Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види конфліктів.






Підприємство (організація)-це внутрішньо - суперечлива система, яка створюється індивідами або більш широкими злуками (надорганізаціями) для задоволення соціальних потреб особистостей і груп. Конфлікт в організації виникає тоді, коли перед нею ставлять як суперечливі і навіть несумісні цілі, так і засоби їх досягнення.

Конфлікти поділяють за такими ознаками;

1. За змістом:

- внутрішньо особистий;

- між особистий;

- конфлікт між собою і групою.

2. За обсягом:

- глобальні, які охоплюють весь колектив;

- парціальні (парні), які охоплюють двох осіб.

3. За тривалістю:

- затяжні;

- короткострокові.

4. За джерелом виникнення:

- об'єктивні, які викликані недоліками виробничого характеру;

- суб'єктивні, які викликані негативними особистими якостями учасників
конфлікту.

5. За типом структури взаємовідносин:

- вертикальні;

- горизонтальні.

6. За рівнем формалізації взаємовідносин:

- офіційні;

- неофіційні.

7. За формою:

- приховані;

- відкриті.

8. За результатами:

- конструктивні - підвищують ефективність діяльності організації;

- деструктивні - руйнують систему відносин між людьми, дезорганізують хід
виробничих процесів.


Треба мати на увазі, що будь — який конструктивний конфлікт, якщо його своєчасно не подолати, перетворюється в деструктивний. Люди починають демонструвати один одному особисту антипатію, чіплятись, принижувати оточуючих, нав'язувати їм свою точку зору, відмовляються вирішувати проблеми, що виникають.

Будь - який конфлікт може бути віднесений до того чи іншого виду як за однією з наведених ознак, так і за декількома з них одночасно. Наприклад, конфлікт між керівником та підлеглим із приводу недоліків у організації праці є вертикальним, об'єктивним, а також може бути затяжним (короткостроковим), офіційним (неофіційним), прихованим (відкритим).

По відношенню до окремого суб'єкту конфлікти можуть бути внутрішніми і зовнішніми: до перших відносяться внутрішньоособистісні; до других: міжособистісні; між особою і групою; міжгрупові.

Внутрішньоособистісний конфлікт може приймати різні форми. Одна з найбільш поширених - рольовий конфлікт, коли до однієї особи висувають різні (несумісні) вимоги щодо того, яким має бути результат роботи. Наприклад, завідувач відділом в універсальному магазині може вимагати, аби продавець весь час знаходився в відділі, надаючи покупцям інформацію та послуги. Пізніше той же завідувач може незадоволено відзначити, що продавець багато часу витрачає на покупців і мало часу присвячує поповненню відділу товарами. Продавець сприймає такі вимоги як цілком несумісні.

Внутрішньоособистий конфлікт може також виникнути в результаті того, що виробничі вимоги не співпадають з особистими потребами і цінностями. Наприклад, жінка - керівник планувала суботу і неділю присвятити відпочинку з чоловіком, оскільки її надмірна увага до роботи погано впливає на сімейне життя. Але в п'ятницю до неї заходить її начальник з якоюсь проблемою і вимагає, щоб вона розв'язала її за вихідні дні.

Внутрішньоособистісний конфлікт може бути відповідно на робоче перевантаження (недовантаження), бути пов'язаним із незадовільністю роботою, низькою впевненістю у собі та організації, зі стресами.


Міжособистістий конфлікт є, можливо, найбільш поширеним. В організаціях він проявляється по - різному. Найчастіше це боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал або робочу силу, час використання обладнання або схвалення проекту. Кожен вважає, що оскільки ресурси обмежені, він має переконати начальство виділити ці ресурси саме йому, а не іншому. Або, уявимо, що два художники працюють над тією самою рекламою, але мають різні точки зору щодо способу її подання. Кожен намагається переконати директора прийняти його точку зору. Аналогічним, але делікатним і тривалішим, може бути конфлікт між двома кандидатами на підвищення при наявності однієї вакансії.

Конфлікт між особою і групою. Виробничі групи запроваджують певні норми поведінки і виробітку. Кожен має їх дотримуватись, щоб бути прийнятим неформальною групою і, тим самим, задовольнити свої соціальні потреби. Однак, якщо очікування групи не відповідають очікуванням окремої особи, може виникнути конфлікт. Наприклад, хтось хоче заробити більше, працюючи понад норму, а група розглядає таке „ надмірне старання" як негативну поведінку.

Між особою і групою може виникнути конфлікт, якщо ця особа займе позицію, відмінну від позиції групи. Наприклад, обговорюючи на зборах можливість збільшення обсягу продаж, більшість буде вважати, що цього можна досягти шляхом зниження цін.

А хтось один буде твердо переконаний, що така тактика приведе до зменшення прибутку і сприяє думці, що їхня продукція не така якісна, як продукція конкурентів. Хоча така людина може бути права, вона все одно буде розглядатися як джерело конфлікту, оскільки йде проти думки групи.

Аналогічний конфлікт виникає на ґрунті посадових обов'язків керівника: він може бути змушений застосувати дисциплінарні заходи, які є непопулярними в очах підлеглих. Тоді група може нанести удар у відповідь -змінити ставлення до керівника; знизити продуктивність праці.

Міжгруповий конфлікт. Організації складаються з великої кількості гру, як формальних, так і неформальних. Навіть в найкращих організаціях між такими групами можуть виникати конфлікти.


Неформальні організації, які вважають що керівник ставиться до них несправедливо, можуть тісніше згуртуватися і зробити спробу „поквитатися" з ним шляхом зниження продуктивності. Прикладом може бути конфлікт між профспілкою і адміністрацією.

На жаль, частим прикладом між групового конфлікту служать суперечки між лінійним і штабним персоналом. Штабний персонал, як правило, молодший і освічений, ніж лінійний, при спілкуванням користується технічними термінами. Це призводе до зіткнення між людьми і труднощів у спілкуванні.

Лінійні керівники заперечують рекомендаціям штабних спеціалістів, свою залежність від них в тому, що пов'язано з інформацією. Часто через різні цілі конфліктують функціональні групи всередині організації. (Денна зміна медичного персоналу звинувачує нічну в тому, що вона погано доглядає за хворими).






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.