Може бракуватися. 2.використовується без обмежень

2.використовується без обмежень

3.проводять лабораторні дослідження

Білет №18

1. Для бактеріологічного дослідження відсилають проби м’яса, відібрані з наступних місць:

1. частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.
2. Шийна частина, в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна, з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

2. Бактеріоскопію мазків-відбитків м’яса проводять:

1. прикладанням предметних скелець до поверхневих та глибоких шарів м’язів (по три мазки-відбитки на двох предметних скельцях).

2. прикладанням предметних скелець до поверхневих та глибоких шарів м’язів (по два мазки-відбитки на двох предметних скельцях).

3. До допоміжних цехів м’ясокомбінату належать:

Котельна

2. цех передзабійного утримання худоби

3. електростанція

4. санітарна бойня

5. ізолятор

6. цех водозабезпечення і очисні споруди

4. Способи забою ВРХ, коней, свиней

З оглушенням

2. без оглушення

5. Поверхня туші злегка липка, потемнівша, жир м’який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне до пальців. Таке м’ясо

1.свіже

2.сумнівної свіжості

3.несвіже

Білет №19

1. Для гістологічного дослідження відсилають проби м’яса

1. частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.

2. шийну частину, в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна, глибокий грудинний м’яз на рівні 4-5-го ребра, з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

3. зразки відбирають розміром 30х30х30 мм, так щоб одна із сторін відповідала зовнішній поверхні туші, друга – поверхні розрубу. Зразки доставляють на дослідження в 10%-му розчині формаліну.

2. рН м’яса хворих тварин становить

1. 7, 2 - 7, 4

І вище

3. 4, 3-5, 6

3. При оглушенні електричним струмом за схемою Бакинського м'ясокомбінату тварин

оглушують використовуючи:

1. однополюсний електростек

2. двополюсний електростек

3. комбінацію впливу електроструму на потилицю та передні кінцівки тварини

4. Забій на м’ясокомбінаті проводять:

1. на нижньому поверсі

2. на верхньому поверсі

3. за межами м’ясокомбінату

4. правильних відповідей немає

5. Вологість м’яса визначають

1. шляхом промацування

2. за наявністю кірочки підсихання

3. шляхом прикладання до розрізу смужки фільтрувального паперу на 2-3 хв.

Білет №20

1. Для фізико-хімічних досліджень відсилають проби м’яса

1.частину м’язів розгиначів або згиначів передньої та задньої кінцівки довжиною не менше 8 см або шматок інших м’язів розміром не менше 8 х 6 х 6 см. Лімфатичні вузли, долю печінки з печінковим лімфовузлом або жовчним міхуром без жовчі, нирку, селезінку.

2. шийну частину, в т.ч. заріз навпроти 4-5-го шийного хребців, в ділянці лопатки, в ділянці стегна, з місць сумнівної свіжості по визначенню лікаря ветеринарної медицини

3.зразки відбирають розміром 30х30х30 мм, так щоб одна із сторін відповідала зовнішній поверхні туші, друга – поверхні розрубу. Зразки доставляють на дослідження в 10%-му розчині формаліну.

2. Суть кольорової окислювальної реакції полягає в тому, що:

1. фермент пероксидаза, що міститься в нормальному м’ясі розкладає перекис водню з утворенням кисню, який окислює бензидин.

2.відбувається осадження проміжних і кінцевих продуктів білкового обміну формальдегідом.

3. окислювальні речовини, що виділяються мікроорганізмами гальмують відновлення індикатора, доданого до м’ясного екстракту.

3. Схеми оглушення ВРХ електричним струмом