Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Коротка історична довідка






Загальні відомості про область

Дата утворення: 22 вересня 1937 року

Площа: 28, 75 тис. кв. км, 4, 8% від території України

Відстані: від м. Полтави до м. Києва залізницею 333 км

автошляхом 337 км

 

Географічні дані: Область розташована у лісостеповій фізико-географічній зоні

По території області протікають 145 річок

Найбільші: Псел довжиною 350 км

Ворскла довжиною 226 км

Сула довжиною 213 км

Територія області оточена морем -

 

Кордони: Межує з Харківською, Дніпропетровською, Чернігівською,

Черкаською, Київською, Сумською, Кіровоград-

Ською областями

з державами не межує

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст обласного значення – 5

Міст районного значення – 10

Селищ міського типу – 21

Селищ – 15

Сіл – 1796

Всього населених пунктів – 1847

Кількість районів – 25

Чисельність наявного населення станом на 1 січня 2012 року

Тис. чол.

3, 2% від населення України

у тому числі: сільське 572, 3 тис. чол.

міське 904, 9 тис. чол.

Коротка історична довідка

Територія Полтавщини належить до тих територій, які були заселені ще за часів давнього кам’яного віку – палеоліту, який датують від 40 до 8 тис. років тому. Першою пам’яткою доби пізнього палеоліту на Полтавщині є Гінцівська стоянка (15-13 тис. років тому).

На початку нашої ери територія області входила до земель розселення стародавніх східнослов’янських племен. На території Полтавської області знайдено залишки їх поселень та пам’яток матеріальної культури. У VІІ-ІХ ст. на території сучасної Полтавщини жили переважно слов’яни-сіверяни.

З 1036 року всі сучасні землі Полтавщини ввійшли до складу Київської Русі, зокрема Переяславського князівства.

В ХІV-ХV ст. територія Полтавщини знаходилася під литовськими, а пізніше – після Люблінської унії 1569 року – польськими феодалами.

Основна частина території сучасної Полтавщини входила в той час до складу Черкаського староства Київського воєводства.

Після приєднання України до Російської держави на Полтавщину поширилася влада центральних установ Росії, разом з тим зберігалося і козацьке самоуправління на чолі з гетьманським урядом.

В 1708 році в Російській імперії було утворено 8 великих губерній, в тому числі Київська, куди ввійшла територія сучасної Полтавської області. Губернії були поділені на повіти, а з 1727 року на правах проміжної одиниці були введені провінції. Серед губерній була і Новоросійська губернія, одним із повітових центрів якої стала в 1775 році Полтава.

У 1796 році за наказом імператора Павла І усі повіти майбутньої Полтавської губернії ввійшли до складу новоствореної Чернігівської губернії, яка в 1797 році була перейменована в Малоросійську, а в 1801 році стала Малоросійським генерал-губернаторством.

Після вдосконалення адміністративно-територіального поділу країни на початку ХІХ ст. було утворено нові губернії серед яких була і Полтавська. Дата її утворення – 9 березня 1802 року. До складу губернії входило 15 повітів. Площа губернії складала 46, 6 тис. км2. У 1861 році, після ліквідації кріпосництва і проведення реформи виникла нова адміністративно-територіальна одиниця – волость. У 1920 році в 15 повітах Полтавської губернії нараховувалось 276 волостей, які стали сільрадами. Полтавська губернія проіснувала до червня 1925 року.

У 1932 році на Україні було створено 7 областей. Більша частина сучасної території Полтавщини ввійшла до складу Харківської області. 22 вересня 1937 року була утворена Полтавська область, яка складалася з 45 районів та двох міст обласного підпорядкування – Полтави та Кременчука.

У січні 1954 року зі складу області вийшло 8 районів. З того часу межі Полтавської області залишаються без змін (28, 75 тис.км2). Змінювалася лише внутрішня адміністративна структура.

Зараз до складу Полтавської області входять 25 районів та 5 міст обласного підпорядкування.

Природні ресурси (корисні копалини)

Різноплановість геологічної будови території Полтавщини обумовлює наявність в надрах покладів різноманітних корисних копалин.

Територія Полтавської області охоплює центральну частину Дніпровсько-Донецької западини та місце її поєднання з Українським кристалічним щитом.

На території області обліковується 330 родовищ і 103 об'єкти обліку (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 142 родовища і 69 об'єктів обліку (з урахуванням комплексності) розробляються.

Одне з перших місць за кількістю розвіданих запасів і родовищ в області посідає паливно-енергетична сировина (40, 1%), яка представлена нафтою, газом (вільним і розчиненим у нафті), конденсатом, низкою супутніх корисних копалин, розчинених у газі і нафті та торфом. Область володіє значною кількістю запасів (38, 6%) корисних копалин, що застосовуються для виробництва будівельних матеріалів, решта це руди чорних металів – 1, 7%, води питні, технічні та мінеральні – 19, 6%.

В області розвідано 75 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них 4 – нафтових, 3 – газових, 1 – газонафтове, 1 – нафтогазове, 40 – газоконденсатних та 26 – нафтогазоконденсатних.

У промисловій розробці перебуває 55 родовищ, підготовлено до промислової розробки – 3, в стадії розвідки – 26.

На 70 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С1 у кількості 388, 349 млрд.м3 (39, 4% від запасів в Україні), видобуток якого за 2011 рік склав 7, 7млрд.м3 (38, 6% від видобутку в Україні).

Основний видобуток вільного газу здійснюється на Розпашнівському, Абазівському газоконденсатних та Опішнянському, Яблунівському, Матвіївському, Глинсько-Розбишівському, Тимофіївському, Більському нафтогазоконденсатних родовищах.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 32 родовищах за категоріями А+В+С1 в кількості 23, 826 млн. т (21, 7%). Видобуток нафти за 2011 рік склав 0, 320 млн. т (13, 2%).

Газовий конденсат підрахований на 66 об'єктах за категоріями А+В+С1 у кількості 35, 885млн.т (59, 35% від загальних запасів в Україні). Видобуток його в 2011 році склав 0, 507 млн. т (58%).

Крім того, на території області виявлено 54 нафтогазоперспективних об'єкти, підготовлених до глибокого буріння. Перспективні ресурси вільного газу на цих об'єктах (за категорією С3) оцінюються в 233, 301 млрд. м3, нафти – 13, 624 млн. т.

Торф представлений 31 родовищем, запаси яких підраховані в кількості 32, 728 млн. т. Періодично розробляється 1 родовище із запасами 0, 649 млн. т. Видобуток торфу за 2011 рік не здійснювався.

Торф використовується як паливно-енергетична сировина, а також у якості добрива.

Область володіє значними запасами залізних руд, які зосереджені на 6 родовищах Кременчуцького залізорудного району. Запаси залізної руди за категоріями А+В+С1 станом на 01.01.2009 сягають 5401, 61 млн. т. Полтавським ГЗК розробляється два родовища (Горішнє-Плавниківське і Лавриківське), видобуток на яких за 2011 рік склав близько 27 млн. т (17% від видобутку в Україні). Готуються до розробки Єристівське, Біланівське, Кременчуцьке (Галещинське) родовища.

В області відоме Затуринське родовище бішофіту з балансовими запасами 19117, 5 тис. т (категорія С2). Родовище розробляється, видобуток за 2011 рік склав близько 10 тис т.

Будівельна індустрія області використовує власну добре розвинену сировинну базу. На території області знаходиться 119 родовищ і 10 об'єктів обліку різноманітних корисних копалин, що застосовуються у будівництві, з яких 36 родовищ і 6 об'єктів обліку залучені до промислової розробки.

Перше місце серед корисних копалин, що використовуються при виробництві будівельних матеріалів, посідає цегельно-черепична сировина, якої в області розвідано 89 родовищ та 6 об'єктів обліку з загальними запасами 96, 760 млн.м3 сировини (21 родовище та два об'єкти обліку розробляються). Камінь будівельний представлений 12 родовищами та 4 об'єктами обліку (розробляється 10 родовищ і 4 об'єкти обліку) з запасами 1, 338 млрд.м3; пісок будівельний – 11 родовищ (розробляється одне), запаси становлять 112, 198 млн.м3; керамзитової сировини – 5 родовищ (розробляється одне) з запасами 11, 85 млн.м3; 1 родовище глини тугоплавкої (Опішнянське) з запасами 684 тис.т за категоріями А+В+С1, яке не розробляється.

Питні та технічні підземні води в Полтавській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 52 ділянках. У 2011 році розроблялись 33 ділянки, видобуток з яких склав 115, 531тис. м3/добу, 19 ділянок не експлуатувались.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 808, 910 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Найбільш перспективне родовище для розробки є Полтавське (ділянка Шевченківська 1), запаси якої складають 60, 000 тис. м3/добу за категоріями А+В і ділянка Шевченківська 2 з запасами 80, 000 тис. м3/добу за категорією С1.

Мінеральні підземні води розвідані на 18 ділянках з запасами 4681, 0 м3/добу за категоріями А+В+С1 і 531, 00 м3/добу за категорією С2. На даний час введено в експлуатацію 13 ділянок. Водовідбір в 2011 році становив 608 м3/добу, в т.ч. 68, 58 м3/добу скид без використання. Кількість запасів, що не розробляються становить 1938, 0 м3/добу. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу.

Лікувальні торф'яні грязі розвідані на родовищі “Семеренки”, сумарна кількість запасів на 01.01.2009 становила 94, 391 тис.м3. Родовище розробляється.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.