Народознавство у виховному процесі дитячих оздоровчих закладів

Досить ефективним засобом ознайомлення школярів з джерелами історії та культури є використання виховного потенціалу народознавства. Власне природне і соціальне оточення дитячих оздоровчих таборів ство­рює сприятливі умови для набуття молодим поколінням соціального дос­віду, успадкування духовних надбань українського народу, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, пра­вової, екологічної культури.

У реалізації цих виховних завдань важливу ролі, відіграють нетра­диційні форми і методи роботи педагогічних колективів у національному вихованні підростаючого покоління, здійснювані через організацію пізна­вальної, естетичної, трудової, спортивної та пошукової діяльності.

У цьому аспекті потребує певних коректив і програма виховної діяльності літнього оздоровчого табору, а саме, наповнення народознав­чим змістом традиційних форм роботи і пошук нових; урахування етно­графічних особливостей різних регіонів України; ширше використання різноманітних народознавчих ігрових програм, театралізованих дійств, сюжетно-рольових, пізнавальних та спортивних ігор. У них, як у дзерка­лі, відображено звичаї нашого народу, їх побут та уявлення про світ. Саме з грою пов'язане виникнення зображальної, літературної, музичної, драматичної діяльності дитини.

Ігри і забави ґрунтуються на пізнанні себе, свого народу, його істо­рії та культури, усвідомленні нерозривної єдності із попередніми поко­ліннями українського народу, з їх духовним світом. Користь ігрових програм, що тісно пов'язані з національними традиціями, обрядами у тому, що діти, виконуючи певні дії, відтворюють вчинки людей певного часу, одержують необхідний обсяг знань норм поведінки і моралі.

Такі ігри формують у дітей почуття національної гордості, сміли­вість, мужність, почуття побратимства. Вони дають можливість кожній дитині відчути себе потрібним для інших, пробуджують у них здібності і творчість.

Масові театралізовані дійства об'єднують школярів загальною ме­тою, спільною діяльністю та емоційними переживаннями.

У нашому дослідженні нас цікавили питання: як впливають ігрові програми з народознавства на розширення світогляду школярів, на роз­виток н творчих інтересів, прилучення до культурної спадщини народу. Головним засобом вирішення цих завдань була обрана серія театралізо­ваних ігор під загальною назвою " Звичаї і традиції мого народу".

Звернення до такої теми це випадкове: школярі захоплюються ви­вченням історії свого краю, його традицій, ритуалів, свят; вони дають можливість дітям глибше пізнати духовну культуру українців, стиму­люють бажання читати художню та історичну літературу; такі ігрові дійства забезпечують реалізацію широкого спектру здібностей дітей.

Як орієнтовні варіанти, дітям були запропоновані такі ігрові про­грами, як: " Ой попід гай зелененький, ходить Довбуш молоденький", " Моя земля, земля моїх батьків", " Ой на Івана, та й на Купала", " Проси­ли тато й мама..", " Гей ви стрільці січові", " Козацькі ігри і забави".

Розробка цих програм та їх проведення здійснювалось в процесі спільної творчої роботи вчителів, студентів історичного факультету При­карпатського університету ім. В.Стефаника та школярів у ході педагогіч­них практик та роботи в дитячих оздоровчих закладах.

Під час підготовки ігрових програм проводиться розподіл дітей на творчі групи (сценаристи, художники-декоратори, режисери, історичні консультанти, автори). Це дозволяло залучити до роботи якомога більше школярів, дати їм можливість випробувати свої сили і вміння.

Особливе місце займала робота, яка полягала у зборі фактичного матеріалу. Це і вивчення історичної літератури, розповіді батьків, дідусів і бабусь, спогадів старших людей, пошук стародавніх атрибутів, фотографій, записи пісень і танців.

Як показують спостереження, найбільш захоплюючими для дітей є ігрові програми, пов'язані з народними дійствами, що проводяться у їхньому краї, місті чи селі, які дозволяють оживити сторінки минувшини.

Аналіз ефективності ігрових програм переконує, що найбільш ціка­вим (в тому числі й за свідченням школярів) є період підготовки. Його цінність полягає у змістовному спілкуванні, захопленні спільною темою, суперечками, творчим пошуком та емоційними хвилюваннями. Важли­вим є й те, що результати роботи оцінюються глядачами, які не лише стають пасивними спостерігачами, але й учасниками дійств.

Саме в ході гри діти мають можливість використати знання, набуті під час уроків, проявити навички самостійної роботи і колективної творчості.

Але найбільш цінним, на наш погляд, є спільна творча праця дорослих і дітей, яка ставить їх у позицію партнерів, друзів, помічників. Звичайно, суттєве значення має сама особистість вихователя, його педа­гогічна майстерність і творчість. Діти в процесі гри повинні отримувати радість, задоволення, відчувати бажання приносити людям користь.

Якщо порівнювати активність дітей у проведенні ігрових програм, то варто зауважити, що їм найбільше до вподоби такі спортивні ігрові програми, як " Козацькі ігри і забави", " Галицькі змагання", програми, по­в'язані з героїчним минулим українського народу, обрядами, різноманіт­ними традиційними святами.

Опитування, проведене в школах м. Івано-Франківська, дитячих оздоровчих закладах, переконали нас в тому, що близько 80 відсотків школярів задоволені участю в ігрових програмах, бо " мали можливість багато чого навчитися", " спробувати себе в ролі актора", " дізнатися багато цікавого про своїх родичів, своє село".

Аналіз проведених нами серії театралізованих ігрових програм дозволяє розглядати їх як важливий фактор національного виховання школярів, формування їх пізнавальних інтересів, гордості за свій народ, за землю, на якій живемо, батьківську хату, мамину пісню, глибше пізнання обрядів, звичаїв і традицій українського народу.

У даному розділі посібника ми вирішили запропонувати вихова­телям дитячих оздоровчих закладів, вчителям, класним керівникам, педагогам-організаторам цілу низку театралізованих ігрових програм з

народознавства, які можна використати як у роботі оздоровчих закладів, так і в школі, позашкільних закладах.

Звичайно, ці програми є орієнтовними, при їх підготовці і прове­денні потрібно враховувати вік школярів, специфіку школи чи поза­шкільного закладу, особливості і традиції краю.

Рекомендовані програми були розроблені і пройшли апробацію вихователями дитячого оздоровчого центру " Карпати" в м. Долина Івано-Франківської області, дитячому таборі " Смерічка" Прикарпатського університету ім. В.Стефаника Велику допомогу у підборі програм та їх впровадження у виховний процес надав нам директор дитячого оздоров­чого центру " Карпати" Іван Кравців та викладачі психолого-педагогічних кафедр університету.

Нижче наведемо декілька варіантів програм, які проводились в оздоровчих закладах Прикарпаття.