Зовнішня пальпація глотки

ущільнення тканин, болючість підвищення температури в ура­женій ділянці, тварини кашля­ють, роблять часті ковтальні рухи. Зовнішньою пальпацієгс можна також установити наяв­ність у глотці сторонніх предме­тів. При паралічі глотки тварини не відчувають болю при глибокій пальпації, ковтальні рухи не спо­стерігаються, місцеві ознаки за­палення відсутні.

Внутрішній огляд глотки не­озброєним оком можливий лише в короткоголових собак, котів, птахів. Розкривши за допомогою тасьми рот і злегка натиснувши шпателем на основу язика, оглядають порожнину глотки, мигда­лини, задню та бічні стінки. У великої рогатої худоби і коней для детального огляду глотки застосовують спеціальний шпатель з освітлювальною системою (шпатель Габрійолавічюса В. І.), медич­ний езофагоскоп.

Внутрішню пальпацію глотки здійснюють лише при серйозних показаннях — підозрі на закупорку або пошкодження її стороннім тілом, наявність абсцесів, новоутворень. Голову коня чи корови добре фіксують, за допомогою зівника широко відкривають рот, відтягнувши лівою рукою язик, праву руку, обмотану рушником вище долоні, із складеними у вигляді човника пальцями обереж­но вводять між рядами зубів у порожнину глотки й пальпують її стінки (рис. 51). Якщо тварина непокоїться, необхідно припи­нити дослідження.

Щоб простежити, чи не порушена функція ковтання, тваринам

дають воду, рідкий або густий корм і спостерігають за ков­танням і проходженням гру­дочки через глотку та стра­вохід.