Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Букові (Fagaceae).
|
|
Дуб звичайний (Quercus robur)
Морфологічний опис: Рослина однодомна і світлолюбна (потребує багато світла).Дуб — величезне дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Це найбільш довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто. [1] Дуби бувають літні, зимові та вічнозелені (див.: Вічнозелений дуб). У літнього рано розпускаються червонуваті листя і восени опадають. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являються пізно, але восени не опадають, а засохлі тримаються на гілках всю зиму. Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці. Разом з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в кругленькій чашечці — плюсці. Плід — горіх (жолудь).
Поширення: Зростає на більшій частині України, в Степу — рідше, головним чином по долинах річок.
У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями.[1]У дуба, що росте у Франції, Іспанії, Італії і на Кавказі, зелені листя не сохнуть і не опадають. Це корковий дуб.Дуб — основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27% площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.
Вид сировина, що використовується в медицині:
Як лікарська сировина використовується в основному кора дуба, яку заготовлюють ранньою весною, без коркового шару і деревини. Для збору кори можна використовувати тільки молоді дерева, що зрубуються на лісосіках і при санітарних вирубуваннях. Сушать її під навісами на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. У гарну погоду можна сушити на сонці. Суха кора при згинанні ламається, а недосушена — гнеться. Треба стежити за тим, щоб кора при сушінні не намокала, тому що при цьому вона втрачає значну частину дубильних речовин, що втримуються в ній.. Запах у сухої кори відсутній, але при настоюванні у воді та особливо у гарячій воді з’являється характерний запах, властивий свіжій корі. Смак сильно в’яжучий.
Застосування :
Галенові препарати кори дубу мають в’яжучі, протизапальні та антимікробні властивості. Дубильні речовини рослини обумовлюють основну дубильну дію. При нанесенні галенових препаратів дубу на рану або слизову оболонку спостерігається взаємодія з білками, при цьому утворюється захисна плівка, яка захищає тканини від місцевого подразнення. Це гальмує процес запалення та зменшує біль. Дубильні речовини денатурують протоплазматичні білки патогенних мікроорганізмів, що приводить до затримки їх розвитку або загибелі Кора дубу входить до складу різних зборів із лікарських рослин і до складу комплексних лікарських засобів. Кора дубу входить до складу препаратів: драже «Тонзілгон Н», виробник «Біонорика АГ», застосовується при гострих хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (тонзиліти, фарингіти, ларингіти), профілактиці ускладнень при респіраторних вірусних інфекціях і як доповнення до терапії антибіотиками при бактеріальних інфекціях; гель «Вітапрокт» застосовується для лікування гострого та хронічного геморою; препарт «Полігемостат» застосовується в хірургічній практиці як кровоспинний препарат.
Деревина дуба особливо міцна, і дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими. Чорний дуб особливо цінується в столярних роботах.
Дубильні речовини, що просочують деревину, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.
Дуб звичайний використовується як джерело деревинної і фарбувальної сировини, як фітонцидна, харчова, медоносна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина
Бальзамінові (Balsaminaceae)
Розрив-трава (Impatiens Linnaeus)
Морфологічний опис:
Однорічна трав'яниста рослина родини бальзамінових. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки. Листки еліптичні або яйцеподібні, загострені, по краю - гостропилкозубчасті. Квітки зигоморфні, блідо-жовті; шпорка пряма. Цвіте у червні - серпні. Плід - коробочка.
Поширення:
На 2011 рік рід нараховував 303 види[2], широко поширених у Північній півкулі та тропіках.В Україні 3 дикоростучі однорічні види: розрив-трава звичайна (Impatiens noli-tangere L. = Impatiens noli-metangere Crantz), росте на вогких місцях в ярах, на берегах річок у лісах і на болотах — на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах; розрив-трава дрібноквіткова (Impatiens parviflora DC.), заносна рослина, яка з ботанічних садів поширюється по тінистих вогких місцях; розрив-трава Ройля (Impatiens roylei Walp.), яку культивують у садах. У садах також розводиться як декоративна розрив-трава бальзамін (Impatiens balsamina L.), квітки білі, рожеві або пурпурові, іноді строкаті.
Вид сировини, що використовують в медицині:
Для виготовлення галенових препаратів використовують усю рослину.Галенові препарати здатні посилювати скорочення матки і зупиняти кровотечу, мають седативну, гіпотензивну, антитоксичну дію
Застосування:
Застосовують при гіпертонічній та нирковокам'яній хворобах, неврозах, маткових кровотечах, при слабій родовій діяльності (для прискорення пологів):
Ранникові (Scrophulariaceae)
Дивина скіметровидна ( Verbascum thapsiforme Schrad.)
Морфологічний опис: Дворічна трав'яниста рослина. В перший рік дає розетку листків, на другий виростає заввишки 50—200 см квітконосне стебло. Листки великі, довгасто-еліптичні, зарубчасті; середні і верхні збігають по всій довжині міжвузля. Уся рослина шерстисто-повстиста. Квітки п'ятипелюсткові, світло-жовті, великі, 2, 5—3 см у поперечнику, зібрані в колосовидне гроно донизу. Запах свіжих квіток ніжний, сухі пахнуть медом. Цвіте у червні — липні.
Поширення: У Степу і Лісостепу, зрідка в західних областях України, па Поліссі, в гірському та Південному Криму —на горбах, при дорогах, на сонячних узліссях, на перелогах, по каменоломнях і кам'янистих місцях, по кручах берегів рік, залізничних насипів.Розкриті віночки квіток, у суху сонячну погоду, вириваючи їх з чашечок; сушать зразу. Осипаних иа землю не збирають.
Вид сировини, що використовується в медицині: Використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, запорах, геморої (в квітках містяться гіркі речовини, летка олія, сапоніни, дубильні речовини, кумарин, пектини, флавоноїди, жовтий барвник ксантофіл і слиз), при запаленнях слизової оболонки очей. Послаблює болісні рефлекси, судоми, зменшує набряки тканин.
Застосування: Як пом'якшувальний, відхаркувальний, протиспазматичний засіб.Як засіб, що обволікає вражені місця при катарах горла, при кашлі, кровохарканні, бронхіті, емфіземі, коклюші. Дія дивини легконаркотична.
Вересові (Ericaceae)
Чорниця (Vaccinium myrtillus L.),
Морфологічний опис: чагарникова рослина з родини бруслинних, кущик до 0, 5 м висоти з синьочорними їстівними ягодами; росте по лісах утворюючи живе надґрунтове вкриття. Цвіте у травні - червні. Плід - куляста чорна ягода, достигає у червні - липні.М'якоть спілої ягоди - червонувато-фіолетова, кисло-солодка, дещо в'язка на смак та сильно бруднить губи та зуби при її споживанні.
Поширення: Чорниця росте у хвойних і мішаних лісах на галявинах. Поширена на Поліссі, у Карпатах, зрідка у північному Лісостепу. Основні райони заготівель зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Сумській, Львівській областях, на півночі Чернігівської і Київської областей, у Карпатах. Запаси ягід значні, проте чорниця потребує дбайливого використання і охорони.
Вид сировини, що використовується в медицині: З ягід чорниці роблять вино, яке має прекрасні смакові якості, високі лікувально-дієтичні властивості та гарний колір. Листя чорниці звичайної мають протидіабетичні властивості завдяки наявності в ньому глікозидів (міртилін та неоміртилін).
Застосування: Чорницю використовують в харчовій промисловості (для виробництва сиропів, соків, морсів, варення, джемів, наповнювачів, харчових барвників). Чорниця відноситься до дуже добрих медоносів, що дає багато нектару. Чорничний мед дуже ароматний, приємного смаку, червонуватого кольору.Плоди чорниці містять багато дубильних речовин, рутину.
Застосовують при проносах, кровотечах, анемії, гастриті, гепатиті, набряках, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, ревматизмі, псоріазі, цукровому діабеті, лейкозі, ангіні, бронхіті, циститі, уретриті, шлункових і кишкових коліках, захворюваннях ока (кератит, іридоцикліт).
У зв'язку з тим, що чорниця містить багато заліза, її доцільно призначати при анемії. Залізо чорниці краще засвоюється порівняно з лікарськими препаратами, оскільки в ягодах рослини його супутниками є аскорбінова кислота та інші корисні для організму сполуки. Вживання ягід чорниці покращує кровообіг у сітчатці ока, загострює нічний зір.
Гречкові (Polygonaceae)
Щавель кінський (Rumex confertus)
Морфологічний опис: Щавель кінський багаторічна трав’яниста рослина родини гречкові. Стебло пряме, борозенчасте, до 1, 5 м заввишки. Листки чергові, зісподу, особливо по жилках, коротко-пухнасті, при основі з розтрубами, які обгортають основу меживузля; нижні листки з довгими, зверху жолобчастими черешками, видовжено-серцевидні, по краях хвилясті, верхні — яйцевидно-анцетні. Квітки двостатеві, зібрані у верхній частині стебел в густе волотевидне суцвіття. Оцвітина з шістьох листочків, розміщених у два кола, зелена, чашовидна; зовнішні листочки оцвітини трохи менші від половини ширини внутрішніх, внутрішні — округло-серцевидні, з розвиненим горбочком в одній частці, на двох інших горбочки малопомітні. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.
Поширення: Звичайні види, поширені на кислих ґрунтах, переважно в північній півкулі, але їх було інтродуковано майже у всі природні зони. Багато видів є бур'янами,
Вид сировини, що використовується медицині: Відвари, виготовлені з коріння кінського щавлю, допомагають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та сечостатевої системи, настій сухого листя вважаються хорошим засобом проти стоматологічних проблем, а також при ангіні.
Різноманітні настойки і відвари з коріння, листя і плодів застосовуються при шкірних проблемах. Для лікування корости готують мазь з кінського щавлю. Свіже листя кінського щавлю дають чудовий ефект при лікуванні ран, наривів на шкірі і полегшують стан при опіках. Компреси з відварів плодів роблять при виразках та опіках; відвар із суцвіть припиняє розлад кишечника.
Застосування: Кінський щавель застосовується не тільки в медицині. У коріння рослини міститься пігмент, що надає чорний і жовтий відтінок, а з листя і стебел можна отримати пігмент, що забарвлює в зелений колір. Крім того, відомо, що настій з коренів кінського щавлю раніше використовували для дублення шкір. Також препарати на основі частин рослини прижилися у ветеринарії і використовуються при ушкодженнях шкіри.Дачники теж непогано поінформовані про властивості щавлю: настої коренів допомагають боротися з тлею.Молоде листя щавлю кінського широко застосовуються в кулінарії для приготування салатів і щей. Дуже корисно цю рослину для худнуть - енергетична цінність його мала, при цьому в листі і молодих пагонах міститься велика кількість нетравне клітковини, яка створює відчуття ситості.
|
|