Законодавчо–нормативне забезпечення якості і безпечності соків

Законодавча база, що забезпечує належний рівень якості і безпеки фруктових соків представлена:

· Конституцією України;

· Законами України:

· “Про захист прав споживачів ”,

· “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини ”,

· “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ”.

В Конституції України, статті 42 зазначено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Закон України “Про захист прав споживачів ” регулює відносини між споживачами товарів і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Закон України “ Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини ” встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров’я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини, а також надання послуг у сфері громадського харчування. В статті 1 цього закону зазначено, що “безпека харчових продуктів ” – це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових продуктів при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров’я України. В статті 3 вказано, що основними засадами державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини є:

ü створення гарантій безпеки для здоров’я людини під час виготовлення, ввезення, транспортування, зберігання, реалізації, використання, споживання, утилізації або знищення харчових продуктів і продовольчої сировини;

ü стимулювання впровадження нових безпечних наукових обґрунтованих технологій виготовлення(обробки, переробки) харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, розробки та виробництва нових видів спеціальних та екологічно чистих харчових продуктів та продовольчої сировини;

ü встановлення відповідності виробників, постачальників харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів за забезпечення їх належної якості та безпеки для здоров’я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання та реалізації, а також за реалізацію цієї продукції у разі її невідповідності стандартам, санітарним, ветеринарним та фітосанітарним нормам.

Стаття 4 цього ж закону зазначає, що забороняється виготовляти, ввозити, реалізувати, використовувати в оптовій чи роздрібній торгівлі, громадському харчуванні неякісні, небезпечні для здоров’я та життя людини або фальсифіковані харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали. В статті 12 зазначено, що державне нормування показників якості харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів проводиться шляхом встановлення норм цих показників у стандартах та інших нормативних документах на продукцію під час її розроблення. Державне нормування показників безпеки харчових продуктів здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я шляхом встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруднювачів.

Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення ” регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій-громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду України. В статті 9 цього закону подано, що державна реєстрація передбачає створення та введення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів, в якому наводяться назви небезпечних хімічних речовин та біологічних чинників, дані про їх призначення, властивості, методи ідентифікації, біологічну дію, ступінь небезпеки для здоров’я людини, виробництво, гігієнічні регламенти застосування тощо. Державна реєстрація небезпечних факторів здійснюється в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. В статті 17 зазначено, що продовольча сировина, продукти харчування, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов’язковій сертифікації.

Підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують продукти харчування і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров’я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм.

Національні норми і положення щодо безпеки і якості товарів повинні періодично переглядати, для того, щоб забезпечити їх співпадання, коли це можливо, загальноприйнятим міжнародним нормам. На даному етапі, наприклад, завершуються роботи із доопрацювання національного стандарту ГСТУ 4283 " Консерви. Соки і сокові продукти. Терміни і визначення. Цей стандарт має важливе значення для галузі, оскільки однозначно визначає термінологію у сфері готової продукції, сировини і напівфабрикатів, які виробляються або використовуються підприємствами сокової галузі

До нормативної бази, що забезпечує якість і безпеку фруктових соків відносять наступні стандарти:

ГОСТ 29135-91 “Соки фруктовые. Общие технические условия”;

ГОСТ 18192-72 “Соки плодовые и ягодные концентрированные. Технические условия”;

ГОСТ 16366-78 “Соки плодовые и ягодные с мякотью. Технические условия”;

ГОСТ 28562-90 “Продукты переработки плодов и овощей. Рефрактометрический метод определения растворимых сухих веществ”;

ГОСТ 25555.0-82 “Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения титруемой кислотности”,

ГОСТ 24556-89 “Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения витамина С”;

ДСТУ 4008-2001 “Консерви. Соки фруктові, овочеві та овоче-фруктові для дитячого харчування. Технічні умови”.

В червні 2006 року створена і зареєстрована встановленим порядком асоціація " Союз виробників сокової продукції України".

Основними її цілями є: ефективне вирішення проблем сокової промисловості і розвитку ринку соків і соковмісних продуктів України, уявлення і захист прав учасників асоціації в органах державної і місцевої влади, громадських організаціях. Також сприяння забезпеченню населення України високоякісними соками і соковмісних продуктами як частини здорового харчування, запобігання розміщенню на ринку України неякісних і фальсифікованих продуктів, недопущення недобросовісної конкуренції.

Особливе значення надається питанням, пов'язаним з розробкою нових національних стандартів, гармонізованих з міжнародними стандартами, розробці технічних регламентів, які повинні містити обов'язкові до виконання вимоги з безпеки продукції, як це прийнято в більшості розвинених країн. Це допоможе галузі досить ефективно вирішувати проблеми захисту національного ринку сокової продукції, пов'язані зі вступом України у ВТО.

Крім того, передбачається сприяння розвитку інфраструктури продовольчого ринку, створення і вдосконалення єдиних правил торгівлі на ринках сировини і продукції з вмістом соку..[17]

Аналіз нормативної бази показав її достатність, однак державні виконавчі органи повинні розробляти, удосконалювати і впроваджувати активну політику захисту інтересів споживачів, щодо належного рівня якості і безпеки фруктових соків.

Отже, при аналізі законодавчо-нормативної бази, можна зробити висновок, що державним органам, необхідно, в залежності від конкретних умов, розробляти або сприяти розробці і застосуванню на національному і міжнародному рівнях необхідних норм безпеки і якості товарів і поширювати їх належним чином та сприяти їх популяризації