Порядок проведення перевірки

ПРИРОДООХОРОННЕ ІНСПЕКТУВАННЯ

Конспект лекцій

Чернівці

Чернівецький національний університет

УДК 502.14 (477)(07)

ББК 20.1 (4УКР)я 7

П 77

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

П 77 – Природоохоронне інспектування: конспект лекцій / укл.: Сівак В.К., Солодкий В.Д., Данілова О.М., Пантело І.М. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 164 с.

Тематика лекцій, уміщених у запропонованому виданні, відповідає робочій програмі курсу. Кожна лекція розкриває ряд важливих питань, необхідних для засвоєння курсу, та подається у зручній для студентів формі. Наведені наприкінці видання контрольні запитання та завдання до курсу сприятимуть здійсненню самоконтролю отриманих знань.

Для студентів спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища».

УДК 502.14 (477)(07)

ББК 20.1 (4УКР)я 7

© Чернівецький національний

університет, 2011

ЛЕКЦІЯ № 1

ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ІЗ ПРИРОДООХОРОННОГО ІНСПЕКТУВАННЯ

1. Порядок проведення перевірки.

2.Документальне оформлення перевірки.

Порядок проведення перевірки

Діяльність людини призводить до забруднення води, повітря й ґрунту, глобального потепління на планеті, руйнування озонового шару атмосфери, випадання кислотних опадів, вичерпання багатьох природних ресурсів тощо. Наслідки антропогенної діяльності набувають загрозливого характеру для довкілля й людей, створюють підвищену екологічну небезпеку та сприяють руйнівним стихійним явищам.

Темпи зростання потреб народного господарства та населення у використанні природних ресурсів викликають необхідність посилити природоохоронний контроль, оскільки взаємодія суспільства з природою потребує спеціальних заходів і спеціальних знань із контролю за станом довкілля. Вони необхідні для того, щоб суспільство могло стабілізувати екологічну обстановку, поліпшуючи навколишнє природне середовище та зберігаючи єдність із довкіллям.

Природоохоронне інспектування має теоретичний і прикладний аспекти. Теоретичний аспект спрямовано на встановлення закономірностей у відносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами й довкіллям, а прикладний аспект − на застосування законодавчих і нормативних актів у природоохоронному контролі.

Тому головною метою інспекторських перевірок є: 1) визначення екологічного стану об’єкта, 2) ступеня й характеру його впливу на навколишнє природне середовище, 3) дотримання ним вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи та за необхідності для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та запобігання негативному впливу на довкілля.

Згідно з чинним законодавством, суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати інспектору всю необхідну інформацію, статистичну звітність, фінансові та облікові документи, результати відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали, акти прийняття об’єкта в експлуатацію тощо, а також усіляко сприяти проведенню перевірки, надаючи допомогу транспортом і, за необхідності, спецодягом та спец спорядженням.

Перевірки об’єктів з питань охорони навколишнього природного середовища здійснюються за планом на основі календарного графіка перевірок. Періодичність цих перевірок залежить від екологічної обстановки в районі розміщення об’єкта, а також ступеня й характеру його впливу на навколишнє середовище.

За обсягом питань, що підлягають висвітленню щодо екологічного стану об’єкта, ступеня й характеру його впливу на навколишнє природне середовище, дотримання ним вимог законодавства, норм і правил у сфері охорони довкілля, а також із метою своєчасного вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень на підприємствах, установах, організаціях та запобігання негативному впливу об’єкта на природне середовище перевірки поділяються на:

− планові (повні, комплексні) − перевірка, під час якої висвітлюються всі питання природоохоронної діяльності об’єкта;

− спеціальні (цільові) − перевірка лише окремих напрямів природоохоронної діяльності об’єкта;

− позапланові (оперативні) − перевірка, в ході якої висвітлюються лише питання, щодо яких отримано завдання від керівництва, а також перевірка аварійних і здійснюваних за сигналами та скаргами населення ситуацій;

− рейдові перевірки фіксують стан природних ресурсів і якість їх охорони;

− обов’язкові перевірки (на державному кордоні).

До початку перевірки об’єктів інспектор зобов’язаний ознайомитись із:

− постановами й рішеннями вищих і місцевих органів влади, наказами, розпорядженнями і рішеннями колегій Міністерства охорони навколишнього середовища України та галузевого відомства, що стосуються природоохоронної діяльності на даному об’єктів;

− технологічними процесами, що застосовуються на об’єкті; методами очищення газів, пиловловлення, очищення стічних вод, що утворюються в таких технологічних процесах, а також використовуваних на об’єкті;

− новими розробками мало- і безвідхідних технологій на даних виробництвах;

− матеріалами й актами попередніх перевірок та іншими документами, що стосуються природоохоронної діяльності об’єкта.

Під час перевірки інспектор зобов’язаний встановити наявність у підконтрольного суб’єкта:

− законодавчих, нормативних і методичних документів із питань охорони навколишнього природного середовища, наказів і розпоряджень щодо організації природоохоронних робіт на об’єкті й відповідальних за їх проведення посадових осіб;

− підрозділів з охорони природи, положення про них, посадових інструкцій, укомплектованість цих підрозділів кадрами відповідної кваліфікації.

Далі інспектор має розглянути:

− структуру виробництва та його склад;

− асортимент та обсяги виготовлюваної продукції;

− витрати основної та допоміжної сировини й матеріалів, зокрема й палива, відповідність їх вимогам технологічних регламентів, ДОСТІВ, ТУ та іншим стандартам;

− проектну й технічну документацію виробництв;

− звітну документацію з питань охорони навколишнього природного середовища;

− матеріали дозволів, ліміт викидав і скидав забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів;

− документи щодо обрахування й переказування плати за забруднення навколишнього природного середовища;

− дані відомчого лабораторного контролю джерел викидів і скидів;

− відомчі нормативні й методичні документи з питань охорони навколишнього природного середовища, утворення та розміщення відходів виробництва тощо;

− стан виконання заходів щодо виявлених попередніми перевірками порушень;

− основні правила техніки безпеки й промислової санітарії, дотримання яких під час огляду виробництв об’єктів дасть змогу уникнути нещасних випадків і травматизму.

Огляд виробництв здійснюється лише в супроводі відповідального представника об’єкта.