Стан з переробки пластика в Україні

Нам відомо, що у Європі давно існують підприємства з переробки пластику, люди давно вже сортують сміття та отримують за це різні пільги. Як складається ситуація в Україні? Чи є в нас такі підприємства, заводи, які перероблюють пластикові відходи? Як населення сприяє позбавленню від сміття?

Переробкою пластику в Україні займаються не всі. Але все ж таки в нас є декілька таких підприємств [24].

На Чернігівщині працює завод із переробки пластику «Слов'яни».

Це підприємство повного циклу, яке не тільки переробляє, а й виготовляє з полімерів вироби, є чи не єдиним в Україні. За останні десять років на заводі «Слов'яни» було перероблено 3 тис. тонн вторинної пластика та було вкладено у це підприємство $ 1, 5 млн.

Спочатку це був невеликий завод з лиття пластмас, з початку 90 – х рр. вирішили зайнятися переробкою вторинного пластика [22]. Механізми збирали по частинах, створюючи потрібні агрегати з підручних засобів і замовляючи деталі по всій країні. Тоді повноцінних ліній для такого специфічного заводу в країні ніхто не проводив, а закордонне обладнання обійшлося б не менш ніж в $ 50 тис.

Для порівняння, зараз, щоб запустити такий завод з нуля, потрібно не менше 10 мільйонів доларів [25].

Окрім нестачі грошей, запуск заводу має інші труднощі. Навіть у сортуванні пластику виникає багато питань.

Спочатку в чан із сировиною наливають воду. Першим спливає поліетилен, за ним - поліпропілен. Потім у воду додають сіль, і на поверхні з'являється полістирол. Ще солі - і поліаміди. Пластик сортується вручну, але, іноді, щоб визначити склад, працівникам доводиться навіть підпалювати і нюхати сировину.

Всього на заводі працюють 20 осіб. Зарплата залежить від виробітку і коливається від 1000 до 3000 грн.

У рідному місті «Слов'яни» організували 80 пунктів зі збору пластику, макулатури і скла [25]. Пластик збирають для себе, все інше продають переробникам з інших галузей. За кілограм пластмаси пропонують від 50 копійок до 4, 5 грн., за плівку - до 3 грн. На чернігівському звалищі в пошуках пластика задіяна бригада з тридцяти працівників. Ще близько сотні людей щотижня привозять сировину з Києва, Житомира та Миколаєва [25].

За наявністю власного мікроавтобуса можна організувати свою мережу зі збору пластика, підключивши невеликі магазини і підприємства, які викидають багато плівки та поліетилену.

Підприємства, у яких залишались пластикові відходи, спочатку звозили поламану тару на звалище, а потім вже почали продавати сміття на переробку, та ще піднявши ціни на нього [26].

У 2008 році «Слов'яни» переробили 500 тонн пластикових ящиків в труби для будівельної галузі. У 2009 році на труби пішло всього 120 тонн сировини.

Причина зрозуміла: будівництва були заморожені, плівка для упаковки будівельних матеріалів теж не користувалась особливим попитом. Але завод продовжує працювати. Поки заготовляють гранулят і чекають серйозних замовлень, на міні-верстаті виготовляють деталі для підставок до CD [21].

В Україні, на Полтавщині, є завод із переробки зношених шин.

Це підприємство робить збір, заготівлю, обробку та переробку зношених шин, виготовляє гумо - технічні вироби (ГТВ), стикування транспортної стрічки, виробництво плитки тротуарної з гумового грануляту. Виготовляє таку продукцію: гранулят каучуковий, гранулят гумовий для штучної трави, засипку під штучну траву, вироби для гірничорудної промисловості, вироби гумовотехнічні, наповнювач гумовий для штучної трави, пластини гумові, гуму, резиногранулят, тротуарну плитку. Та продає такі товари: засипку піщану для штучної трави, покриття тротуарні [25].

Також на Дніпропетровщині знаходиться ТОВ «Завод Пластик» є найбільшим виробником полімерної продукції на території Україні.

Підприємство спеціалізується на переробці полімерних матеріалів методами лиття під тиском. У даний час завод узяв курс на освоєння та впровадження нових технологій і видів продукції, що дозволить зміцнити його позиції на українському ринку [26].

ТОВ пропонує широкий асортимент поліпропіленової тари для зберігання і транспортування хімічної і харчової продукції. Цей завод є виробником поліпропіленових відер різної ємкості та кольорів, які мають контрольну пломбу і комплектуються [25].

Цікавий досвід переробки пластикових викидів одержано в місті Миколаїві на АТ «Композитмаш». При переробці використовують розплав пластмас та додають до нього будь-які волокнисті матеріали, тканину, макулатуру, деревинні ошурки соломи. Одержану масу перемішують, а потім пропускають під великим тиском через спеціальні насадки – фільєри, рами, двері, стовпчики. Ці вироби за властивостями не поступаються виробленими з дерева. Основним у пристрої є можливість створювати високий тиск на сировину до трьох тонн/см². Це дає можливість використовувати різну сировину. Така технологія має ще одну перевагу, а саме – не потребує велику кількість пластмасової сировини.

В залежності від співвідношення пластика та наповнювача, параметри одержаної речовини можуть коливатись від пінопласту до дуралюмінію. Використання цієї технології дає можливість не використовувати деревину і одержувати із викидів пластика цінні вироби [24].

Ще один приклад використання пластикових викидів є робота винахідника Константина Малицького, м. Городок, Хмельницька область. Ним одержаний запатентований винахід рідкого палива з ПЕТ- пляшок. Із тонни полімерних відходів винахідник отримує 60 % дизпалива, 10 % прямогонного бензину [23]. Для одержання такої кількості пального треба переробити 3 тонни нафти. Дана установка працює у місті Городок. Для одержання сировини розроблена програма «Зелене місто». Це сприяє екологічній чистоті місцевості Хмільниччині.