Тема 9. Кримінальне право України

1. Кримінальний кодекс України: його загальна характеристика.

2. Поняття і підстава кримінальної відповідальності.

3. Злочин і його ознаки. Види злочинів. Склад злочину.

4. Обставини, які виключають злочинність діяння.

5. Покарання по кримінальному праву, його види.

6. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Методичні поради:

· Готуючись до першого питання необхідно вказати, що діючий Кримінальний кодекс прийнятий 5 квітня 2001 року. Слід зауважити, що концептуальними положеннями Кодексу є: кримінально-правова охорона основ національної безпеки України, особи, її прав і свобод, власності та правового порядку від злочинних посягань; закріплення єдності законодавчого встановлення кримінальної відповідальності; встановлення юридичного складу злочину в діях особи; закріплення особистої і винної відповідальності; посилення відповідальності за вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та посилення боротьби з організованою злочинністю; істотне зниження санкцій порівняно зі старим кодексом; можливість звільнення від кримінальної відповідальності; відмова від покарання у вигляді смертної кари і заміна її довічним позбавленням волі; заохочення позитивної пост кримінальної поведінки; пом’якшення відповідальності неповнолітніх порівняно з дорослими злочинцями. Кодекс поділено на дві частини - особливу і загальну. Далі необхідно розглянути Загальну частину Кодексу, яка передбачає кримінально-правові норми узагальненого характеру, в яких відображається завдання КК, підстави кримінальної відповідальності, чинність закону в часі і просторі; поняття злочину та його види; співучасть у злочині повторність і рецидив злочинів тощо. Особлива частина передбачає конкретизовані норми про відповідальність за окремі злочини і зазначені покарання щодо осіб, які їх вчинили.

· Відповідаючи на друге питання визначаємо, що кримінальна відповідальність – це один з видів юридичної відповідальності, а також обов’язок особи при вчиненні злочину, отримати державний осуд, а також обмеження особистого, майнового чи іншого характеру, що визначається обвинувальним вироком суду.

· При розгляді третього питання, посилаючись на розділ III КК, визначаємо, що злочином є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Треба вказати, що не є злочином. Ознаками злочину вважаються: суспільна небезпечність, винність, протиправність, карність. Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі і особливо тяжкі. При визначенні складу злочину необхідно усвідомити наступне: склад злочину являє собою сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочин; сукупність зазначенних ознак наводиться тільки в кримінальному законі; перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпаним; склад злочину трансформується у відповідальність за вчинений злочин.

· Готуючись до четвертого питання слід розглянути розділ VIII КК де наводяться обставини, що виключають злочинність діяння – це необхідна оборона; уявна оборона; затримання особи, що вчинила злочин; крайня необхідність; фізичний, або психічний примус; виконання наказу, або розпорядження; діяння, пов’язані з ризиком; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочиної організації.

· Згідно з розділом Х КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і підлягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Необхідно навести види покарань і охарактеризувати їх – це штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Треба зауважити на те, що покарання розмежовуються на основні та додаткові.

· Відповідаючи на останнє питання необхідно звернутися до норм розділу ХV КК, в якому вказуються підстави звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, види покарань, які до них застосовуються і у яких випадках.

Неповнолітні за кримінальним законом отримують особливий правовий статус. До молодих правопорушників не застосовується кримінальна відповідальність за поширені, але не надто небезпечні злочини. Відповідальності підлягають особи у віці від 14 до 16 років лише за вчинення тяжких злочинів (умисне вбивство, умисне тяжке та середнє тілесні ушкодження, зґвалтування, захоплення заручників, зґвалтування, бандитизм та інші).

У Кримінальному кодексі передбачено два види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності:

- із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

- у зв’язку із закінченням строків давності.

До примусових заходів виховного характеру належать:

а) застереження;

б) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

в) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання;

г) покладання на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

д) направлення неповнолітнього до спеціальної навчальної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.

Строки давності встановлюються такі:

2 роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

5 років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

7 років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

У Кримінальному кодексі України наведений вичерпний перелік тих покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх, а саме:

- штраф, встановлюється в межах 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- громадські роботи на строк від 11 до 20 годин;

- виправні роботи на строк від 2 місяців до одного року з відрахуванням у дохід держави в межах від 5% до 10% заробітку;

- арешт від 15 до 45 днів;

- позбавлення волі на певний строк (не більш 10 років, а за особливо тяжкий злочин на строк до 15 років).

Позбавлення волі може бути призначене:

а) за вчинення повторного злочину невеликої тяжкості – на строк не більше 2 років;

б) за злочин середньої тяжкості – на строк не більш 4 років;

в) за тяжкий злочин – на строк не більш 10 років;

г) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до 15 років.

Завдання на самостійну роботу студента:

1. Розглянути структуру і зміст Кримінального кодексу України

Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику КК України.

2. Що таке кримінальна відповідальність і які характерні риси вона має?

3. Які підстави існують для притягення особи до кримінальної відповідальності?

4. Що таке злочин, які основні ознаки він має?

5. Чим злочин відрізняється від інших правопорушень?

6. Які види злочинів передбачені Кримінальним кодексом України?

7. Що таке склад злочину? Назвіть його елементи.

8. Чим відрізняється об'єктивна сторона злочину від суб'єктивної сторони?

9. З якого віку може наставати кримінальна відповідальність?

10. Назвіть обставини, які виключають злочинність діяння.

11. Яка система покарань встановлена кримінальним законом?

12. Які види покарань відносяться до основних?

13. Які покарання можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові?

14. Які обставини пом'якшують, а які посилюють покарання?

15. Які примусові заходи виховного характеру кримінальний закон застосовує до неповнолітнього, який вчинив злочин?

16. Які основні види покарань можуть бути застосований судом до неповнолітніх, що визнані винними в скоєнні злочину?

Рекомендована література: 2, 15, 19, 20, 63, 66, 69, 85.