Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психологічні аспекти праці. Підвищення рівня безпеки






Праці.

Індивідуальні якості працівника (психофізіологічні,

соціальні, виробничі) значно впливають на безпеку праці.

Серед психофізіологічних якостей слід відмітити наступні:

недостатня здатність до розподілу і концентрації уваги,

мислення, низькі якості щодо обережності, спостережливості,

кмітливості, розсудливості; недостатня установка до праці тощо.

Основними соціальними якостями працівника, які необхідно

враховувати при створенні безпечних умов праці, є: ставлення до

роботи, контакти з товаришами, керівництвом, соціально-

політичні, соціально-економічні, побутові фактори тощо.

Найбільш важливими виробничими якостями працівника є стаж

та досвід роботи.

Найбільш значний вплив на безпеку праці справляє стаж

роботи, а не вік працівника.

Для зменшення дії психофізіологічних чинників небезпеки в

процесі праці необхідно враховувати індивідуальні якості

працюючого, оскільки помилки на виробництві, а також нещасні

випадки є наслідком зіткнень якостей людини з особливостями

конкретної професійної діяльності. Для поліпшення безпеки

необхідно проводити психофізіологічний відбір для широкого

кола професій.

Можливості людини протистояти небезпеці визначаються

ступенем її мотивації до праці і до її безпеки. Мотиви є тим

психологічним фактором, який визначає чому людина в даній

ситуації діє тільки так, а не інакше. У процесі роботи

проявляються, в основному, мотиви вигоди і безпеки.

Мотиви вигоди проявляються в отриманні винагороди за

результатами праці. Сюди входить матеріальні (зарплата, премія)

і соціальні вигоди (самостверження, престиж тощо).

Мотив безпеки проявляється у прагненні уникнути небезпек,

які виникають у процесі праці. Під небезпекою слід розуміти не

лише виробничі небезпеки, які загрожують здоров’ю і життю

працівників, а й соціальні небезпеки (зменшення заробітку,

позбавлення премії, пониження в посаді тощо). До безпечної

роботи людину спонукає мотив самозбереження – прагнення

зберегти себе від небезпек праці.

Мотив характеризується силою дії, яка відображає ступінь

усвідомленості та ясності об’єкта мотивації.

З точки зору безпеки праці особливої уваги заслуговує

конфлікт мотивів. Особливий інтерес викливає конфлікт між

мотивом вигоди та мотивом безпеки праці, коли бажання

заробити більше переважає над прагненнм уникнути небезпечної

ситуації.

Шляхи підсилення мотиву безпеки:

* - стимулювання матеріально і соціально безпечну працю;

 створювати психологічний клімат в колективі, при якому

падіння авторитету через порушення правил безпеки зводило б до

мінімуму матеріальні вигоди, які могли б бути досягнуті за

рахунок порушення правил безпеки.

Одним з напрямів підвищення безпеки праці є організація

безпечної поведінки працівника в процесі праці. Для цього

необхідно:

 створювати психологічний настрій на безпечну

поведінку;

 стимулювати безпечну поведінку;

 виконувати та контролювати правила безпеки праці.

 виховувати безпечну поведінки.

Безпечній поведінці в процесі праці сприяє “стимулювання”

як засіб мотивації безпеки праці. Термін “стимул” визначається

як спонукальна причина активізації дій людини, особливо у тих

випадках, коли є прагнення одержати винагороду.

Чергове підвищення заробітної плати працівникові

здійснюється з урахуванням роботи без порушень охорони праці.

Працівники, що порушують норми охорони праці не мають

шансів до професійного росту і є першими кандидатами на

звільнення. В Україні найчастіше застосовується негативне

стимулювання за порушення правил техніки безпеки праці.

Найбільш доцільно та ефективно використовувати позитивне

стимулювання.

Стимулювання охорони праці має бути індивідуальним. Для

організації стимулювання повинні бути розроблені критерії

оцінки рівня безпеки праці кожного працівника (бали,

коєфіцієнти, тощо). Треба періодично підводити підсумки

безпечної роботи.

Значне місце у підвищенні безпеки праці, в організації

безпечної поведінки займає процес навчання працівників з

питань охорони праці.

Тривога, невпевненість у собі, безпеці своєї праці приводять

до небезпечних дій і є проявом недосвіченості працівника.

Методи організації безпечної праці виконують і функцію

виховання.

Виховання – це направлена дія на психіку людини з метою

розвинути у неї якості, які сприяють її безпечній роботі. Засобами

впливу на працівника в процесі роботи є:

 нормативні видання (інструкції, правила);

 плакати з безпеки праці;

 аудіовізуальні засоби (телебачення, кіно, бесіди);

 колективне обговорення з працівниками випадків

порушення правил безпеки праці, шляхів підвищення рівня

безпеки та умов роботи.

Ключовим напрямом виховання є формування у працівників

нового працеохоронного мислення (пріоритетне значення

охорони праці), ідеології безпеки та законослухняності.

Важливим аспектом виховної роботи є:

 підготовка кваліфікованих спеціалістів у цій галузі;

 підвищення авторитету служби охорони праці.

Значне місце у вихованні безпечної поведінки і процесі праці

приділяється пропаганді безпечних умов праці.

Пропаганда – це цілеспрямована робота щодо поширення

передових ідей, положень та знань, які служать для закріплення,

зміни та розвитку ставлення працюючих до формування

нормативних актів про охорону праці.

Основні завдання пропаганди: привернути увагу працюючих

до актуальних питань охорони праці та небезпек виникаючих у

процесі праці; розвіяти віру у неминучість, випадковість

виникнення небезпечних ситуацій в процесі роботи, бо така віра

породжує песимізм та апатію у роботі. Засобами пропаганди є

преса, радіо, телебачення.

3.7. Контрольні запитання

1. В чому полягає актуальність для охорони праці знання небезпечних

психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників?

2. Охарактеризуйте працю як фізіологічний та психологічний процеси,

що регулюють безпечну діяльність людини.

3. Яких навантажень і фізіологічних змін зазнає організм людини в

процесі праці?

4. У чому полягає відмінність між фізичною і розумовою працею з точки

зору порушень нормальної фізіологічної діяльності людини?

5. Поясніть роль центральної нервової системи у трудовій діяльності

людини та її безпеці.

6. Що таке адаптація та гомеостаз і як вони впливають на безпеку праці?

7. Поясніть значення фізіологічної, психічної, соціальної та професійної

адаптації в процесі праці.

8. Охарактеризуйте небезпечні психофізіологічні та шкідливі виробничі

чинники.

9. Що таке втома і перевтома та які їх наслідки?

10. У чому полягає небезпечність фізичної і розумової втоми?

11. Обгрунтуйте ефективність заходів по запобіганню втоми і перевтоми

працівників на виробництві.

12. Що таке стрес і як він проявляється в роботі?

13. Що таке моббінг? Причини і наслідки моббінгу на робочому місці.

14. Яким є вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці?

15. Охарактеризуйте значення мотивів у системі охорони праці.

16. Як сприяє стимулювання на безпеку праці?

17. Виховання - як процес формування працеохоронного мислення.

18. Охарактеризуйте роль трудового колективу у створенні безпечних

умов праці.

19. Якими є основні напрямки мінімізації психофізичних чинників

небезпек під час праці?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.