Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Тмеа 14. Інвестиції …..….51
|
|
Тема 15.Інноваційна діяльність……………………………...…..……55
Тема 16.Техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства………………..……………..……………………………….……60
Тема 17.Матеріально-технічне забезпечення і виробнича логістика…………………………………………………………………………63
Тема 18.Організація операційної діяльності……..……………….….66
Тема 19.Системи забезпечення конкурентоспроможності продукції………………………………………………………………………....70
Тема 20.Витрати підприємства………………………………………...73
Тема 21.Фінансово-економічні результати суб’єктів господарювання………………………………………………………………...76
Тема 22.Оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності………………………………………………………………………..81
Тема 23.Трансформація і реструктуризація підприємств………….83
Тема 24.Економічна безпека підприємства…………………………..86
Список рекомендованої літератури…………………………………...90
Вступ
Економіка підприємства як конкурента галузь економічної науки й навчальна дисципліна базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законів і закономірностей у господарській діяльності підприємства правомірно вважається загальним предметом згаданої дисципліни. Отже, предмет «економіка підприємства» включає вивчення: теорії та практики господарювання на рівні підприємства; конкретних форм і методів господарювання, принципів формування й використання виробничого потенціалу; взаємодії всіх видів ресурсів; організації господарсько-комерційної діяльності підприємства.
Дисципліна «Економіка підприємства» має визначену логіку побудови і цілком конкретний зміст. За ринкових умов господарювання та з врахуванням специфіки викладання предмету в аграрних закладах, вона, на думку авторів, мусить включати такі теми: теорії та моделі підприємств; основи підприємництва; види підприємств, їх організаційно-правові форми; структура та управління підприємством; ринок і продукція; товарна та цінова політика підприємства; прогнозування та планування діяльності підприємства; земельні ресурси та ефективність їх використання; персонал підприємства, продуктивність і оплата праці; інтелектуальний капітал; основний капітал; оборотний капітал; авансований капітал; інвестиції; інноваційна діяльність; техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства; матеріально-технічне забезпечення і виробнича логістика; організація операційної діяльності; системи забезпечення конкурентоспроможності продукції; витрати підприємства; фінансово-економічні результати суб’єктів господарювання; оцінювання ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності; трансформація і реструктуризація підприємств; економічна безпека підприємства.
Дані методичні вказівки призначені для самостійного опрацювання учбової літератури та проведення самоконтролю знань студентами економічного факультету із спеціальності «Економіка підприємства».
Тема 1: «ТЕОРІЇ ТА МОДЕЛІ ПІДПРИЄМСТВ»
Зміст
1. Економічна модель підприємства
2. Цілі підприємства й напрямки його діяльності
3. Правові основи функціонування
Тести для перевірки знань:
1. У неокласичній теоріїпідприємство розглядається як:
а) організація, що створена людьми для ефективнішого використання обмежених ресурсів
б) цілісний об'єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію
в) один із об'єктів системи, яку можна порівняти з біологічною популяцією
г) сфера реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця або доступних для залучення ресурсів
д) вірної відповіді немає
2. В інституціональній теорії підприємство розглядається як
а) організація, що створена людьми для ефективнішого використання обмежених ресурсів
б) цілісний об'єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію
в) один із об'єктів системи, яку можна порівняти з біологічною популяцією
г) сфера реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця або доступних для залучення ресурсів
д) вірної відповіді немає
3. В еволюційній теорії фірма розглядається як
а) організація, що створена людьми для ефективнішого використання обмежених ресурсів
б) цілісний об'єкт, який залучає вихідні ресурси у виробництво та перетворює їх у продукцію
в) один із об'єктів системи, яку можна порівняти з біологічною популяцією
г) сфера реалізації підприємницької ініціативи та наявних у підприємця або доступних для залучення ресурсів
д) вірної відповіді немає
4. Сучасне підприємство — це складна відкрита виробничо-господарська і соціальна система, яка:
а) складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, дільниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий результат виробництва;
б) взаємодіє із зовнішнім оточенням, з якого в систему надходять необхідні для виробничої діяльності фактори виробництва (входи) та в якому реалізуються і використовуються результати виробництва (виходи) — продукція, роботи, послуги
в) здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства (зовнішнього середовища системи)
г) має властивості, що притаманні складним відкритим цілеспрямованим системам: здійснює певні процеси протягом життєвого циклу продукції; реагує на зміну зовнішнього оточення і самостійно забезпечує свій розвиток
д) всі відповіді вірні
5. Загальнофірмові цілі не повинні бути:
а) дизорієнтовані в часі
б) досяжними
в) конкретними
г) взаємно підтримуючими
д) досяжними
6. Діяльність, що передбачає підвищення рівня професійної підготовки й компетентності всіх категорій працівників, дійовості застосовуваного мотиваційного механізму, постійно підтримуваних на належному рівні умов праці та життя трудового колективу це:
а) виробнича діяльність
б) комерційна діяльність
в) економічна діяльність
г) соціальна діяльність
д) інноваційна діяльність
7. Діяльність, необхідною умовою досягнення бажаного успіху якої, є дійова реклама і безпосередня організація збуту своєї продукції, належне стимулювання покупців, це:
а) виробнича діяльність
б) комерційна діяльність
в) економічна діяльність
г) соціальна діяльність
д) інноваційна діяльність
8. В післяпродажний сервіс не входить:
а) пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (використання) куплених товарів
б) забезпечення необхідними запасними частинами під час нормативного строку служби
в) проведення ремонтів під час нормативного строку служби
г) комплексне дослідження ринку
д) надання інформації про використання товару
9. Будь-яке підприємство може бути створене:
а) за бажанням Презедента України
б) за рішенням реєстраційної комісії
в) на основі кримінального кодексу
г) за проханням сусіда
д) унаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством
10. Підприємство не може бути ліквідоване (реорганізоване) у випадках:
а) прийняття відповідного рішення власником майна
б) визнання його банкрутом
в) заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов
г) вірні відповіді а, б, в
д) вірної відповіді немає
11. Статут – це:
а) певне зібрання правил, що регулюють сукупну індивідуальну діяльність підприємства та взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання
б) певне зібрання правил, що регулюють відносини між керівником та підлеглими
в) певне зібрання правил зберігання продукції та її відповідності санітарним вимогам
г) організаційна система підприємства, яка охоплює виробничу та організаційну структуру управління підприємством та його підрозділами
д) законодавчий документ, що регулює діяльність підприємства та інших суб’єктів господарювання
12. Колективний договір – це…
а) договір за яким одна сторона – правовласник, зобов’язується надати іншій стороні – користувачу на строк або безстроково, права використання в підприємницкій діяльності комплекса прав
б) угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і не може суперечити чинному законодавству України
в) угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією (власником чи вповноваженим ним органом), що укладається (уточнюється) щорічно і може суперечити чинному законодавству України
г) угода, яку укладають співробітники між собою у трудовому колективі
д) свій варіант
Тема 2: «ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА»
Зміст
1. Підприємництво як сучасна форма господарювання
2. Види підприємницької діяльності
3. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки в підприємницькій діяльності
Тести для перевірки знань:
1. Принципами підприємництва є:
а) вільний вибір бізнесової діяльності
б) самостійне формування програми діяльності та примусове встановлення цін на товари та послуги
в) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов’язкових платежів до відповідних бюджетів
г) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається до внесення обов’язкових платежів до відповідних бюджетів
д) вірні відповіді а, в
2. Яка модель підприємницької діяльності орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства (організації)?
а) класична
б) неокласична
в) інноваційна
г) неупереджена
д) практична
3. Які є основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності?
а) одноосібна власність, товариства, корпорації
б) одноосібна власність, двоосібна власність, акціонерні товариства
в) одноосібна власність, акціонерні товариства, податкова власність
г) корпорації, акціонерні товариства, податкова власність
д) податкова власність, двоосібна власність, корпорації
4. Акціонерне товариство – це…
а) підприємство, власниками якого є акціонери, які мають необмежену відповідальність і розпоряджаються прибутком
б) підприємство, власниками якого є акціонери, які мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і розпоряджаються прибутком
в) підприємство, власниками якого є акціонери, які мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і не мають права вільно розпоряджатисяся прибутком
г) підприємство, власниками якого є фізична особа, яка має обмежену відповідальність і розпоряджається прибутком
д) підприємство, власниками якого є фізична особа, яка має необмежену відповідальність і вільно розпоряджається отриманим прибутком
5. Що є недоліком існування корпорації (акціонерного товариства)?
а) існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів
б) велика свобода дій та більша виваженість управлінських рішень
в) існування потенційної можливості посадових осіб, впливати на діяльність корпорації у власних інтересах
г) більша можливість постійного щодо нарощування обсягів виробництва чи послуг
д) існування тільки обмеженої відповідальності акціонерів
6. Франчайзинг – це…
а) кругообіг власного й позичкового капіталу у формі інвестування існуючих виробництв, нових технічних та організаційних проектів на галузевому чи регіональному рівнях
б) організаційна система підприємства, яка охоплює виробничу та організаційну структуру управління підприємством та його підрозділами
в) організація, що створена людьми для ефективнішого використання обмежених ресурсів
г) безпосередня реалізація продукції виробничого і споживчого призначення з використанням традиційних форм продажу товарів
д) надання права на виробництво та (або) збут продукції (здійснення послуг), а також практичної допомоги у справі організації бізнесу
7. Посередник за укладання угоди, головним завданням якого є звести продавця з покупцем і допомогти в досягненні потрібної домовленості – це…
а) дилер
б) маклер
в) брокер
г) комівояжер
д) дистриб’ютр
8. Суб’єктом торгово-комерційної діяльності, котрі виконують спеціалізовані функції, не виступає:
а) торговий дім
б) комівояжер
в) дистриб’ютор
г) дилер
д) продавець
9. Підприємницька діяльність за характером поділяється на:
а) традеційну, класичну
б) основну, допоміжну
в) традеційну, допоміжну
г) основну, інноваційну
д) торгову, комерційну
10. Договірне зобов’язання купити або продати товар (фінансові права) за наперед визначеною ціною в межах узгодженого періоду – це…
а) ф’ючерсний контракт
б) оптовий договір
в) договір куплі-продажу
г) консигнація
д) опціон
11. Інвестиційні компанії та фонди
а) здійснюють постійний кругообіг власного й позичкового капіталу у формі продажу існуючих виробництв, нових технічних та організаційних проектів на галузевому чи регіональному рівнях
б) здійснюють постійний кругообіг власного й позичкового капіталу у формі інвестування існуючих виробництв, нових технічних та організаційних проектів на галузевому чи регіональному рівнях
в) купують більш дешеві товари, змнюють обгортку та продають їх роздрібним компаніям за вищою ціною
г) акумулюють внески тимчасово вільних грошових коштів фізичних та юридичних осіб, надають кредити, стають посередниками у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами (організаціями) та окремими фізичними особами
д) нічого не роблять
Тема 3: «ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ, ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ПРАВОВІ ФОРМИ»
Зміст
1. Види підприємств
2. Об’єднання підприємств (організацій)
Тести для перевірки знань:
1. Підприємство, що грунтується на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариства або громадської організації називається:
а) приватним
б) колективним
в) спільним
г) державним
д) комунальним
2. За національною належністю капіталу заведено розрізняти підприємства (фірми):
а) приватні, спільні, іноземні
б) національні, закордонні, змішані
в) українські, міжнаціональні, спільні
г) власні, державні, закордонні
д) українські, російські, міжнаціональні
3. За правовим статусом і формою господарювання підприємства класифікують на:
а) комерційні, некомерційні
б) приватні, колективні, комунальні
в) одноосібні, кооперативні, орендні
г) головні (материнські), дочірні, асоційовані
д) промислові, сільськогосподарські, будівельні
4. До галузево-функціонального виду діяльності не входять такі підприємства:
а) будівельні
б) транспортні
в) промислові
г) комерційні
д) інноваційно-впроваджувальні
5. Товариство, яке, поряд із членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим внеском у майно такого товариства називається:
а) товариство з повною відповідальністю
б) товариство з обмеженою відповідальністю
в) акціонерне товариство
г) асоційоване підприємство
д) командитне підприємство
6. Товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства всім своїм майном називається:
а) товариство з повною відповідальністю
б) товариство з обмеженою відповідальністю
в) акціонерне товариство
г) асоційоване підприємство
д) командитне підприємство
7. Підприємство, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами; учасники цього товариства несуть відповідальність у межах їхнього внеску називається:
а) товариство з повною відповідальністю
б) товариство з обмеженою відповідальністю
в) акціонерне товариство
г) асоційоване підприємство
д) командитне підприємство
8. Підриємство, яке формально є самостійним, але в силу різних причин воно залежить від головної фірми і мусить підпорядкуватися її стратегічним цілям називається:
а) материнське
б) дочірне
в) асоційоване
г) філія
д) установа
9. Договірні об’єднання суб’єктів господарювання на засаді інтеграції їхніх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням – це…
а) асоціації
б) корпорації
в) консорціуми
г) концерни
д) холдинги
10. Тимчасові статутні об’єднання промислового й банківського капіталу для досягнення загальної мети – це…
а) асоціації
б) корпорації
в) консорціуми
г) концерни
д) холдинги
11. Монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс – це…
а) картелі
б) синдикати
в) концерни
г) трести
д) холдинги
12. Договірне об’єднання підприємств (фірм) переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності — регулювання збуту виготовленої продукції – це…
а) картелі
б) синдикати
в) концерни
г) трести
д) холдинги
13. Об’єднання юридично та економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства – це…
а) концерни
б) холдинги
в) асоціації
г) корпорації
д) фінансові групи
Тема 4: «СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ»
Зміст
1. Структура підприємств
2. Сутність і функції процесу управління
3. Методи управління діяльності підприємств
4. Організаційні структури управління підприємствами
Тести для перевірки знань:
1. Залежно від підрозділу, діяльність якого покладено в основу виробничої структури, структури ділять на:
а) основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні
б) цехові, безцехові, корпусні та комбінатські
в) основні, допоміжні, цехові та безцехові
г) цехові, безцехові, обслуговуючі та побічні
д) вірної відповіді нема
2. За характером своєї діяльності цехи поділяються на:
а) основні, допоміжні, обслуговуючі та побічні
б) цехові, безцехові, корпусні та комбінатські
в) основні, допоміжні, цехові та безцехові
г) цехові, безцехові, обслуговуючі та побічні
д) вірної відповіді нема
3. Цехи, котрі займаються, як правило, утилізацією, переробкою та виготовленням продукції з відходів основного виробництва називаються:
а) основні
б) допоміжні
в) обслуговуючі
г) побічні
д) вірної відповіді нема
4. Структура, спеціалізація цехів якої є виготовлення певного виробу або групи однотипних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів та операцій називається:
а) технологічна
б) предметна
в) змішана
г) загальна
д) комбінатська
5. Структура, спеціалізація цехів якої є виконання певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу називається:
а) технологічна
б) предметна
в) змішана
г) загальна
д) комбінатська
6. Планування - це…
а) об’єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці
б) процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату
в) причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети
г) це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності
д) вірної відповіді нема
7. Мотивація – це…
а) об’єктивно зумовлені загальні напрями або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці
б) процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання колективних (індивідуальних) завдань для одержання очікуваного загального результату
в) причина, яка спонукає членів трудового колективу до спільних погоджених дій, аби забезпечити досягнення поставленої мети
г) це процес формування структури системи, розподіл завдань, повноважень і відповідальності між працівниками фірми для досягнення загальної мети її діяльності
д) вірної відповіді нема
8. Методи управління діяльністю підприємств ділять на:
а) економічні
б) організаційні
в) соціально-психологічні
г) всі відповіді вірні
д) вірної відповіді нема
9. За своїм змістом мотиви не бувають:
а) матеріальні
б) соціальні
в) організаційні
г) примусового характеру
д) вірної відповіді нема
10. Лінійні зв’язки системи управління…
а) виникають між підрозділами та керівниками одного рівня управління
б) виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор—начальник цеху—майстер)
в) характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління та між ними існує адміністративне підпорядкування
г) характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування
д) мають місце між підрозділами того самого рівня управління (начальник цеху—начальник цеху, начальник служби маркетингу—начальник конструкторського відділу)
11. Функціональні зв’язки системи управління…
а) а) виникають між підрозділами та керівниками одного рівня управління
б) виникають між підрозділами та керівниками різних рівнів управління (директор—начальник цеху—майстер)
в) характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління та між ними існує адміністративне підпорядкування
г) характеризують взаємодію керівників, які виконують певні функції на різних рівнях управління, але між ними не існує адміністративного підпорядкування
д) мають місце між підрозділами того самого рівня управління (начальник цеху—начальник цеху, начальник служби маркетингу—начальник конструкторського відділу)
Тема 5: «РИНОК І ПРОДУКЦІЯ»
Зміст
1. Поняття, функції і структура ринку
2. Принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку
3. Загальна характеристика продукції (послуг)
Тести для перевірки знань:
1. Ринок — це:
а) механізм, який зводе разом покупців (пред'явників попиту) та продавців (пред'явників пропозиції)
б) суспільство, де діє культ попиту та мається можливість його задоволення
в) сфера товарного обігу і зв’язана з ним сукупність товарно-грошових відносин, яка виникає між виробниками (продавцями) та споживачами (покупцями) у процесі купівлі-продажу товарів
г) система економічних відносин, виникших на умовах взаємодії між виробництвом та споживанням товарів
д) всі відповіді вірні
2. Що не відноситься до основних типів ринків?
а) ринок споживачів
б) ринок виробників
в) ринок проміжних продавців
г) ринок громадських установ
д) вірної відповіді нема
3. До найбільш розвинутих елементно-технологічних форм ринку не належить:
а) ринок засобів виробництва
б) ринок робочої сили
в) комунікаційний ринок
г) ринок інвестицій
д) валютний ринки
4. В залежності від територіально-просторової організації можна виділити:
а) локальний ринок
б) регіональний ринок
в) транснаціональний ринок
г) світовий ринок
д) всі відповіді вірні
5. В залежності від територіально-просторової організації можна виділити:
а) ринок інвестицій
б) ринок робочої сили
в) ринок предметів споживання
г) транснаціональний ринок
д) ринок засобів виробництва
6. Принципом поведінки суб’єктів господарювання на ринку є:
а) принцип соціального партнерства
б) принцип єдиного простору
в) принцип свободи підприємництва
г) вірні відповіді а, б
д) вірні відповіді а, в
7. До локальних засад саморегуляції господарської поведінки не відноситься:
а) спільність комерційних інтересів і постійний пошук засобів максимального задоволення потреб споживачів
б) не рівноправність у взаємовідносинах, що означає різну відповідальність за порушення умов угоди
в) взаємовигідність ділових стосунків, що передбачає забезпечення достатнього прибутку партнерам за господарськими угодами
г) самообмеження особистого споживання, добровільне прагнення постійного виробничого інвестування, якісного задоволення нових суспільних потреб, створення додаткових робочих місць
д) відповідальність перед кінцевим споживачем продукції всіх суб’єктів господарювання (виробників, продавців, торгових посередників), що беруть участь у виробництві та обігу товарів
8. Предмети праці, що підлягають обробці на процесі виробництва і змінюють свою форму, перетворюються у:
а) продукти праці
б) засоби виробництва
в) предмети споживання
г) засоби праці
д) предмети праці
9. Предмети споживання діляться на:
а) засоби праці та предмети праці
б) засоби виробництва та предмети виробництва
в) продовольчі і непродовольчі товари
г) споживчі і не споживчі товари
д) продукти праці і засоби праці
10. Перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачено планом виробництва продукції – це:
а) номенклатура продукції
б) асортимент продукції
в) різновиди продукції
г) група товарів
д) список товарів
11. Загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених на продаж або для реалізації різним споживачам – це:
а) товарна продукція
б) валова продукція
в) чиста продукція
г) реалізована продукція
д) куплена продукція
Тема 6: «ТОВАРНА ТА ЦІНОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА»
Зміст
1. Загальна характеристика цін та їх види
2. Загальні і специфічні чинники ціноутворення
3. Методи ціноутворення на продукцію (послуги)
Тести для перевірки знань:
1. Функція ціни, яка полягає в тім, що вона є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво окремих видів продукції або надання різноманітних послуг називається:
а) обліково-вимірювальна
б) об’єднуюча
в) розподільча
г) централізована
д) стимулююча
2. Функція ціни, яка зводиться до того, що за допомогою цін, які відхиляються від вартості, здійснюється перерозподіл частини доходів первинних суб’єктів господарювання й населення – це:
а) обліково-вимірювальна
б) об’єднуюча
в) розподільча
г) централізована
д) стимулююча
3. Оберіть функцію ціни, яка використовується для мотивації підвищення ефективності господарювання, забезпечення необхідної прибутковості (дохідності) кожному нормально працюючому продуценту, посереднику і безпосередньому продавцю товарів виробничого та споживчого призначення
а) обліково-вимірювальна
б) об’єднуюча
в) розподільча
г) централізована
д) стимулююча
4. Що не входить до оптової ціни реалізації?
а) собівартість
б) податок на додану вартість
в) акцизний збір
г) оптово-збутова надбавка
д) торгівельна надбавка
5. Які ціни встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку?
а) централізовано-фіксовані
б) світові
в) договірні
г) вільні
д) роздрібні
6. Ціни, котрі підприємство (організація) визначає самостійно:
а) регульовані
б) світові
в) договірні
г) вільні
д) роздрібні
7. Закупівельні ціни – це…
а) це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються (продаються) на світовому ринку
б) ціни, які визначаються самостійно торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юнктурою ринку, якістю товару (послуг), виходячи з вільної ціни закупівлі
в) ціни, що застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами (організаціями) оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торговельну діяльність відповідно до свого статуту
г) ціни на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання і закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію встановлюються виходячи з: фактичних витрат на виробництво (із собівартості) продукції; прибутку підприємства (з урахуванням кон’юнктури ринку, якості продукції); величини податку на додану вартість; суми акцизів (для товарів, що обкладаються акцизним збором); суми ліцензійного збору (для алкогольної продукції)
д) ціни, які встановлює держава на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін; на товари і послуги, які мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію (послуги), виробництво (надання) якої зосереджено на підприємствах (в організаціях), що займають монопольне становище на ринку
8. За рівнем встановлення регулювання ціни бувають:
а) договірні
б) вільні
в) світові
г) вірна відповідь а, б
д) вірна відповідь б, в
9. Залежно від особливостей куплі-продажу і сфери економіки ціни не бувають:
а) договірні
б) світові
в) оптові
г) закупівельні
д) роздрібні
10. Оптоаї ціна «франко-станція відправлення» використовується коли:
а) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а тому транспортні витрати продавець не включає в ціну
б) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання покупець товару не несе, а тому транспортні витрати продавець включає в ціну
в) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання покупець товару не несе компанія-перевізник зі сторони
г) оптова ціна включає транспортні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи виробник продукції
д) оптова ціна включає транспортні витрати, які відшкодовує покупець продукції
11. Оптова ціна «франко-станція призначення» - це коли:
а) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання несе покупець товару, а тому транспортні витрати продавець не включає в ціну
б) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання покупець товару не несе, а тому транспортні витрати продавець включає в ціну
в) витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця споживання покупець товару не несе компанія-перевізник зі сторони
г) оптова ціна включає транспортні витрати, які відшкодовує оптово-збутова організація чи виробник продукції
д) оптова ціна включає транспортні витрати, які відшкодовує покупець продукції
12. Загальними чинниками, що визначають ціни на товари (продукцію, послуги), є:
а) сировина
б) основні матеріали
в) допоміжні матеріали
г) гнучкість попиту
д) основне устаткування
13. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін»:
а) полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів
б) передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку
в) полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника)
г) означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта)
д) характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару
14. Метод установлення ціни за місцем походження товару:
а) полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів
б) передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку
в) полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника)
г) означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта)
д) характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару
15. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку:
а) полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів
б) передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку
в) полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника)
г) означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта)
д) характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару
16. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту:
а) полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів
б) передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку
в) полягає в тім, що товар передається транспортній організації за умови «франко-вагон»; після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять до покупця (замовника)
г) означає відповідні дії підприємства (організації) для включення в ціну фіксованої суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта)
д) характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) за базисний і збирає з усіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості поставки з цього району (міста, області) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару
17. Ціна на унікальний товар або товар, що користується підвищеним попитом називається:
а) ціна лімітна
б) ціна приоритетна
в) ціна престижна
г) ціна разова
д) ціна тверда
18. Ціна, яка регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції наривається:
а) ціна лімітна
б) ціна приоритетна
в) ціна престижна
г) ціна паритетна
д) ціна тверда
19. Ціна, яка встановлюється в момент підписання контракту і не змінюється протягом його дії називається:
а) ціна лімітна
б) ціна приоритетна
в) ціна престижна
г) ціна разова
д) ціна тверда
Тема 7: «ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА»
Зміст
1. Прогнозування розвитку підприємств
2. Методологічні основи планування
3. Стратегія розвитку підприємства і бізнес-планування
4. Тактичне та оперативне планування
Тести для перевірки знань:
1. До принціпів прогнозування відноситься:
а) цілеспрямованість
б) системність
в) багаторівневий опис
г) послідовне вирішення невизначеності
д) всі відповіді вірні
2. До принціпів прогнозування не відноситься:
а) багаторівневий опис
б) альтернативність
в) інформаційне моделювання
г) послідовне вирішення невизначеності
д) адекватність об’єктивним закономірностям розвитку
3. До фактографічних методів прогнозування відноситься:
а) метод оптимізації
б) Метод морфологічного аналізу
в) Метод побудови «дерева цілей»
г) методи кореляційних і регресійних моделей
д) метод інформаційного моделювання
4. Метод, який ґрунтується на використанні комбінаторики, тобто дослідженні всіх можливих варіантів, виходячи із закономірностей побудови об’єкта прогнозування, що вивчається та аналізується – це:
а) метод експертних оцінок
б) метод морфологічного аналізу
в) метод побудови «дерева цілей»
г) метод інформаційного моделювання
д) метод кореляційних і регресійних моделей
5. Метод, який застосовується в прогнозуванні з метою поділу основних завдань на підзавдання і створення системи «виважених» за експертними оцінками зв’язків – це:
а) метод експертних оцінок
б) метод морфологічного аналізу
в) метод побудови «дерева цілей»
г) метод інформаційного моделювання
д) метод кореляційних і регресійних моделей
6. До принципів планування відноситься:
а) багаторівневий опис
б) альтернативність
в) послідовне вирішення невизначеності
г) адекватність об’єктивним закономірностям розвитку
д) оптимальне використання застосовуваних ресурсів
7. До принципів планування не відноситься:
а) принцип цілепокладання
б) принцип збалансованості
в) принцип системності
г) принцип адекватності об’єктивним закономірностям розвитку
д) принцип оптимального використання застосовуваних ресурсів
8. Планування, яке полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямками його діяльності на більш короткі періоди (квартал, місяць) – це:
а) перспективне планування
б) поточне планування
в) тактичне планування
г) оперативне планування
д) оптимальне планування
9. Принцип системності:
а) передбачає, щоб планування охоплювало одну сферу діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі
б) передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі
в) передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства і не зважало на зміни та зворотні зв’язки в його системі
г) означає підтримування безперервної планової перспективи, взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів
д) проявляється у відповідності між потребами в ресурсах та наявністю таких
10. Принцип безперервності:
а) передбачає, щоб планування охоплювало одну сферу діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі
б) передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства, усі тенденції, зміни та зворотні зв’язки в його системі
в) передбачає, щоб планування охоплювало всі сфери діяльності підприємства і не зважало на зміни та зворотні зв’язки в його системі
г) означає взаємопогодження довго-, середньо- та короткострокових планів, своєчасне коригування перспективних і поточних планів
д) проявляється у відповідності між потребами в ресурсах та наявністю таких
Тема 8 «ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ»
Зміст
1. Характеристика земельних ресурсів та земельна реформа в Україні
2. Земельний кадастр та грошова оцінка землі
3. Показники інтенсивності та ефективності викорисатння земельних ресурсів
Тести для перевірки знань:
1. Структура сільськогосподарських угідь – це:
а) процентне відношення окремих складових сільськогосподарських угідь до їх загальної площі;
б) процентне відношення посівних площ окремих культур до їх загальної посівної площі;
в) процентне відношення посівних площ окремих культур до площі сільськогосподарських угідь;
г) процентне відношення окремих складових сільськогосподансрьких угідь до площі ріллі;
д) процентне відношення посівних площ окремих культур до площі ріллі;
2. Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів визначають за такими показниками:
а) ступінь господарського використання землі та ступінь розораності;
б) ступінь меліорованості та коефіцієнт повторного використання;
в) питома вага інтенсивних культур у посівній площі господарства;
г) правильні відповіді а і б;
д) правильні відповіді а, б і в.
3. До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
а) урожайність сільськогосподарських культур;
б) вихід товарної продукції окремої сільськогосподарської культури з одиниці посівної площі цієї культури;
в) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства прозраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свирарства – на ріллю, птахівництва – на площу зернових);
г) правильні відповіді а і в;
д) правильні відповіді а, б і в;
4. До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
а) виробництво валової продукції і товарної продукцїі в порявняних цінах в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
б) виробництво чистої продукцїі і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
в) виробництво кінцевої продукції в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
г) правильні відповіді а і б;
д) правильні відповіді а, б і в.
5. Землевіддача визначається як:
а) відношення вартості товарної продукції, одеа) ступінь господарського використання землі та ступінь розораності;
б) ступінь меліорованості та коефіцієнт повторного використання;
в) питома вага інтенсивних культур у посівній площі господарства;
г) правильні відповіді а і б;
д) правильні відповіді а, б і в.
6. Орендна плата за землю – це:
а) платіж у натуральній чи відробітковій формі, який орендар вносить орендодавцеві за тимчасове користування земельною ділянкою;
б) платіж у грошовій або натуральній чи відробітковій формі, який орендар вносить орендодавцеві за тимчасове користування земельною ділянкою;
в) платіж у грошовій або натуральній чи відробітковій формі, який орендар вносить орендодавцеві за володіння земельною ділянкою;
г) платіж тільки у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцеві за тимчасове користування земельною ділянкою;
д) платіж тільки у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцеві за володіння земельною ділянкою;
7. Оренда землі – це:
а) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою;
б) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне користування чужою земельною ділянкою;
в) передача її власником у необмежене часом користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату;
г) передача її власником у тимчасове користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату;
д) передача її власником у тимчасове користування іншим фізичним або юридичним особам за визначену місцевими органами самоврядування плату;
8. Право на оренду землі мають:
а) громадяни та юридичні особи України, її релігійні і громадські организації;
б) іноземні держави;
в) іноземні юридичні і фізичні особи;
г) особи без громадянства;
д) всі відповіді вірні.
9. Право власності на землю сільськогосподарського призначення мають:
а) громадяни та юридичні особи України, її релігійні і громадські организації;
б) іноземні держави;
в) іноземні юридичні і фізичні особи;
г) особи без громадянства;
д) всі відповіді вірні.
10. Право земельного сервітуту – це:
а) право власника або землекористувача земельної ділянки на необмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою;
б) право власника земельної ділянки передавати у тимчасове користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату;
в) право власника або землекористувача земельної ділянки на безоплатне користування чужою земельною ділянкою;
г) право власника земельної ділянки передавати у безстрокове користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату;
д) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою.
11. Моніторинг земель – це:
а) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації негативних процесів, а також ведення державного земельного кадастру;
б) система відомостей і документів щодо правового режиму земель, їх розподілу між власниками землі і землекористувачами за категоріями земель, їх якісною характеристикою і народногосподарською цінністю;
в) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою;
г) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації негативних процесів, а також проведення іпотеки землі;
д) система відомостей і документів щодо правового режиму земель, їх розподілу між підприємствами в розрізі організаційно-правових форм господарювання;
12. Земельний кадастр – це:
а) система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації негативних процесів;
б) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне чи безоплатне користування чужою земельною ділянкою;
в) система відомостей і документів щодо правового режиму земель, їх розподілу між власниками землі і землекористувачами за категоріями земель, їх якісною характеристикою і народногосподарською цінністю;
г) система відомостей і документів щодо правового режиму земель, їх розподілу між підприємствами в розрізі організаційно-правових форм господарювання;
д) передача земельної ділянки власником у тимчасове користування іншим фізичним або юридичним особам за відповідну плату;
13. Грошова оцінка сільськогосподарських земель здійснюється за формулою:
а) сума абсолютного та диференційного рентного доходів помножене на строк капіталізації рентного доходу та на поточну ціну 1 ц зерна;
б) сума абсолютного та диференційного рентного доходів помножене на строк капіталізації рентного доходу;
в) сума абсолютного та диференційного рентного доходів помножене на поточну ціну 1 ц насіння соняшника;
г) сума абсолютного та диференційного рентного доходів помножене на строк капіталізації рентного доходу та на поточну ціну 1 ц картоплі;
д) сума абсолютного та диференційного рентного доходів поділене на строк капіталізації рентного доходу та помножене на поточну ціну 1 ц зерна;
14. Абсолютний рентний дохід – це:
а) дохід, що формується на гірших за родючестю землях і прийнятий у розмірі 1, 2 ц зерна з 1 га (згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення);
б) дохід, що формується на гірших за родючестю землях і прийнятий у розмірі 1, 5 ц зерна з 1 га (згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення);
в) дохід, що формується на гірших за родючестю землях і прийнятий у розмірі 1, 6 ц зерна з 1 га (згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення);
г) дохід, що формується на гірших за родючестю землях і прийнятий у розмірі 1, 8 ц зерна з 1 га (згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення);
д) дохід, що формується на гірших за родючестю землях і прийнятий у розмірі 2, 1 ц зерна з 1 га (згідно з офіційною методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).
15. Диференціальний рентний дохід – це:
а) дохід, який створюється на кращих за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 35%);
б) дохід, який створюється на кращих за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 40%);
в) дохід, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 45%);
г) дохід, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 35%);
д) дохід, який створюється на середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 30%).
16. Іпотека землі – це:
а) система відомостей і документів щодо правового режиму земель, їх розподілу між підприємствами в розрізі організаційно-правових форм господарювання;
б) сукупність правових та економічних відносин, що виникають між субє`ктами (фізичними і юридичними особами) в процесі оренди земельних ділянок, іх обміну і спадкування;
в) затава земельної ділянки, що залишається у затаводавця (власника землі) або третьої особи (майнового поручителя), а заставодержатель набуває право на задоволення забезпеченного іпотекою зобовязання, яке не виконане, за рахунок предмета іпотеки (затавної земельної ділянки);
г) дохід, який створюється на кращих і середніх за якістю та місцеположенням землях і являє собою надлишок доходу над “нормальним” доходом, що формується за нормативної рентабельності поточних витрат (на рівні 35%);
д) право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне користування чужою земельною ділянкою;
17. Ринок землі – це:
а) сукупність правових та економічних відносин, що виникають між субє`ктами (фізичними і юридичними особами) в процесі оренди земельних ділянок, іх обміну і спадкування;
б) сукупність правових та економічних відносин, що виникають між субє`ктами (фізичними і юридичними особами) в процесі купівлі-продажу земельних, застави і дарування;
в) сукупність правових та економічних відносин, що виникають між субє`ктами (фізичними і юридичними особами) в процесі обробки земельних ділянок, іх культивації і меліорації;
г) правильні відповіді а і б;
д) правильні відповіді а, б і в.
18. Землезабезпеченіть визначається як:
а) відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства);
б) відношення вартості валової продукції, одержаної з гектара угідь, до грошової оцінки цих угідь;
в) відношення площі відповідних угідь до грошової оцінки цих угідь;
г) відношення площі відповідних угідь до працездатного населення країни (області, району, підприємства);
д) відношення площі відповідних угідь до середньорічного поголів`я умовної худоби країни (області, району, підприємства);
19. Природна родючість грунту – це:
а) задтність грунту забезпечувати рослини вологою, необхідними поживними речовинами і здійснювати культивацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтоутворення і дії кліматичного фактора;
б) задтність грунту здійснювати аерацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтоутворення і дії кліматичного фактора;
в) задтність грунту забезпечувати рослини вологою, необхідними поживними речовинами і здійснювати аерацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтоутворення і дії кліматичного фактора;
г) задтність грунту забезпечувати сільськогосподарські рослини вологою, необхідними поживними речовинами і здійснювати аерацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтоутворення і дії кліматичного фактора, а у сорних рослин відбирати необхідні поживні речовини;
д) задтність грунту забезпечувати рослини вологою, необхідними поживними речовинами;
20. Штучна родючість – це:
а) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню людиною його фізико-хімічних і біологічних властивостей з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
б) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню його фізико-хімічних і біологічних властивостей під впливом погодних умов з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
в) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню людиною його фізико-хімічних властивостей з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
г) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню його фізико-хімічних і біологічних властивостей під впливом інтенсивної її обробки з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
д) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню людиною його біологічних властивостей з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
21. Економічна родючість – це:
а) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню людиною його фізико-хімічних і біологічних властивостей з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
б) органічне поєднання природної і штучної родючості;
в) родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшенню його фізико-хімічних і біологічних властивостей під впливом інтенсивної її обробки з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур;
г) органічне поєднання природної родючості, штучної родючості за мінусом виробничих витрат;
д) задтність грунту забезпечувати рослини вологою, необхідними поживними речовинами і здійснювати аерацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтоутворення і дії кліматичного фактора;
22. Абсолютна родючість – це:
а) вимірник економічної родючості, який визначається виходом валової продукції з 1 га сільськогосподарських угідь;
б) вимірник економічної родючості, який визначається виходом продукції з 1 га посіву, яка виражена в кормових одиницях;
в) вимірник економічної родючості, який визначається врожайністю культур з 1 га посіву;
г) вимірник економічної родючості, який визначається кількістю товарної продукції культур з 1 га посіву;
д) вимірник економічної родючості, який визначається врожайністю культур з 1 га сільськогосподарських угідь;
23. Відносна родючість – це:
а) вимірник економічної родючості, який визначається кількісним співвідношенням товарної продукції с 1 га посівної площі до виробничих витрат на її одержання;
б) вимірник економічної родючості, який визначається кількісним співвідношенням врожаю до виробничих витрат на його одержання;
в) вимірник економічної родючості, який визначається кількісним співвідношенням врожаю до змінних витрат на його одержання;
г) вимірник економічної родючості, який визначається кількісним співвідношенням врожаю до постійних витрат на його одержання;
д) вимірник економічної родючості, який визначається кількісним співвідношенням товарної продукції с 1 га посівної площі до змінних витрат на її одержання;
Тема 9: «ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ПРОДУКТИВНІСТЬ І ОПЛАТА ПРАЦІ»
Зміст
1. Поняття, класифікація і структура персоналу
2. Продуктивність праці персоналу: сутність, методи визначення та чинники зростання
3. Форми й системи оплати праці
Тести для перевірки знань:
1. Персонал підприємства – це…
а) це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності
б) це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів
в) працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи
г) працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу)
д) персонал безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін
2. Спеціалісти – це…
а) це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності
б) це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів
в) працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи
г) працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу)
д) персонал безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін
3. Робітники – це…
а) це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності
б) це працівники, що займають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів
в) працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи
г) працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу)
д) персонал безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ремонтом, переміщенням вантажів, перевезенням пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін
4. Працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу) – це:
а) керівники
б) спеціалістам
в) службовців
г) робітники
д) професіонали
5. Вид трудової діяльності, здійснювання якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок – називається:
а) професія
б) спеціальність
в) кваліфікація
г) звання
д) посада
6. Сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій визначеної складності – це:
а) професія
б) спеціальність
в) кваліфікація
г) звання
д) посада
7. За рівнем кваліфікації робітників поділяють на:
а) спеціалістів найвищої кваліфікації, вищої кваліфікації, середньої кваліфікації, спеціалістів-практиків
б) висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані, некваліфіковані
в) працівники, що мають наукові ступені та звання, працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом, працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом, працівники, що займають відповідні посади, але не мають спеціальної освіти
г) вірна відповідь а, в
д) вірної відповіді нема
8. Плинність персоналу розраховується за формулою:
а) Кільксть звільнених за власним бажанням / Середньооблікова чисельність
б) Кільксть звільнених за порушення / Середньооблікова чисельність
в) Кільксть звільнених з усіх причин / Середньооблікова чисельність
г) Загальна сума років роботи на підприємстві всього персоналу / Середньооблікова чисельність
д) Чисельність основних робітників / Чисельність допоміжних робітників
9. Стабільність або «відданість» персоналу розраховується за формулою:
а) Загальна сума років роботи на підприємстві одного робітника / Середньооблікова чисельність
б) Загальна сума років роботи на підприємстві всього персоналу / Середньооблікова чисельність
в) Загальна сума років роботи на підприємстві одного робітника / Загальна сума років роботи на підприємстві всього персоналу
г) Неявки на роботу (людино-днів) / Усього відпрацьовано (людино-днів)
д) Неявки на роботу одного працівника (людино-днів) / Неявки на роботу всього персоналу (людино-днів)
10. Рівень дисципліни розраховується за формулою:
а) Неявки на роботу (людино-днів) / Усього відпрацьовано (людино-днів)
б) Неявки на роботу одного працівника (людино-днів) / Н
|
|