А) виробництва;

б)товарообміну;

в) торгівлі;

г) фінансових відносин.

15. Систему взаємовідносин, що встановлюється між під­приємцем і фактор-фірмою (банком), яка бере на себе дебі­торську заборгованість підприємця або купує у підприємця його вимогу до того чи іншого партнера щодо оплати боргу, на­зивають...

а) факторинг;

б) бартер;

в) оферта;

г) лізинг;

д) франчайзинг

16. Офіційна письмова пропозиція продавця (направлена потен­ційному покупцеві) про продаж: партії товару з дотриманням пев­них умов контракту (угоди) мас назву...

а) факторинг;

б) бартер;

в) оферта;

г) лізинг;

д) франчайзинг.

17. Договірні відносини, які встановлюються між; підприємцями і дозволяють кожному з них досягти очікуваного результату (успіху) за рахунок обміну наслідками своєї діяльності, називають...

а) партнерські зв'язки;

б) підприємницький договір;

в) товарообмінні операції;

г) комерційні операції.

18. Спільна підприємницька діяльність — це...

а) підрядне виробництво;

б) пряме інвестування;

в) ліцензування;

г)управління за контрактом;

д) підприємство спільного володіння.

19. Практика сучасного господарювання свідчить про наявність організаційно-структурних проблем створення і функціонування міжнародних спільних підприємств, а саме...

а) відсутність і недосконалість необхідних законодавчих актів;

б) несприйняття певними прошарками суспільства окремих форм іноземної участі у спільному підприємництві;

в) недостатньо активне входження України в міжнародні полі­тичні та економічні структури;

г)відсутність активно діючої системи реальних економічних стимулів.

20. Практика сучасного господарювання свідчить про наявність економічних проблем створення і функціонування міжнародних спі­льних підприємств, а саме...

а) велику ймовірність порушення політичної стабільності;

б) консерватизм в оцінці пропозицій, багатоступінчастість і повіль­ність прийняття рішень;

в) деформоване і з порушенням ринкових принципів ціноутво­рення;

г) інерційність економічного мислення та брак досвіду високопрофесійного менеджменту.

21. Спільне підприємництво є однією із форм міжнародної підприємницької діяльності з... рівнем інтернаціоналізації.

а) найнижчим;

б) порівняно невисоким;

в) відносно високим;

г) найвищим.

22. Широкомасштабною формою міжнародного бізнесу з віднос­но високим рівнем інтернаціоналізації є:

а) виконання окремих зовнішньоекономічних операцій;

б) різноманітна промислова кооперація;

в) спільне підприємництво;

г) комплекс територіально-виробничих і багатосторонніх зв'язків.

Тема 3. Управління підприємствами

Методичні вказівки до вивчення теми

На початку вивчення теми «Управління підприємством» необ­хідно з'ясувати, що таке система взагалі і система управління під­приємством зокрема. Визначити, з яких елементів складається систе­ма управління підприємством виходячи з об'єктивної необхідності впливу суб'єктів управління на об'єкти. Звернути увагу на взаємо­зв'язок і взаємодію елементів системи управління підприємством.

Вивчення цієї теми передбачає, у першу чергу, приділення особ­ливої уваги існуючим принципам і методам управління, ієрархічно­му поділу управлінських функцій на загальні та спеціальні. Серед загальної сукупності методів управління виокремлюються декілька найбільш вагомих груп — це економічні, організаційні та соціальні методи, які найчастіше використовуються у процесі цілеспрямова­ного впливу суб'єкта управління на об'єкт. Тому найбільшу увагу слід приділити визначенню та дослідженню характеристик цих ме­тодів. При цьому необхідно пам'ятати, що функції планування, ор­ганізації, мотивації та контролю є основними функціями управління.

Крім того, реалізація управлінських рішень неможлива без відповід­них форм реалізації конкретних методів управління.

Система управління підприємством складається з певних елемен­тів які структуровані по вертикалі та горизонталі залежно від взаємовідносин і взаємопідпорядкованості суб'єкта управління та об'єкта управлінського впливу. В процесі структуризації виникає вертикальний ієрархічний поділ і горизонтальні ланки зв'язку. Об'єктивним відображенням створеної структуризації є організа­ційна структура управління підприємством. Вивчаючи тему, необхідно ознайомитися з передумовами по­будови організаційної структури управління підприємством, визна­чити типи та види структур управління. Слід звернути увагу на те, що на сучасному етапі розвитку економічних відносин найпошире­нішими є структури лінійно-функціонального типу, який має велику кількість різновидів, — структури дивізіональні, матричні, цільові, програмно-цільові, командні, штабні тощо.

Процес побудови організаційної структури має циклічний харак­тер й у загальному вигляді певні стадії та етапи.

Необхідно пам'ятати, що залежно від розміру та форми власності підприємства існують певні особливості вибору організаційних структур для новостворюваних підприємств.

Слід розглянути необхідність і принципи формування вищих ор­ганів управління підприємствами та організаціями. Звернути увагу на те, що міністерства і комітети, державні корпорації і концерни є вищими органами прямого управління стосовно підпорядкованих їм підприємств та організацій. Визначити сукупність органів централі­зованого посереднього управління суб'єктами господарювання, а також спрямованість та ефективність адміністративної реформи в Україні. Ознайомитися із зарубіжним досвідом централізованого управління первинними ланками національної економіки.

При створенні раціональної структури управління фірмою необхідно правильно встановити чисельність зайнятих у сфері управління підприємством. Чисельність працівників функціональних підрозділів підприємства визначається на основі відповідних нормативів. Залежно від виконуваних функцій такими підрозділами можуть бути відповідні відділи, бюро, групи. Нормативи встановлюються науково-дослідними інститутами праці і відображаються в основних методичних рекомендаціях. На підприємствах найчастіше чисельність управлінського персоналу встановлюється у відсотках до чисельності робітників фіксується у штатному розписі підприємства.

Економічність апарату управління визначають за форму­лою відповідного коефіцієнта К_еу:

К_еу = К_с К_чу

де К_с - коефіцієнт відповідності існуючої структури на під­приємстві типовій структурі;

К_чу - коефіцієнт відповідності фактичної чисельності працівників апарату управління їх нормативній чисельності.

Допоміжними показниками економічності апарату управ­ління є:

■ питома вага чисельності управлінського персоналу в загальній чисельності працюючих;

■ кількість робітників, що припадають на одного пра­цівника управління;

■ питома вага фонду заробітної плати управлінського персоналу в загальному фонді заробітної плати всіх пра­цюючих.

Застосування згаданих показників є доречним при порів­нянні економічності управління в однотипних підрозділах підприємства.

завдання для самостійної роботи