Бібліографічне інформування

(Інформаційна робота)

Провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною Інфор­мацією відповідно до постійних запитів (або без запитів) є бібліогра­фічне інформування. Така послуга призначена для постійного озна­йомлення читачів з виходом із друку нових видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів.

Зміст інформування визначається специфікою навчально-вихов­ного процесу даної школи, навчальними планами і програмами, голов­ними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інте­ресами вчителів, учнів та батьків.

У шкільній бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота прово­диться за двома напрямами:

• інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі, яке спри­яє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише Інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості;

• інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.

Підвищити рівень навчально-виховного процесу не можна без під­вищення теоретичної, професійної, загально-культурної підготовки всіх учителів. їм необхідна Інформація про нові технології в навчан­ні та вихованні, нові програми, варіанти підручників, методичні реко­мендації, інструкції, положення, матеріали про вітчизняний і зарубіж­ний досвід. Учителеві також потрібно знати літературу, яку він потім зможе порекомендувати учням.

Для бібліографічного інформування використовуються індивіду­альні, групові та масові форми роботи.

Диференційоване індивідуальне бібліографічне інформування — це систематичне ознайомлення читачів з новими виданнями згідно з їхніми запитами та потребами.

Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування в шкільній бібліотеці є директор школи, інші пред­ставники адміністрації, шкільний психолог, керівники кафедр і методичних об'єднань, секцій МАНу, гуртків, а також окремі і*

педагоги, які виявляють бажання отримувати інформацію індиві­дуально.

Серед учнів особливої уваги потребують діти-члени секцій МАНу, а також діти «групи ризику».

Підготовка до впровадження системи індивідуального інформу­вання включає:

• уточнення теми;

• узгодження джерел інформації;

• визначення типів і жанрів документів;

• обрання форми представлення інформації (сам документ, біблі­ографічні повідомлення про видання документа, тематична підбірка, що містить документ, бібліографічні повідомлення тощо);

• узгодження термінів подачі інформації.

Бібліотекар заповнює реєстраційну картку індивідуального ін­формування і складає картотеку тематичних запитів, розставляючи їх в алфавітно-предметному порядку. Ця картотека допомагає під час відбору матеріалів з нових надходжень.

З метою аналізу ефективності індивідуального Інформування і ко­ригування цієї форми роботи організується зворотний зв'язок.

Групове бібліографічне інформування — це обслуговування певної групи користувачів інформації, котрі мають близькі за змістом інформаційні потреби; учителі однієї спеціальності (предметні кафе­дри), творчі групи вчителів, класні керівники; серед учнів — це члени секції МАНу, гуртків, творчих об'єднань, факультативів, органів са­моврядування, представники окремих вікових груп.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематич­них і галузевих списків нових надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури, Днів фахівців (учителя-предметника).

Масова форма інформування — це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна його мета — Інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння самоосвіті.

У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми ма­сового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведен­ня днів інформації.

Тематичні виставки нових надходжень диференціюють за вида­ми видань: нові книги, нові журнали. Експозицію змінюють у зазна­чені дні, але не рідше одного разу на місяць.

Тематичні виставки присвячують найважливішим політичним по­діям, ювілейним датам, головним напрямам навчально-виховної ді­яльності школи.

Виставки на допомогу навчальному процесу можуть бути адре­совані як учителям, так і учням. Іноді такі виставки мають допоміж­ний характер, полегшуючи пошук літератури з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостійної роботи.

Як правило, експонується навчальна, навчально-пізнавальна і до­відкова література.

Під час оформлення виставок слід пам'ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню увагу. Для ско­рочення кількості видань можуть бути складені бібліографічний спи­сок або спеціальна картотека з даної теми.

Бібліографічний огляд передбачає характеристику творів, об'єд­наних за певним принципом. Його рекомендується проводити систе­матично, один раз на місяць, у певний визначений день. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочні форми інформації про літературу: виставку книг з відкритим переглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Складовою частиною огляду може бути фрагмент літературного ранку або вечора.

Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів. Вони є найефективнішими в роботі з учителями. До таких комплексних форм належить День фа­хівця, зміст якого містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою.

День фахівця включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайом­лення з довідково-бібліографічним апаратом, зустрічі з провідними науковцями та вчителями-новаторами, презентації фахових періодич­них видань й видань психолого-педагогічного характеру.

Успіх проведення Дня фахівця багато в чому залежить від вико­нання таких умов:

• вибір актуальної тематики, пов'язаної з проблемами навчально-виховного процесу в школі;

• однорідність контингенту (групи) вчителів, наприклад: класні керів­ники, завуч, директор, учителі-предметники, учителі початкових класів;

• продуманий комплекс масових заходів, які відповідають змісту Дня фахівця (усі заходи повинні бути взаємопов'язані, зосереджені на поглибленому розкритті тематики);

• попереднє інформування педколективу щодо проведення даного заходу.

День фахівця є однією з трудомістких форм масових заходів, тому доцільно проводити його не частіше одного разу на квартал.

День інформації — комплексна форма бібліографічного інфор­мування, мета якої надати читачам Інформацію про книги, інші дже­рела інформації на певну тему або ж про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано День інформації проводи­ти систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації — два-три дні. До програми включа­ють організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й пе­ріодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін.

День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

По проведенні Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність.

Інформаційна робота бібліотеки передбачає створення рекомен­даційних та Інформаційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки доцільно готувати інформаційні бюлетені загального ха­рактеру: «Нові надходження до бібліотеки», де література групується за галузями знань.

У шкільній бібліотеці матеріали у бюлетенях можна групувати за такими розділами: «Керівникам школи», «Учителям», «Учням», «Батькам». Окремо слід виділити нові надходження підручників.

Замість списків можна вести картотеку нових надходжень. Щоб привернути увагу читача, її розташовують на кафедрі видачі або бі­ля каталогів.

Ефективною і досить оперативною формою інформування є «Екс-прес-інформація» — інформаційний листок, у якому повідомляєть­ся про одну-дві кращі нові книги. В інформаційному листку визнача­ється читацьке призначення, подається повний бібліографічний опис, розгорнута анотація.

Укладаючи рекомендаційний список літератури, бібліотекар по­винен чітко уявляти його цільове та читацьке призначення. Спершу не­обхідно вивчити тему або предмет, з якого готуватиметься список. Дня цього переглядаються найактуальніші статті, опубліковані в періодичних

виданнях, довідниках, енциклопедіях. Наступний етап передбачає від­бір літератури згідно з цільовим і читацьким призначенням списку. Зна­чною мірою відрізнятимуться рекомендаційні посібники для читачів молодшого шкільного віку, старшокласників, учителів, батьків.

Так, для читачів середнього і старшого віку можна підготувати списки літератури з окремих предметів або розділів шкільної програ­ми, а також про окремі професії тощо.

Для вчителів бібліотека складає списки з актуальних педагогіч­них проблем, з питань виховання, інноваційних технологій у роботі з учнями, з методики викладання окремих предметів.

Батьки потребують інформації з питань сімейного виховання, спілкування в сім'ї, керування домашнім читанням своїх дітей.

Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемно-тематичним, за алфавітом прізвищ авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне за типа­ми і видами літератури).

Загальні вимоги до групування і розміщення матеріалу — чіткість, обов'язкове пояснення читачам доцільності такого групування, взає­мозв'язок групування з анотаціями.

Для дітей молодшого шкільного віку бажано складати списки-за-кладки (тематичні, нової літератури, «З чого починати?», «Що читати далі?»), І вони повинні містити короткі анотації, мати вступну части­ну, що звертає увагу читача на цінність рекомендованої літератури. Оптимальна кількість книг у закладці — 5—6 назв.

Важливим напрямом бібліографічної діяльності є пропаганда біб­ліотечно-бібліографічних знань. її ведуть диференційовано, із вра­хуванням вікових, професійних особливостей читачів і спрямовують на те, щоб навчити їх методики ефективного використання бібліотеч­них фондів, довідково-бібліографічного апарату, орієнтації в системі бібліографічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотекарі і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультативних заняттях, під час роботи гуртків.

На початку нового навчального року школа складає графіки про­ведення бібліотечно-бібліографічних занять. Учителі-предметники, класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи.

У пропаганді основ бібліотечно-бібліографічних знань доцільно використовувати: бесіди, лекції, практичні заняття, своєрідні концер­ти, доповіді та повідомлення учнів, різні види змагань.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумко­ві заняття — масові заходи, де учні матимуть можливість застосо­вувати і демонструвати набуті ними бібліографічні знання. Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, написання ре­фератів тощо.

У бібліотеці доцільно організувати картотеку на допомогу про­веденню бібліотечних уроків, де б накопичувався використаний матеріал певної тематики.

З метою вивчення ефективності пропаганди основ бібліографії біб­ліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприяють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, від єдиного планування всієї роботи з книжкою, виховання загальної культури.