Вихідні данні для розрахунку визначаємо згідно з завданням на проектування.

Кількість годин робочого часу машин і коефіцієнтам внутрізміного використан-ня їх приймаємо по (ДБН В.2.8-3-95), додаток 18 стор. 41.

Фактичну наробітку машини на початок планового року визначаємо по форму-лі

Т_ф = Т_ц (2.1)

де Т_ц – міжремонтний цикл;

ЗМР – запас моторесурса в %.

Вихідні данні зведені в таблиці 2.1.

2.2 Розрахунок необхідної кількості ремонтних і профілактичних заходів

Кількість технічних обслуговувань і ремонтів кожного виду для окремої маши-ни (К) розраховується за формулою

К = (2.2)

де Т_ф – фактична наробітка машини на початок року, мото – годин;

Т_пл – запланована наробітка на рік мото – годин;

Т_п – періодичність виконання відповідного технічного обслуговування або ре-монту мото – годин;

К_п – кількість усіх видів технічних обслуговувань і ремонтів, що перевищує періодичність даного виду (при визначені кількості капітальних ремонтів К_п до-рівнює 0).

Розрахунок за формулою виконується в такий послідовності: капітальний ре-монт, поточний ремонт, технічні обслуговування ТО – 1: ТО – 2.

2.3 Складання річного плану технічного обслуговування та ремонту машин

Річний план технічного обслуговування і ремонту машин є підставою для

визначення трудових і матеріальних ресурсів при складенні річних планів і складається на основі розрахунків в пункті (див табл. 2.2)

2.4 Визначення затрат праці на виконання технічного обслуговування та поточ-ного ремонту машин

Затрати праці на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту визначаються за формулою

З = К З (2.3)

З – затрати праці на виконання одного технічного обслуговування чи ремонту, людино – годин

З = n₁ n₂ n₃ n₄ t (2.4)

де n₁ – коефіцієнт користування трудjмісткості в залежності від рельєфу місце-вості та висот над рівнем (додаток);

n₂ - коефіцієнт користування трудомісткості в залежності від природньо –кли-матичних умов (додаток);

n₃ – коефіцієнт користування трудомісткості поточного ремонту залежності від наробки машини з початку експлуатації (додаток);

n₄ - коефіцієнт користування трудомісткості технічного обслуговування залеж-ності кількості та складу будівельних машин (додаток);

t – трудомісткість технічного обслуговування, людини – годин (додаток).

2.5 Визначення додаткової затрати праці

Для виконання робіт пов’язаних з самообслуговування підприємства виконан-ням непланових ремонтів, заказів будівельних організацій, монтажу та демонтажу машин відповідно з рекомендаціями. Передбачаються додаткові затрати праці.

Додаткові затрати праці приймаються в об’ємі 20... 25 % загальних затрат праці на ТО та ПР машин.

Таблиця 2.5-Додаткові затрати праці

2.6 Визначається затрати праці на дільниці планово – попереджувального ре-монту, в майстерні, на пересувних засобах

Виробничий корпус експлуатаційної бази має профілакторії та відділення ре-монту, практика показує, що 40% робіт поточного ремонту виконується у май-стерні, а решта в профілакторії. В зв’язку з цим об’єми робіт, яки будуть викону-ватися в профілакторії визначаємо

П_пр = П_{то -1} + П_{то –2} + П_со + 0, 6 Пп (2.5)

Автонавантажувач: Ппр=469, 00+264, 00+112+0, 6·2937=2607, 2 люд-г.

Кран автомобільний: Ппр= 1258, 00+ 786, 00 + 304 +0, 6·4550 =5078 люд-г.

Кран баштовий: Ппр=518, 00 +575, 00+216+0, 6·2608 =2873, 8 люд-г.

Кран гусеничний: Ппр= 1227, 00+797, 00 +390 +0, 6·8200 = 7334 люд-г.

Кран на шасі автом типу: Ппр=517, 00 +636, 00 +372+0, 6·8860= 6841люд-г.

Кран пневмоколесный: П_пр =1648, 00+1251, 00+584 +0, 6· 8890=8817 люд-г.

Σ =33551 люд-г.

Об’єми робіт, які яки виконуються у відділеннях майстерні визначаємо по формулі

Пм=0, 4 Пп (2.6)

'

Автонавантажувач Пм=0, 4· 2937 =1174, 8 люд-г.

Кран автомобільний: Пм=0, 4·4550 = 1820 люд-г.

Кран баштовий: Пм=0, 4· 2608 = 1043, 2 люд-г.

Кран гусеничний: Пм=0, 4· 8200 =3280 люд-г.

Кран на шасі автом типу: Пм=0, 4· 8860 = 3544 люд-г.

Кран пневмоколесный: Пм=0, 4·8890=3556 люд-г.

Σ =14418 люд-г.

Об'єми робіт віднесені до профілакторію виконуються в умовах стаціонарного профілакторію і в умовах будівельного майданчика з використанням, при цьому, пересувних засобів.

Розрахунки об’ємів робіт, які виконуються у стаціонарних умовах і на будіве-льних майданчиках виконуємо в табличній формі.

Таблиця 2.6- Розподіл об’ємів робіт профілакторію

2.7 Розподіл затрати праці на види робіт, пости і відділення

Для визначення необхідної кількості робочої сили і обладнання профілакторію і відділень ремонту необхідно загальні об’єми робіт розподілити по їх окремим видам, для чого використовуються дані додатку.

Таблиця 2.7- Розподіл трудомісткості виконання ТО по видам робіт

Розподілу підлягають трудові затрати, які виконуються в стаціонарних умовах (див. табл. 2.7.).

Таблиця.2.8- Розподіл трудомісткості виконання поточного ремонту по видам робіт

При розподіленні трудомісткості виконання поточного ремонту враховують тільки 40% трудомісткості поточного ремонту, так як трудомісткості поточного ремонту, так як 60% трудомісткість поточного ремонту віднесено до профілак-торію.

Розділ річної трудомісткості виробничих програм по дільницям

В основу розрахунків приймається трудомісткість робіт ТО (табл. 2.8)

Трудомісткість поточного ремонту (табл. 2.9.), додаткова трудомісткість (табл. 2.6)

Розрахунки трудомісткості по відділенням виконуємо по формулі, (табл. 2.10.)

Таблиця 2.9-Розподілення трудомісткості по відділенням та постах

Перевірка

Т_заг + Т_дод= Т_від + Т_пер

47969, 00 + 11992, 09=37357 +22604

59961, 09 =59961

2.8 Розрахунок режимів роботи та фондів робочого часу робітників

Номінальний фонд робочого часу робітників визначаємо по формулі

Ф_н = (Д_к – (Д_в+Д_св)) t_зм – Д_псв (t_зм – t'зм) (2.7)

де Д_к – календарні дні:.

Д_в – кількість вихідних днів:.

Д_св – кількість святкових днів:.

Д_псв – кількість передсвяткових днів:

t_зм - тривалість робочої зміни: годин.

t’_зм – тривалість зміни у перед святкові дні: годин.

Ф_н =(365- (104 +10)) · 8- 6 · (8 - 7)=2002

Дійсній фонд робочого часу враховує дні відпустки для даної спеціальності, витрати часу за хворобою та інших причин

Фдр= (Ф_нр – Д_від t’_зм) Фдр= (2002 – 35 *8)*0, 96=1653, 12 Фдр= (2002 – 28 *8)*0, 96=1706, 88

Фдр= (2002 – 24*8)*0, 96=1737, 6

де Д_від – дні відпустки (табл. 2.10);

t’_зм – тривалість зміни при п’ятиденному тижні, так як в кількість днів відпустки входять суботні дні: 6, 8 г.;

- що враховує витрати часу в зв’язку з хворобою та іншими причинами;

=0, 96.

Данні розрахунки зводяться в таблицю

Таблиця 2.10- Номінальний та дійсний фонди робочого часу робітників

2.9 Визначення кількості працюючих

Кількість робочих які виконують роботи технічного обслуговування і поточно-го ремонту визначають по формулі

Р_топ = (2.9)

де П_р – річний об’єм робіт (див. табл. 2.9);

Розрахунки ведуться в табличній формі.

Таблиця 2.11 -Розрахунок кількості основних робітників

Численність працюючих на пересувних засобах

Р_пз = (2.10)

де П_пз – об’єм робіт, які виконуються за допомогою пересувних засобів (див. табл. 2.6)

Р_пз = 22604 / 1737, 6 =13, 08=13

Кількість працюючих на паливо – масляних заправниках та тягачах прий-мається в залежності їх кількості.

Загальна кількість виробничих робітників складається з робітників зайнятих виконанням технічних обслуговувань та поточного ремонту в стаціонарних умо-вах, робітників які виконують роботи технічного обслуговування і ремонту ма-шин на будівельних майданчиках за допомогою пересувних засобів і робітників працюючих на палево – мастильних заправках і тягачах.

Р_{осн =} Р_топ + Р_пз + Р _пмз + Р_т (2.11)

Р_осн = 23 + 13 +2+2=40

Кількість допоміжних робітників визначається в процентному від ношені від загальної кількості виробничих

Р_д = (0, 15... 0, 18) Р_зв (2.12)

Р_д = 0, 15*40 = 6=6

Кількість інженерно – технічного, молодшого обслуговуючого персоналу виз-начається в % відношені від числа виробничих і допоміжних робітників.

Р_пр = (0, 02...0, 04) (Р_осн + Р_д) (2.13)

Р_сп = (0, 07...0, 08) (Р_осн + Р_д) (2.14)

Р_пр =0, 02·(40 + 6)= 0, 92 =1

Р_спец =0, 08·(40 + 6)= 3, 68 =4