рівнів показника, до складу якого входять різнорідні елементи.

Індекси бувають також базисними і ланцюговими. При обчисленні базисних індексів база є постійною, а при визначенні ланцюгових – змінною.

Групування – прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних завдань. В економічному аналізі залежно від завдань використовуються типологічні, структурні та аналітичні групування.

Прийом балансового узагальнення застосовується у тих випадках, коли потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути рівними між собою.

Для кращого сприйняття та розуміння економічних явищ і процесів, а також тенденцій і закономірностей їх зміни та розвитку використовують графічні прийоми. Графіки (діаграми) – це наочне зображення даних за допомогою геометричних знаків, малюнків та інших графічних засобів, які умовно виражають числові показники та співвідношення між ними.

Таблиці є засобом оформлення результатів зведення та групування, а також аналізу даних. Таблиці дають можливість подати результати дослідження в такому вигляді, який полегшує їх читання й аналіз. При цьому інформація розташовується у певному порядку, зручному для її порівняння між собою й обчислення різноманітних показників.

Евристичними називають спеціальні прийоми здобуття нових знань, засновані на використанні досвіду, інтуїції фахівця та його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань. В економічному аналізі використовують наступні евристичні прийоми: контрольних питань, індивідуального мозкового штурму, інтерв’ю, сценарію, “Дельфі”, мозкового штурму, конференції ідей, синектики, колективного блокноту, комісій, метаплан, “за і проти” тощо

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.